Як понад 20 тисяч гектарів опинилися у розпорядженні Новомосковського лісгоспу і хто відповість за вирубку.

Землі Міноборони на 53 мільярди повернули: усі подробиці – в журналістському розслідуванні Інформаційного агентства Антикорупційна Правозахисна рада.

1 вересня Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону повідомила про фактичне повернення Міністерству оборони України 20 447 гектарів земель оборони у Дніпропетровській області. Їхню загальну вартість оцінили у понад 53,2 млрд грн.

За інформацією прокуратури, протягом 2019-2024 років ці землі без належних правових підстав використовували ДП «Новомосковський військовий лісгосп», а після його реорганізації – ДСГП «Ліси України» та його структурні підрозділи. На території, яка мала використовуватися для потреб оборони, здійснювали господарську діяльність, зокрема рубки лісу.

Суд зобов’язав припинити це та повернути землю Міноборони. У березні 2026 року державний виконавець зафіксував припинення її незаконного використання, а 22 липня Міноборони та «Ліси України» підписали акт приймання-передачі всього масиву.

ІА АПР дослідило судовий процес, а також пов’язані матеріали кримінального провадження, фрагменти яких є у відритому доступі, зокрема завдяки аналітичній системі YouControl. Документи показують, як після реорганізації державного підприємства величезний масив земель формально залишився за оборонним відомством, але фактично роками використовувався іншою державною структурою. Паралельно виникає інше питання: чому саме Міністерство оборони тривалий час не зверталося до суду для захисту свого права?

Державний акт 1988 року і 20 447 гектарів

Історія земельного масиву починається щонайменше у 1988 році. Тоді Дніпропетровській квартирно-експлуатаційній частині району видали державний акт серії Б №020061 на право користування земельною ділянкою загальною площею 20 447 гектарів у Дніпропетровській області.

У подальшому на цій території працювало ДП «Новомосковський військовий лісгосп», створене наказом Міністерства оборони у 1993 році. Підприємство перебувало у сфері управління оборонного відомства та займалося лісогосподарською діяльністю.

Ключова зміна відбулася у 2013 році. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів №773-р цілісний майновий комплекс Новомосковського військового лісгоспу передали зі сфери управління Міноборони до Державного агентства лісових ресурсів України. У листопаді 2013 року комісія оформила акт приймання-передачі, а в грудні його затвердило Держлісагентство.

Однак, як установив господарський суд, передано було лише майно підприємства: будівлі, споруди та інші активи. Земельна ділянка площею 20 447 гектарів до складу переданого майнового комплексу не входила.

Право постійного користування землею залишилося за структурним підрозділом Міністерства оборони. Державний акт 1988 року не скасовувався, від земельної ділянки оборонне відомство не відмовлялося, а рішення про її передачу Держлісагентству або лісгоспу не ухвалювалося.

Отже, виникла юридично суперечлива ситуація: підприємство разом із працівниками й майном перейшло під управління Держлісагентства, але землі, на яких воно здійснювало свою основну діяльність, залишилися землями оборони.

Майно передали, землю – ні

Після зміни підпорядкування Новомосковський військовий лісгосп не припинив роботу на спірній території. За матеріалами судової справи, протягом 2019-2024 років підприємство, а згодом його правонаступники здійснювали там господарську діяльність та рубки лісу.

У 2022 році Новомосковський військовий лісгосп реорганізували шляхом приєднання до ДСГП «Ліси України». Останнє стало правонаступником його прав та обов’язків.

У січні 2023 року внутрішнім наказом «Лісів України» за філією «Новомосковський військовий лісгосп» закріпили територію площею 20 129,7 гектара. Саме в її межах філія продовжувала господарську діяльність. У 2024 році цю філію припинили, а її майно, права та функції передали новоствореній філії «Східний лісовий офіс».

Проте внутрішні накази самого підприємства не могли замінити рішення належного землекористувача про передачу земель або надання дозволу на їх використання.

Суд звернув увагу, що у справі немає доказів відмови Міністерства оборони від землі, припинення права постійного користування або погодження передачі території «Лісам України». Не було також доказів зміни цільового призначення ділянки.

Більше того, частина земель за державним актом обліковувалася як загальновійськовий полігон, закріплений за військовою частиною.

Що стверджували «Ліси України»

У відзиві на позов «Ліси України» не заперечували самого факту рубок у 2019-2024 роках. Підприємство пояснювало, що роботи проводилися на підставі погоджених і затверджених матеріалів безперервного лісовпорядкування та актуалізованих лісовпорядних даних.

Також філія «Східний лісовий офіс» заявила, що в січні 2025 року зверталася до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління з проханням дозволити проведення повторного базового лісовпорядкування на площі 18 030,7 гектара.

Прокуратура заперечила отримання такого звернення. За інформацією Дніпровського КЕУ, жодних листів від підприємства чи його структурних підрозділів щодо дозволу на проведення лісовпорядкування не надходило.

Однак навіть можливе звернення у січні 2025 року не відповідало на головне питання: на якій правовій підставі лісгосп використовував землі та проводив рубки протягом попередніх років?

Суд дійшов висновку, що матеріали лісовпорядкування та внутрішні накази не надавали підприємству права користування землями оборони. Закон допускає ведення лісового господарства на таких землях спеціалізованими підрозділами з урахуванням їхнього особливого режиму, але не передбачає автоматичного виникнення земельних прав у підприємства лише через передачу йому майна колишнього військового лісгоспу.

Інший суд уже встановлював відсутність прав на землю

Важливе значення для справи мало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №160/15249/23.

У ньому вже було встановлено, що Новомосковський військовий лісгосп у 2019-2022 роках здійснював діяльність на землях за державним актом 1988 року, але не мав власного акта на право постійного користування лісовими земельними ділянками. Суд констатував, що підприємство не було ані належним землекористувачем, ані лісокористувачем цього масиву.

Господарський суд у справі №904/178/25 врахував ці обставини як такі, що вже були встановлені судовим рішенням стосовно правопопередника ДСГП «Ліси України».

На думку суду, відповідач не надав доказів, які підтверджували б законне набуття права користування ділянкою площею 20 447 гектарів.

Міноборони знало, але до суду не зверталося

Матеріали справи містять ще одну суттєву обставину. Міністерство оборони, маючи право постійного користування земельною ділянкою та повноваження захищати державне військове майно, самостійно позову не подало.

26 липня 2024 року Дніпровська спеціалізована прокуратура повідомила Міноборони про виявлені порушення. У відповіді від 2 серпня 2024 року Міністерство зазначило, що саме з прокурорського листа дізналося про порушення інтересів держави.

Однак після отримання цієї інформації оборонне відомство до суду не звернулося. У січні 2025 року прокуратура повторно поінформувала Міністерство про ситуацію та повідомила про намір самостійно подати позов в інтересах держави.

Суд визнав, що Міноборони отримало достатньо часу для реагування, але не вжило заходів судового захисту. Це було розцінено як усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого органу, яка надала прокуратурі підстави представляти інтереси держави.

Фактично землі оборони використовувалися сторонньою щодо Міноборони структурою протягом кількох років, тоді як саме Міністерство, за його офіційною відповіддю, до середини 2024 року не знало про порушення, а після повідомлення прокуратури не подало позов.

Кримінальне провадження: що розслідувало ДБР

Порушення були виявлені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022041010000089, відомості про яке внесли до ЄРДР 21 червня 2022 року. У рішенні Господарського суду та доступних ухвалах слідчих суддів за 2024 рік провадження згадується з кваліфікацією за частиною 3 статті 425 КК України — за фактом можливого недбалого ставлення військових службових осіб до служби, яке полягало у невжитті заходів для припинення незаконної вирубки лісу на землях Міноборони.

Розслідування здійснював Третій слідчий відділ із дислокацією у Дніпрі Територіального управління ДБР, розташованого у Полтаві. Процесуальне керівництво забезпечувала Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

У подальших матеріалах цього ж провадження за 2025 рік поряд із частиною 3 статті 425 КК України з’являється кваліфікація за частиною 3 статті 365 КК України. Саме за цією статтею, відповідно до повідомлення ДБР та судових ухвал, оголосили підозри трьом колишнім керівникам Новомосковського військового лісгоспу.

Як повідомили в ДБР, у червні 2025 року підозри отримали троє колишніх керівників Новомосковського військового лісгоспу.

За версією правоохоронців, після зміни підпорядкування підприємства його керівники продовжували видавати дозволи на рубки на території, щодо якої лісгосп уже не мав належно оформлених прав. Роботи виконували приватні підприємства, після чого заготовлену деревину реалізовували.

ДБР заявило про тисячі зрубаних дерев та понад 68 млн грн попередньо встановлених збитків лише за 2023 рік. Для визначення обставин і розміру шкоди у провадженні призначили близько 40 експертиз.

Необхідно розрізняти наведені суми: 53,2 млрд грн – це заявлена вартість повернутих земель, тоді як понад 68 млн грн – попередньо встановлена у кримінальному провадженні шкода від рубок за 2023 рік.

Десятки лісорубних квитків і приватні підприємства

Судові ухвали у кримінальному провадженні показують масштаб документальної перевірки. Слідчі отримували доступ до лісорубних квитків, матеріально-грошових оцінок, картографічних матеріалів, актів обстеження насаджень, товарно-транспортних накладних, договорів, платіжних документів та бухгалтерської документації.

Зокрема, в ухвалі Кіровського районного суду Дніпра від 25 березня 2025 року перелічено 31 лісорубний квиток, оформлений у період із лютого до жовтня 2023 року. Слідство також витребовувало накази про призначення посадовців, їхні посадові інструкції, відомості щодо електронних підписів та документи зі зразками підписів.

Отже, правоохоронці намагалися встановити не лише загальний порядок використання земель, але й конкретних осіб, які готували та підписували дозвільні документи, а також обсяги заготівлі й подальший рух деревини.

В одній з ухвал про запобіжний захід описаний окремий епізод, за яким збитки оцінили у 13,2 млн грн. Слідство вважало, що посадовець, обіймаючи посаду директора філії, дозволив рубку, усвідомлюючи, що підприємство не є належним користувачем землі. У червні 2025 року суд замість тримання під вартою застосував до підозрюваного цілодобовий домашній арешт. Згодом його пом’якшили до нічного домашнього арешту.

У вересні 2025 року, як повідомило агентство УНН із посиланням на ДБР, розслідування щодо трьох колишніх керівників завершили, а матеріали скерували до суду. За інкримінованою їм частиною 3 статті 365 КК України передбачене покарання до десяти років позбавлення волі.

Водночас до набрання законної сили обвинувальним вироком ці особи вважаються невинуватими. Повідомлення ДБР, викладені підозри та розрахунки слідства є позицією сторони обвинувачення, яка має бути перевірена судом.

Окремий позов про екологічні збитки

Матеріали кримінального провадження стали підставою і для іншого господарського спору.

У справі №904/4404/25 спеціалізована прокуратура в інтересах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу та Черкаської селищної ради заявила до ДСГП «Ліси України» позов про стягнення 709 945,25 грн шкоди довкіллю.

Ця справа стосується конкретної вибіркової санітарної рубки у Знаменівському лісництві за лісорубним квитком №1 від 6 лютого 2023 року. Тобто йдеться лише про один із численних епізодів, які перевірялися в межах основного кримінального провадження.

Суд зобов’язав повернути весь земельний масив

20 березня 2025 року Господарський суд Дніпропетровської області повністю задовольнив позов спеціалізованої прокуратури. ДСГП «Ліси України» зобов’язали припинити надалі рубки на ділянці площею 20 447 гектарів та повернути її Міністерству оборони.

Рішення набрало законної сили 18 червня 2025 року. Після цього суд видав накази про примусове виконання.

Актом державного виконавця від 2 березня 2026 року зафіксували припинення незаконного використання земель. 22 липня 2026 року Міноборони та «Ліси України» підписали акт приймання-передачі, після чого виконавче провадження завершили.

У підсумку державі довелося через кримінальне розслідування, прокурорський позов і примусове виконання судового рішення повертати землі від одного державного підприємства іншому державному органу. І це при тому, що формально право Міноборони на відповідну територію ніколи не припинялося.

Історія 20 тисяч гектарів показує, як управлінське рішення про передачу підприємства без належного врегулювання земельних прав може створити багаторічну правову невизначеність. Але судові матеріали свідчать, що справа не обмежилася формальною помилкою в документах: на спірній території роками проводили рубки, оформлювали десятки лісорубних квитків і залучали приватні підприємства.

Тепер земля вартістю понад 53,2 млрд грн офіційно повернута Міноборони. Проте остаточну відповідь на питання, хто персонально відповідає за завдані державі збитки та багаторічне використання земель оборони, має дати розгляд кримінального провадження.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.