ІА ГО «Антикорупційна правозахисна рада» зібрало документи про стан курганів в Дніпропетровській області, щоб побачити загальну картину

В Дніпропетровській області занедбані кургани та могильники, вони не охороняються та ігноруються відповідальними посадовцями.

Скандал, який виник навколо «Белюхової могили», виявив, що в Дніпропетровській області є занедбані кургані. Археологи характеризували курган так: «в аварійному стані». Свої роботи вони назвали «рятувальними», вказуючи на те, що місцева влада не займалась охороною історичної пам’ятки.

Цьому питанню ми присвятили журналістське розслідування, з матеріалами якого ви можете ознайомитись за посиланням.

Але ще до скандалу з «Белюхової могили» стало відомо про сумнівне будівництво елітного комплексу на кургані в Новоолександрівці, де виявили кромлех – стародавню споруду віком п’ять з половиною тисяч років.

«Стоунхенджу» Дніпропетровської області 5,5 тис років

Цей кромлех давніший за Стоунхендж.

Але це не завадило зводити комплекс біля кургану з ймовірними порушеннями. Як з’ясувалося, забудовник не мав обмежень щодо забудови в охоронній зоні кургану – в офіційній документації цей пункт залишили незаповненим, розв’язавши підряднику руки.

Таємниці курганів Дніпропетровської області

Кургани Дніпропетровської області відомі на весь світ. В одному з них (мова йде про Товсту могилу) була знайдена Золота Пектораль – прикраса скіфського царя IV століття до н.е. Скільки ще цікавих та вагомих знахідок можна виявити, якщо дослідити інші кургани?

У 2013 році Лідія Голубчик, директор Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» розповіла про таємниці, які приховують кургани та могильники Дніпропетровщини:

«Урядовий кур’єр»: «Тобто всі 14 тисяч курганів не досліджені і, можливо, там є ще не одна золота пектораль…

Лідія Голубчик: Можливо і є, але пектораль, знайдена в кургані «Товста могила» на Дніпропетровщині, — унікальна, і принесла світову славу археологу Борису Мозолевському. Бувають знахідки хоч і не коштовні, але безцінні для науки. Так, у Новомосковському районі Дніпропетровської області біля села Керносівка знайдена кам’яна скульптура III тис. до н.е., яка увійшла до світової скарбниці археологічних раритетів як Керносівський ідол. Можу згадати й випадок, коли багато років тому в Томаківському районі ми знайшли підвіску, зроблену з метеоритного заліза.

Так, кургани Дніпропетровщини відомі на весь світ, про них писали, про них говорили, але це не відміняє того, що кургани недосліджені, незахищені.

Занедбані кургани в Дніпропетровській області: роки йдуть, а ситуація не змінюється

Цікавою є стаття про кургани, яка вийшла ще в далекому 2010 році на інтернет-ресурсі «Радіо «Свободи».  В ній мова йде про занедбаність історичних пам’яток.

Дозволимо собі декілька показових цитат:

«Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за кількістю виявлених пам’яток археології, культури та історії.

У краї тільки об’єктів національного значення більше двох десятків, а курганів, що ввійшли до переліку археологічних пам’яток, – більше семи тисяч.

Золота Пектораль

Лише до половини з них дійшла нога науковця. Частину ж скіфських курганів край безповоротно втратив: і через бездумну сільгоспдіяльність, і через «чорних археологів».

Придніпров’я називають своєрідним археологічним заповідником України: тут виявлено тисячі курганів та могильників. Скільки їх точно є хоча б в одному з районів невідомо: археологи натикаються на все нові й нові. Водночас степові велетні знищує безгосподарська рука.

Останній кричущий випадок – в одному з сільських районів. За даними міжрайонної природоохоронної прокуратури, фермер свідомо розорав під посіви кілька історичних поховань, давно виведених з фонду сільгоспугідь. Загалом під цьогорічний врожай в області, за інформацією правоохоронців, знищили 33 кургани.

Збитки, завдані державі через руйнування одного кургану, оцінюють в сотні тисяч гривень.

Поки ж створюють реєстр пам’яток археології і переконують місцеву владу брати кургани під опіку…»

Нагадуємо, ця стаття була написана в 2010 році.

Вже тоді писали, що Дніпропетровська область є «історичним заповідником», де тисячі курганів та могильників знаходяться в незахищеному та занедбаному стані.

Вже тоді писали, що історики «переконують місцеву владу брати кургани під опіку».

У 2013 році Лідія Голубчик, директор Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, розповідала про виконану роботу:

«У нас багато пам’яток археології, залишених кочовими племенами. Торік ми завершили роботу з інвентаризації та визначення меж пам’яток археології з візуальними ознаками. Кількість курганів, що потребують внесення до Держреєстру, збільшилася майже вдвічі й нині становить понад 14 тисяч. Вони виводяться з категорії земель сільськогосподарського призначення і переводяться в історико-культурну».

Але виявилось, що майже через 15 років мало що змінилось. Так, історики та археологи проводили роботу, але за Законом України «Про охорону культурної спадщини» не тільки центральні органи виконавчої влади є відповідальними за збереження курганів, але й місцева влада:

«Охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

«Будь яка пам’ятка є надбанням держави, – стверджує Лідія Голубчик, – але вона належить певній територіальній громаді. І саме ця громада є користувачем цієї пам’ятки. Вона може її залучати до різних програм, туристичних, наприклад, екскурсії довідкові… Тобто громада піклується про пам’ятку. І тут громада повинна пам’ятку взяти на баланс, скласти охоронний договір на цю пам’ятку, де буде прописана вся складова, і що входить саме в охорону цієї пам’ятки, які види діяльності можливо здійснювати, які неможливо. Крім того, скласти облікову документацію на цю пам’ятку, постійно проводити моніторинг цієї пам’ятки і складати акти стану її збереженості. Оце завдання територіальної громади, вони виписані в законі».

Але як виявилось в 2023 році, в територіальних громадах майже не займались історичними пам’ятками – курганами та могильниками.

Проте слово «майже» може бути в деяких випадках недоречним – краще написати: «взагалі».

Охоронні договори укладаються відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. №1768, в якому регламентовано перелік необхідної документації (з текстом якого можливо ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-2001-%D0%BF#Text).

Крім того, рекомендуємо територіальним громадам, на території яких знаходяться об’єкти культурної спадщини, утворити орган охорони культурної спадщини для виконання норм законодавства в сфері охорони культурної спадщини відповідно до повноважень, визначених частиною другою статті 6 Закону.

Також інформуємо, що відповідно до статті 30 Закону, органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов’язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам’ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам’ятці».

Занедбані кургани в Дніпропетровській області: статистика, яку зібрало ІА «Антикорупційна правозахисна рада»

ІА «Антикорупційна правозахисна рада» після скандалу, який виник навколо «Белюхової могили» та виявив занедбаність курганів в Підгородненській громаді, зацікавилось питанням, яка ситуація взагалі з курганами в Дніпропетровській області.

Нашому інтересу також сприяли звернення громадян до «АПР»: у бездіяльності влади вони підозрювали не тільки недбалість, але й імовірне розкрадання бюджетних коштів, які виділяються на історичні пам’ятки.

Ми звернулись з офіційним запитом до Дніпропетровської обласної військової  адміністрації про кількість курганів у регіоні, яка в свою чергу перенаправила його в територіальні громади.

Ось яку інформацію ми зібрали:

Кургани, могильники, пам’ятки археології в Дніпропетровській області

Всупереч законодавству ПРОІГНОРУВАЛИ ЗАПИТИ про стан курганів наступні громади:

Станом на 23.05.2023 відповіді на інформаційний запит надали не всі належні розпорядники інформації.

Так, не надали відповіді такі виконавчі органі сільських, селищних, міських рад Дніпропетровської області (по територіальна громадах):

1. Дніпровський район (Дніпровська міська територіальна громада, Любимівська сільська територіальна громада, Ляшківська сільська територіальна громада, Могилівська сільська територіальна громада, Новопокровська селищна територіальна громада, Обухівська селищна територіальна громада, Святовасилівська сільська територіальна громада, Царичанська селищна територіальна громада).
2. Кам’янський район (Вільногірська міська територіальна громада Жовтоводська міська територіальна громада).
3. Криворізький район (Гречаноподівська сільська територіальна громада, Грушівська сільська територіальна громада, Криворізька міська територіальна громада, Лозуватська сільська територіальна громада, Нивотрудівська сільська територіальна громада, Новолатівська сільська територіальна громада, Новопільська сільська територіальна громада).
4. Нікопольський район (Марганецька міська територіальна громада, Мирівська сільська територіальна громада, Нікопольська міська територіальна громада, Першотравневська сільська територіальна громада, Покровська сільська територіальна громада).
5. Новомосковський район (Губиниська селищна територіальна громада, Личківська сільська територіальна громада, Новомосковська міська територіальна громада, Піщанська сільська територіальна громада Черкаська селищна територіальна громада Чернеччинська сільська територіальна громада).
6. Павлоградський район (Богданівська сільська територіальна громада, Павлоградська міська територіальна громада, Тернівська міська територіальна громада, Юр’ївська селищна територіальна громада).
7. Синельниківський район (Брагинівська сільська територіальна громада, Новопавлівська сільська територіальна громада, Першотравенська міська територіальна громада, Синельниківська міська територіальна громада).

На наше прохання вплинути на громади, що проігнорували запити, у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відповіли приблизно наступне: ну проігнорували, так проігнорували.

З цього ми можемо зробити висновок, що кургани в громадах, що не надали інформацію про історичні пам’ятки, знаходяться в такому ж занедбаному стані, охоронна та облікова документація відсутня.

А таких курганів – тисячі.

Занедбані кургани в Дніпропетровській області: що робити?

В результаті нашого журналістського розслідування з’ясувалось, що пам’ятники археології, яких тисячі, знаходяться в занедбаному та незахищеному стані.

В своїх відповідях на наш запит місцеві ради часто вказують: «вже створена робоча комісія, яка займеться оформленням документації», «заважає війна, а ось після війни займемось», «я не я, кургани – не мої, нехай держава займається».

Можна припустити, що робочі групи не створені, нас ввели в оману, мовляв, так, знаємо, що з курганами безлад, але вже почали наводити порядок.

Можна припустити, що не у війні справа, поганому танцюристу відомо що заважає. На війну списати можна все, і посадовцям війна мати рідна, бо нею можна прикрити й власну недбалість, й корупцію.

А перекласти відповідальність на центральні органи влади – це що, незнання законодавства, нахабство?

Так себе ведуть місцеві ради: вони перекладають відповідальність на центральні органи. Але чи займаються належно курганами центральні органи? Можна угледіти, що вони обрали ту ж тактику: перекладають відповідальність на громади.

Це все нагадує ситуацію з бомбосховищами, яка виникла в Дніпрі. Йде війна, гинуть люди. Але міський голова вступив у конфлікт з Фондом держмайна. Фонд не хоче (або не може) довести до ладу закинуті бомбосховища та намагається передати їх на баланс влади Дніпра. А влада Дніпра не хоче їх приймати та вимагає провести ремонтні роботи.

Як результат – люди гинуть, бомбосховища в неналежному стані. 

Під час скандалу навколо «Белюхової могили» з’явилася представниця профільного підрозділу Підгородненської громади, який займається питаннями культури, релігії, та звинуватила археологів. Проте кургани закинуті без археологів – закинуті, занедбані, а деякі перетворились на смітник.

А що ж місцева влада?

Нагадуємо, щодо «Белюхової могили» ми отримали три відповіді від посадовців. В.о. міського голови Кучма  написав, що документи на розкопки він отримав, все з розкопками добре. Заступник мера Олег Кудлай зібрав комісію та у висновку вказав, що документів немає, а сумнівні люди, які назвались археологами, руйнують курган. Інший заступник міського голови Слуцький відповів, що курган в місті Підгородне взагалі не відноситься до міста Підгородного, тому за курганом ми слідкувати не зобов’язані. При цьому інспектор відділу культури Підгородненської міської ради Оксана Козакова була присутня на кургані, коли приїхали журналісти, та активно висловлювала своє незадоволення роботою археологів.

Ось така суцільна шизофренія: посадовці надали суперечливі відповіді в один день. І ці відповіді вказують, що з курганами повний безлад, ними не займались належним чином.

А щодо кургану в Новоолександрівці, то ми передали в правоохоронні органи інформацію про ймовірні порушення, але закінчилось нічим.

Чи можна сподіватись, що в інших громадах ситуація краще?

Але чому виникла така ситуація? Тут і недбалість, і відсутність в посадовців знання законодавства про охорону культурної спадщини, і небажання нести відповідальність.

Тут і перекладання відповідальності на інші структури.

Але це перекладання відповідальності є закономірним, оскільки нерозумне реформування законодавства призводить до безладу (або цілком «розумне» – погано для держави та людей, добре для корупціонерів).

Так, з 1 січня 2023 року в Закон України «Про охорону культурної спадщини» внесли зміни – відтепер можна будувати в історичних ареалах без дозволу Міністерства культури. Це призвело до того, що забудовники кинулись будувати в межах охоронних зон. Але хто буде відповідати за шкоду, яку наносять історичним пам’яткам?

З цим питанням ми звернулись до МКІП, нам відповіли: місцева влада. А місцева влада відповідає: всі питання – до Мінкультури.

І знову цей безлад прикривають війною, мовляв, не до культурної спадщини, займемось потім.

Але сподіваємось, що у владі знайдуться люди, які все ж таки в межах своїх повноважень будуть сприяти вирішенню проблеми та збереженню нашої історії.

Нагадуємо, раніше ми писали про захоплення землі в заказнику «Приорільський».