Нові правки до Кримінального процесуального кодексу України: захист бізнесу або лазівки для ухилення від відповідальності? 

Законопроєкт №12439: будь-яка схема для корупції може тепер бути впроваджена безкарно?

27 серпня 2025 року Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №12439, спрямований на удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження.

У вересні 2025 року український парламент розглядає черговий законопроєкт, спрямований на реформування кримінального процесу. Проєкт закону “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження” внесений народними депутатами на чолі з Сергієм Костянтиновичем Іонушасом. Документ, підписаний електронним сертифікатом, пропонує понад 50 змін до існуючого КПК, з акцентом на посилення прав підозрюваних, потерпілих та бізнес-структур у кримінальних провадженнях. На перший погляд, ініціатива виглядає як крок до підвищення прозорості та захисту від зловживань з боку правоохоронців. Однак, детальний аналіз розкриває потенційні корупційні ризики та лазівки, які можуть перетворити добрі наміри на інструмент для маніпуляцій.

Ключові положення законопроєкту

Законопроєкт спрямований на вдосконалення процедур, пов’язаних з досудовим розслідуванням, арештом майна, обшуками та іншими діями, які часто стосуються бізнесу. Серед основних змін:

• Посилення прав підозрюваних і потерпілих. У статті 56 КПК додаються права на отримання письмової інформації про сутність підозри, а також на збір і подання доказів. Потерпілі отримують розширені можливості для фіксації обшуків (стаття 107) та участі в процесі (статті 96, 160, 163).
• Регулювання арешту майна. Значні зміни в статтях 169–175. Арешт майна обмежується строком до двох місяців з можливістю продовження, але лише за обґрунтованої потреби. Вводиться обов’язок надавати копії клопотань про арешт заздалегідь підозрюваним чи власникам майна (стаття 171). Також передбачено автоматичне скасування арешту після закінчення строку, а власники можуть клопотати про передачу майна на відповідальне зберігання (стаття 170).
• Прозорість обшуків і доступу до матеріалів. У статтях 104–107, 233–237 уточнюються правила фіксації обшуків, тимчасового вилучення речей і документів. Обов’язковою стає участь спеціалістів під час обшуків електронних систем. Крім того, сторони провадження отримують право на допит свідків під час розгляду клопотань (стаття 132) та швидке ознайомлення з матеріалами (стаття 221).
• Строки та відповідальність. Вводяться жорсткі строки для розгляду клопотань (наприклад, 15 днів для тимчасового доступу до документів у статті 163) і санкції за неприбуття прокурорів чи слідчих – клопотання можуть залишати без розгляду (статті 132, 163, 172). Нова стаття 372¹ дозволяє суду виносити окремі ухвали про порушення процесуальних обов’язків, з вимогою звіту від органів.
• Інші нововведення. Зміни в статті 214 вимагають реєстрації заяв про злочини лише за наявності “достатніх даних”, що може фільтрувати необґрунтовані скарги. У статті 216 додається право підозрюваних клопотати про зміну підслідності.

Загалом, законопроєкт позиціонується як захист бізнесу від “рейдерства” та зловживань правоохоронцями, що є актуальним в умовах економічної нестабільності в Україні. Він набуває чинності з дня опублікування, якщо буде прийнятий.

Потенційні переваги для бізнесу та правосуддя

Прихильники законопроєкту стверджують, що зміни зменшать тиск на суб’єктів господарювання. Наприклад, обмеження строків арешту майна запобігатиме блокуванню бізнес-активів на роки, а обов’язок фіксувати обшуки з участю потерпілих і захисників підвищить прозорість. Це може стимулювати інвестиції, адже бізнес отримає більше гарантій від довільних дій слідчих. Крім того, нововведення, як автоматичне скасування арешту чи право на швидке ознайомлення з матеріалами, відповідають європейським стандартам прав людини, зокрема Конвенції про захист прав людини.

Корупційні ризики та лазівки: де ховається небезпека?

Незважаючи на прогресивні аспекти, законопроєкт містить низку неоднозначних норм, які можуть стати лазівками для корупції. Аналізуючи документ, експерти (включаючи антикорупційні організації, як Transparency International Ukraine, які часто коментують подібні ініціативи) виділяють такі ризики:

1. Заздалегідь надані копії клопотань про арешт (стаття 171). Обов’язок надавати копії клопотань про арешт майна підозрюваним чи власникам до розгляду в суді може дозволити корумпованим особам приховати або переоформити активи. Лазівка: Якщо прокурор “випадково” затримає розгляд, це дає час на маніпуляції. Ризик корупції – хабарі за навмисні затримки або витік інформації.
2. Автоматичне скасування арешту після строку (статті 173–174). Обмеження арешту двома місяцями з продовженням лише за доведеною потребою – це добре, але лазівка в суб’єктивній оцінці “обставин, що продовжують існувати”. Слідчі чи прокурори можуть “не довести” потреби через корупційний тиск, дозволяючи звільнити майно корумпованих осіб. Крім того, 30-денний строк на повернення майна (стаття 174) може бути використаний для бюрократичних зволікань, де хабарі прискорюють процес для “своїх”.
3. Розширені права на оскарження та скасування арешту (стаття 174). Будь-який власник майна може клопотати про скасування арешту, якщо доведе “відпадання потреби”. Це відкриває двері для суддівських маніпуляцій: корумпований суддя може визнати аргументи “достатніми” за винагороду. Ризик зростає, оскільки оскарження можливе навіть для осіб, відсутніх на початковому розгляді.
4. Допит свідків під час розгляду клопотань (стаття 132). Суддя може допитати свідків за власною ініціативою. Лазівка: суб’єктивність – корумпований суддя може “вибірково” інтерпретувати показання, щоб відмовити в арешті чи доступі. Це може сприяти корупції в бізнес-конфліктах, де одна сторона “домовляється” з суддею.
5. Залишення клопотань без розгляду при неприбутті (статті 132, 163, 172). Якщо прокурор чи слідчий не з’явиться, клопотання відхиляється. Ризик: корумповані правоохоронці можуть навмисно “саботувати” приїзд, щоб заблокувати розслідування проти впливових осіб. З іншого боку, це може бути використано для тиску на чесних слідчих.
6. Фільтрація заяв про злочини (стаття 214). Реєстрація лише за “достатніми даними” – лазівка для вибіркового ігнорування скарг. Корумпований слідчий може визнати дані “недостатніми” для розслідування проти “своїх”, сприяючи безкарності.
7. Окремі ухвали суду (нова стаття 372¹). Суд може вимагати звіту про порушення, але без чітких санкцій за невиконання. Ризик: це може стати інструментом для “розборок” між органами, де корупція ховається в бюрократичних відповідях без реальних наслідків.

Загалом, лазівки пов’язані з дискреційними повноваженнями (суб’єктивна оцінка “ризику”, “достатніх підстав”) та відсутністю жорстких механізмів контролю. У контексті України, де судова система все ще реформується, такі норми можуть посилити корупцію в бізнес-сфері, наприклад, під час корпоративних рейдерств чи податкових спорів. Антикорупційні експерти рекомендують доповнити законопроєкт чіткими критеріями та посиленим наглядом від НАБУ чи ВАКС.

Позиція антикорупційної організації Transparency International Ukraine

На думку цієї антикорупційної організації, законопроєкт №12439 створює нові лазівки для корупціонерів під приводом захисту бізнесу, ігноруючи закритість процесу в комітеті, де звернення експертів були проігноровані. TI Ukraine зазначає, що проєкт містить шкідливі правки, зокрема розширення обставин, що виключають кримінальну протиправність діянь на підставі роз’яснень державних органів, включаючи митне законодавство. Це може сприяти корупції на митниці, яка, за опитуваннями бізнесу, є найбільш ураженою сферою корупцією четвертий рік поспіль, дозволяючи впливовим особам отримувати “потрібні” роз’яснення для уникнення відповідальності. Організація підкреслює відсутність критеріїв перевірки законності таких роз’яснень, що створює поле для зловживань і суперечить принципам боротьби з корупцією.

Крім того, на думку TI Ukraine, слабкі сторони законопроєкту включають ризик передчасного розкриття таємниці слідства через оскарження відмов у доступі до матеріалів до слідчого судді, що може негативно вплинути на розслідування, особливо в корупційних справах. Це вимагатиме надмірної відкритості органів, дозволяючи підозрюваним фактично отримувати доступ до чутливих даних незалежно від рішення суду. Організація також критикує звуження переліку злочинів для невідкладних обшуків, виключаючи більшість корупційних правопорушень, що унеможливить ефективну фіксацію злочинів, як торгівля впливом.

TI Ukraine вважає, що проєкт унеможливлює розслідування корупційних злочинів, які часто є причиною тиску на бізнес, і рекомендує не вносити зміни до Кримінального кодексу щодо виключення протиправності, обмежити коло осіб для ознайомлення з матеріалами та розширити перелік для невідкладних обшуків. Загалом, організація закликає парламент не підтримувати проєкт у поточній редакції, аби уникнути шкоди для антикорупційних зусиль.

Цей законопроєкт – спроба балансувати між захистом бізнесу та ефективністю розслідувань. Він може зменшити зловживання, але без доопрацювань ризикує стати “троянським конем” для корупціонерів. Парламенту варто врахувати зауваження громадськості, щоб уникнути лазівок. У кінцевому рахунку, успіх залежатиме від імплементації: чи стане це кроком до справедливості, чи черговим полем для маніпуляцій?

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.