22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила скандальний законопроєкт №12414 — документ, який викликав хвилю критики та обурення серед громадськості й експертів. Його прийняттю передував гучний силовий рейд Служби безпеки України та Генеральної прокуратури на офіси Національного антикорупційного бюро (НАБУ), що багато хто розцінив як політичний сигнал перед «реформуванням» антикорупційної інфраструктури.

Що з’ясувала Антикорупційна правозахисна рада?

Інформаційне агентство «Антикорупційна правозахисна рада» проаналізувало, які саме зміни передбачає закон. Офіційна мета — забезпечення ефективного розслідування справ про зникнення осіб за особливих обставин під час війни. Але на практиці документ зачіпає повноваження НАБУ, САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) та БЕБ (Бюро економічної безпеки), посилюючи вплив Генеральної прокуратури.

Що змінюється простими словами?

 1. Більше влади для Генерального прокурора

Закон дає Генпрокурору право:

  • визначати, який орган буде розслідувати ту чи іншу справу, навіть якщо вона раніше належала виключно до підслідності НАБУ або БЕБ;

  • доручати НАБУ чи БЕБ розслідувати справи, які зазвичай перебувають поза їхньою юрисдикцією;

  • призначати конкретних прокурорів до справ, зокрема й у межах САП.

Це означає, що будь-яке резонансне розслідування може бути передане до іншого органу за вказівкою з ГПУ.

2. Справи НАБУ — вже не тільки для НАБУ

Раніше антикорупційні справи мали чітку підслідність. Тепер:

  • Генпрокурор може перепризначити справу НАБУ іншим слідчим органам, якщо вирішить, що НАБУ працює неефективно;

  • або навпаки — доручити НАБУ розслідувати економічну справу, яка традиційно належала БЕБ або поліції.

Це розмиває рамки антикорупційного розслідування і створює ризики для його незалежності.

3. САП — під жорстким контролем Генпрокуратури

Згідно з новими правилами:

  • Генпрокурор одноосібно визначає, хто з прокурорів САП бере участь у конкретних провадженнях;

  • у разі «неефективного розслідування» прокурорів САП можуть усунути від справи або замінити;

  • перевірки їхньої роботи може ініціювати також Генпрокурор або призначений ним прокурор.

4. НАБУ розслідує… НАБУ?

Закон передбачає, що:

  • якщо порушення скоїв звичайний працівник НАБУ, розслідувати це має сам НАБУ;

  • лише у випадку, коли фігурує директор або його заступники, справу може вести інший орган.

Це положення викликає сумніви в об’єктивності такого розслідування.

Чому це викликає занепокоєння?

Правозахисники та антикорупційні активісти б’ють на сполох: такі зміни створюють можливість політичного тиску на незалежні антикорупційні органи.

Зникає чітке розмежування підслідності — тепер справи можуть «мандрувати» між органами під контролем Генпрокуратури.
Зникає гарантія незалежності САП — її прокурорів призначає виключно Генпрокурор.
Виникає конфлікт інтересів: НАБУ отримує повноваження розслідувати власні порушення, якщо фігурують не керівники, а звичайні працівники.

Президент підписав, попри протести

Попри численні акції протесту в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та інших містах, Президент України підписав законопроєкт №12414, не зважаючи на заклики громадськості, правозахисних організацій та міжнародних партнерів відкласти його або ветувати.

Учасники протестів вважали, що закон загрожує незалежності антикорупційної системи і відкриває шлях до вибіркового правосуддя в умовах воєнного стану.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.

Відкрийте більше з АПР

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.