Тисячі гектарів заказників із рідкісною флорою та фауною щорічно стають об’єктом незаконного відчуження або ж відкрито рейдерства, екологічний стан області під загрозою.

Захист заповідних земель Дніпропетровщини у суді: прокуратура проти схем захоплення.

17 червня 2026 року прокуратура повідомила, що відстояла в апеляції судовий вердикт щодо заказника “Балка Північна Червона”. Залишено без змін позицію суду першої ланки, який зобов’язав міську раду встановити межі цієї природоохоронної території площею 28 га з метою “дерибану” та схем незаконної приватизації.

Заказник розташований в Тернівському районі Кривого Рогу та охороняє унікальні байрачні ліси й різнотравно-типчаково-ковилові степи. Офіційне позначення його меж необхідне для належної охорони та захисту від дій, що можуть нашкодити довкіллю. У зв’язку з порушенням екологічного законодавства правоохоронці звернулися до суду, і, попри спроби оскарження, прокуратура відстояла інтереси держави та запевнила, що й надалі захищатиме заповідні землі регіону.

Балка Північна Червона

Утім, це далеко не єдиний випадок, коли цінні території Дніпропетровщини опиняються під загрозою. Проблема з їхнім захистом у регіоні є системною: заповідні куточки регулярно стають об’єктами зазіхань, а інколи це відбувається за сприяння місцевих рад. Схема зазвичай однакова – зміна цільового призначення на сільськогосподарські землі з подальшою приватизацією. Якщо на ділянці росте ліс, його вирубують й продають, а якщо це заповідний степ – ділянки розорюють під посіви. Це призводить до незворотного знищення унікальних рослин і тварин, яких охороняє держава.

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада дослідило судову практику регіону та звернуло увагу на два останні процеси щодо заповідних земель. Ознайомившись з матеріалами цих справ, ми зібрали ключові деталі про те, як саме виникають подібні ризики та як органи влади намагаються їм протидіяти.

Заповідні землі Дніпропетровщини залишаються беззахисними?

Коріння цієї проблеми сягає 2018 року, коли в Україні стартувала реформа з передачі державних сільськогосподарських земель в розпорядження територіальних громад. Чиновники на місцях сприйняли це по-своєму, за принципом “все на нашій території – наше”. Це спровокувало масову хвилю незаконного переведення та перерозподілу ділянок, особливо заповідного призначення, які є державними та без особливої процедури не можуть змінити власника. У декого це виходило через брак знань і нерозуміння законів, проте в багатьох випадках ішлося про свідомі схеми: через місцеві ради відбувалося фактичне захоплення державної землі з її подальшою передачею “своїм” людям чи бізнес-структурам.

Таке рейдерство стало можливим завдяки юридичній лазівці. Якщо самовільне захоплення ділянки вчиняє звичайна людина, проти неї можуть розпочати кримінальне провадження. Проте коли рішення ухвалює місцева рада, притягнути до відповідальності весь колегіальний орган неможливо – адже це колективне голосування депутатів. Зрозумівши свою безкарність, окремі ради перетворили такі схеми на системний бізнес. Мотив простий і корупційний: у невеликих громадах бюджетні ресурси обмежені, тому саме земля та ліс залишаються єдиним цінним активом, на якому посадовці можуть заробити або здобути вплив.

На Дніпропетровщині ця ситуація загострюється ще й тим, що чимало заказників і пам’яток природи досі не мають належно оформленої землевпорядної документації. Відсутність чітко встановлених та внесених до Кадастру меж створює сіру зону, в якій заповідний статус існує лише на папері. Це стає “зеленим світлом” для земельних махінаторів, адже на юридично неоформлену заповідну ділянку набагато простіше накласти нові межі, змінити її цільове призначення та віддати під розорювання чи забудову.

Усе це призводить до численних судів, втручання прокуратури, скандалів.

“Дуби-велетні” та процесуальна пастка: як міська рада могла незаконно зареєструвала заповідну землю

Прикладом того, як органи місцевого самоврядування самі привласнюють заповідні території, а потім процес блокується через юридичні колізії, є справа № 912/788/25. Постанову в ній 10 липня 2026 року ухвалив Третій апеляційний адміністративний суд.

Знам’янська міська рада сформувала та зареєструвала за собою право комунальної власності на земельну ділянку площею 4,2 га (кадастровий номер 3510600000:50:050:0006 – це Центральний парк відпочинку). Як встановила прокуратура, ця ділянка входить до меж ботанічної пам’ятки природи місцевого значення “Дуби-велетні” та належить до особливо цінних земель природно-заповідного фонду, порядок зміни цільового призначення яких було грубо порушено.

Знам’янська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (яка охоплює Дніпропетровську та Кіровоградська області) з вимогою скасувати цю реєстрацію в Кадастрі та Реєстрі речових прав. Спочатку господарські суди двох інстанцій повністю задовольнили позов прокурора. Однак у лютому 2026 року Верховний Суд скасував ці рішення через процесуальні тонкощі й передав справу до адміністративного суду. Там позов залишили без розгляду, заявивши, що Екоінспекція не має прямих повноважень вимагати скасування реєстрації ділянок у Кадастрі. Апеляційний суд у Дніпрі підтвердив цю позицію, утворивши ситуацію, коли факт порушення щодо заповідних “Дубів-велетнів” є очевидним, але прокуратурі блокують шлях до захисту через бюрократичні трактування повноважень держорганів.

Логічно в цьому випадку прокуратурі переоформити позов, виправивши помилку. Якщо ж цього не станеться, заповідні землі можуть бути втрачені для держави.

Урочище “Лелія”: як заповідний ліс роками тримали в “сірій зоні”

Урочище “Лелія”

Інший випадок – це рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі № 160/12072/26, яке стосується захисту комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Урочище “Лелія” площею 30 гектарів, розташованої у Дніпровському районі.

Цей унікальний об’єкт був створений ще у 1974-1975 роках. Його територія розділена на дві частини:

• 17 гектарів належать до земель лісового фонду Царичанського лісництва (ДП “Ліси України”),
• а 13 гектарів знаходяться у віданні Царичанської селищної ради (між селами Турове та Тарасівка).

У 2021 році обидва відповідачі підписали охоронні зобов’язання щодо збереження цих цінних земель. Однак за понад пів століття межі пам’ятки природи так і не були винесені в натуру (на місцевість) та не внесені до Державного земельного кадастру.

Слобожанська окружна прокуратура звернулася до суду в інтересах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу. У суді ДП “Ліси України” переконувало, що забезпечує охорону лісу, а порушень режиму не зафіксовано. Утім, суд повністю погодився з аргументами прокурора: відсутність чітко закріплених меж на місцевості створює пряму загрозу для незаконного вилучення землі, зміни її цільового призначення чи вирубки лісу. У результаті суд задовольнив позов, визнав бездіяльність Царичанської селищної ради та ДП “Ліси України” протиправною і зобов’язав їх розробити проекти землеустрою та встановити межі “Урочища “Лелія” в натурі.

Безпека заповідних земель: між правовим хаосом та принциповим захистом

Ситуація із заповідними землями на Дніпропетровщині та в суміжних областях наочно демонструє, що головною загрозою для природно-заповідного фонду є не лише прямі посягання зловмисників, але й системна юридична невизначеність. Коли місцеві ради чи державні підприємства десятиліттями не оформлюють межі заповідників у натурі, вони фактично залишають цінній природі статус “нічийної”. Це створює ідеальні умови для земельних махінацій, приватизації лісів та розорювання унікальних степів під агропосіви, де прикриттям нерідко стають колегіальні рішення депутатів чи прогалини в реєстрах.

У цій боротьбі принципова позиція органів прокуратури та судових інстанцій залишається єдиним дієвим запобіжником проти знищення екосистем регіону. Попри процесуальні пастки, юрисдикційні суперечки та бюрократичний опір на місцях, винесення меж природно-заповідних об’єктів у натуру та повернення їх під реальний контроль держави позбавляє махінаторів головного ресурсу – сірих юридичних зон. Тільки чітко зафіксовані межі в Державному земельному кадастрі гарантують, що унікальні пам’ятки природи будуть збережені для майбутніх поколінь, а не перетворяться на приватні маєтки чи чергові рільні площі.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.