Захист викривачів корупції в Україні

У 2024 році Україна продовжила вдосконалювати систему захисту викривачів корупції, що є важливим елементом антикорупційної політики та демократичного розвитку. Щорічний аналіз Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за 2024 рік, підготовлений авторським колективом у складі Анастасії Ренкас, Олександра Скоба, Олени Леончук, Ольги Онікієнко та Анастасії Шевчук, висвітлює прогрес, досягнутий у цій сфері, а також системні проблеми, які потребують вирішення. Ця стаття підсумовує ключові висновки звіту, аналізує основні досягнення та виклики, а також окреслює перспективи розвитку інституту викривання.

Зростання активності викривачів та довіри до системи

Одним із головних досягнень 2024 року стало зростання кількості повідомлень про корупцію на 11% порівняно з 2023 роком (з 1737 до 1952 повідомлень). Найбільше повідомлень зафіксовано в Національній поліції України (725), Міністерстві юстиції (207) та Івано-Франківській обласній військовій адміністрації (201). Це свідчить про поступове підвищення довіри громадян до антикорупційних механізмів. Згідно з соціологічним дослідженням «Корупція в Україні 2024», проведеним Info Sapiens, 9,7% громадян та 17,2% представників бізнесу звернулися до компетентних органів із заявами про корупцію, що є найвищим показником за останні роки.

Суспільна підтримка викривачів також зросла: 74,3% населення та 85,8% бізнесу позитивно оцінюють їхню діяльність. Проте в бізнес-середовищі цей показник дещо знизився порівняно з 2023 роком (89,6%), що може бути пов’язано з економічними труднощами та страхом репресій.

Фінансові стимули та судовий захист

У 2024 році Україна вперше виплатила винагороди викривачам корупції: 1,68 млн грн та 13,3 млн грн за рішеннями Вищого антикорупційного суду. Ці виплати стали важливим кроком для мотивації громадян повідомляти про корупційні схеми, демонструючи, що держава цінує внесок викривачів.

Судова практика також показала прогрес: частка рішень на користь викривачів зросла з 18% у 2023 році до 56% у 2024 році, а загальна сума компенсацій за порушення трудових прав досягла 2,56 млн грн. Ключові кейси, такі як стягнення 1,125 млн грн з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей чи поновлення викривача на роботі з компенсацією 786 тис. грн, підкреслюють ефективність участі НАЗК у судових процесах. Водночас тривалість деяких справ (понад 6 років) залишається проблемою, що знижує довіру до системи.

Запуск та розширення Єдиного порталу повідомлень викривачів став значним досягненням. Якщо на початку 2024 року до Порталу було підключено лише 95 організацій, то до кінця року їхня кількість зросла до 7904. Опитування 112 організацій показало, що 95% із них активно використовують Портал, оцінюючи його зручність на 8,1 з 10 балів. Портал забезпечує анонімність та економію ресурсів, але користувачі зазначають проблеми, такі як недостатня обізнаність громадян, технічні складнощі з кваліфікованим електронним підписом та законодавчі колізії. Пропозиції щодо вдосконалення включають модернізацію інтерфейсу, додавання аналітичних модулів та спрощення процедур.

Проблеми та недоліки

Незважаючи на прогрес, система захисту викривачів має системні недоліки:

• Недостатнє впровадження механізмів заохочення: Багато державних органів, включаючи Міністерство охорони здоров’я, Міністерство оборони та інші, не виконали вимоги Закону щодо впровадження механізмів заохочення викривачів, які діють із 2020 року.

• Неналежний облік повідомлень: Деякі органи не вносять усі повідомлення до Єдиного порталу, що порушує вимоги Закону та створює ризики приховування корупційних фактів. Наприклад, Міністерство освіти України вказало 128 повідомлень за 2023–2024 роки, але в Порталі зафіксовано лише 25.

• Проблеми з конфіденційністю: У деяких випадках повідомлення розглядаються не уповноваженими підрозділами, що підвищує ризик витоку інформації про викривачів.

• Низька обізнаність громадян: Лише 16,8% респондентів знають про свої права як викривачів, що підкреслює потребу в інформаційних кампаніях.

• Зловживання статусом викривача: Деякі особи намагаються отримати статус викривача для уникнення дисциплінарних стягнень чи скорочень, що може дискредитувати систему.

Міжнародний досвід та рекомендації

Дослідження НАЗК показало, що ефективний захист викривачів у країнах, таких як США, Норвегія чи Латвія, базується на чітких санкціях для роботодавців, фінансових стимулах та спеціалізованих органах нагляду. В Україні бракує чітких механізмів відповідальності за переслідування викривачів, а також інструментів захисту в приватному секторі. Для вдосконалення системи пропонується:

• Ввести персональну відповідальність керівників за порушення прав викривачів.

• Удосконалити механізми доказування зв’язку між повідомленням і помстою, спираючись на презумпцію вини роботодавця.

• Розширити юридичну підтримку через спеціальні фонди.

• Провести інформаційні кампанії для підвищення обізнаності.

• Створити централізовану базу даних для обліку протоколів про корупційні правопорушення.

Економічний ефект та перспективи

Зміцнення інституту викривачів має не лише антикорупційний, а й економічний ефект. Зменшення корупційних втрат (2–5% ВВП) може залучити іноземні інвестиції та підвищити довіру до держави. Впровадження цифрових технологій, таких як штучний інтелект для аналізу повідомлень, та створення мобільного додатка для Порталу можуть зробити систему більш доступною. План дій із чіткими дедлайнами, включаючи введення санкцій та інформаційні кампанії, сприятиме системним змінам.

У 2024 році Україна досягла значного прогресу в захисті викривачів: зростання кількості повідомлень, перші виплати винагород, розширення Єдиного порталу та покращення судової практики. Проте проблеми з обліком повідомлень, низькою обізнаністю та повільним впровадженням механізмів заохочення залишаються. Подальший розвиток потребує посилення законодавства, інтеграції міжнародного досвіду та активізації просвітницької роботи. Ці кроки не лише зміцнять антикорупційну політику, а й сприятимуть економічному зростанню та європейській інтеграції України.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.