У Кривому Розі протягом 2022–2023 років фіксували витоки стічних вод поблизу каналізаційної насосної станції №28, забруднення ґрунту та річки Саксагань.

За два окремі епізоди забруднення суди постановили стягнути з КП «Кривбасводоканал» понад 818 тис. грн екологічної шкоди. У вересні 2026 року підприємство програло апеляцію в останній із цих справ.

Центральний апеляційний господарський суд 24 вересня 2026 року залишив без задоволення апеляційну скаргу КП «Кривбасводоканал» у справі про забруднення земельної ділянки на вул. Льотчиків у Кривому Розі.

Таким чином, залишилося чинним рішення про стягнення з комунального підприємства 131 769,59 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Ця справа стосується одного конкретного випадку забруднення, зафіксованого 2 червня 2023 року. Проте матеріали судових проваджень свідчать про значно тривалішу екологічну проблему.

Ще з літа 2022 року в районі каналізаційної насосної станції №28 фіксували витоки забруднених вод, забруднення ґрунту та річки Саксагань. Екоінспектори неодноразово відбирали проби, лабораторні дослідження показували значне перевищення нормативних показників забруднюючих речовин, а мешканці повідомляли про витоки нечистот.

Один із насосів КНС-28 восени 2022 року демонтували, і навіть у липні наступного року його ще не відремонтували. Апеляційний суд зрештою пов’язав неналежну роботу насосної станції з переповненням каналізаційного колодязя, виходом стоків на поверхню та їх подальшим стіканням у напрямку Саксагані.

Зелено-білі забруднення на поверхні Саксагані

Перші зафіксовані у матеріалах справи події датуються липнем 2022 року.

24 липня до поліції звернулася мешканка Кривого Рогу. Вона повідомила, що близько 12:00 на поверхні річки Саксагань поблизу вул. Льотчиків, 50 з’явилася велика кількість промислових відходів зелено-білого кольору.

За цим фактом розпочали перевірки.

23 серпня, 6 та 16 вересня, 28 грудня 2022 року проводилися огляди місцевості за участю фахівців Державної екологічної інспекції Придніпровського округу.

У судовій постанові зазначено, що під час цих заходів фіксувалися факти забруднення річки та ґрунтів, відбиралися проби води й землі.

Екоінспектори досліджували, зокрема, воду невідомого походження, яка витікала з каналізаційного колодязя поблизу КНС-28 на прилеглу територію в районі будинків №40, 42 та 50 на вул. Льотчиків, а також воду безпосередньо з річки Саксагань.

У відповідних лабораторних протоколах було зафіксовано значне перевищення гранично допустимих нормованих значень вмісту забруднюючих речовин.

Отже, проблема, яка згодом стала предметом кількох господарських спорів, не обмежувалася одним випадком розливу стічних вод.

Огляди та відбори проб проводилися протягом тривалого періоду.

Амонійний азот і нітрати у ґрунті

20 березня 2023 року екоінспектори зафіксували новий епізод.

Проби ґрунту відібрали на території між приватними будинками №36, 38 та №40, 42 на вул. Льотчиків. В акті зазначалося, що за результатами візуального огляду земельна ділянка була забруднена внаслідок витоку води невідомого походження з колодязя біля КНС-28.

Результати лабораторних досліджень виявили значне перевищення показників амонійного азоту та нітратів. Екоінспекція розцінила це як підтвердження забруднення земельної ділянки.

Площа забруднених ділянок, зазначена прокуратурою в матеріалах спору, становила 57,2 та 6,3 кв. м.

На підставі лабораторних результатів та даних про нормативну грошову оцінку землі Держекоінспекція розрахувала шкоду – 686 715,92 грн.

Розрахунок був перевірений в межах комплексної інженерно-екологічної та економічної експертизи.

Експерт дійшов висновку, що внаслідок скиду забруднених вод у ґрунт у Саксаганському районі в період із 8 серпня 2022 року до 28 квітня 2023 року була створена небезпека для навколишнього природного середовища, а розмір екологічної шкоди становив ті самі 686 715,92 грн.

Стічні води виходили через каналізаційний люк

Одним із ключових питань у суді було походження забруднених вод.

Позиція прокуратури полягала в тому, що причиною стала неналежна робота КНС-28.

За матеріалами справи, через проблеми з роботою насосної станції відбувалося переповнення стічними водами каналізаційного колодязя. Після цього стоки виходили через каналізаційний люк поблизу будинку №42 на вул. Льотчиків і далі стікали у напрямку річки Саксагань.

Водночас відповідальність «Кривбасводоканалу» спочатку не була очевидною для суду.

Підприємство заперечувало, що саме його обладнання стало причиною забруднення. Окремий спір виник навколо двох розташованих поруч каналізаційних колодязів – КК1 та КК2 – і мереж ТОВ «НВП «Собор».

Саме ця обставина стала однією з причин, через які Господарський суд Дніпропетровської області у листопаді 2024 року спочатку відмовив у стягненні 686,7 тис. грн.

Один насос зняли ще восени 2022 року

Суттєвою для подальшого розгляду стала ситуація з насосним обладнанням КНС-28.

За матеріалами справи, восени 2022 року один із насосних агрегатів демонтували.

Допитані під час досудового розслідування машиніст насосних установок, начальник насосних станцій та начальник Саксаганського цеху повідомили, що станом на 3 липня 2023 року агрегат так і не був відремонтований.

Ті ж працівники пояснювали, що вихід двигуна з ладу належить до аварійної ситуації.

В інструкції з експлуатації КНС-28 також було передбачено: у випадку виходу з ладу одного насосного агрегату його необхідно зупинити та запустити резервний.

Журнал ремонтних робіт КНС-28 містив конкретну дату – 12 вересня 2022 року, коли насосний агрегат був знятий.

Таким чином, проблема з обладнанням тривала щонайменше з вересня 2022-го до літа 2023 року.

Це важливо і з огляду на час фіксації забруднень: відбори проб води та ґрунту, звернення мешканців і зафіксовані витоки припадають саме на цей період.

Мешканці систематично повідомляли про нечистоти

Матеріали наступної справи №904/378/26 містять ще одну показову деталь.

Суд дослідив журнал обліку звернень щодо аварійних ситуацій, скидів і витоків нечистот на вул. Льотчиків та сусідній території протягом 2022-2023 років.

Із нього випливало, що від мешканців систематично надходили повідомлення про засмічення каналізаційного колодязя та витоки нечистот.

Причому проблеми усували саме працівники «Кривбасводоканалу».

Для суду це стало одним із доказів того, що підприємство фактично обслуговувало відповідну ділянку каналізаційної мережі.

Таким чином, мова йшла не лише про висновки екологів після окремого відбору проб. У матеріалах справи були зафіксовані повторні звернення мешканців та виїзди працівників водоканалу для ліквідації аварійних ситуацій.

Перший суд не побачив достатніх доказів вини

Попри встановлений факт екологічної шкоди, перша інстанція спочатку стала на бік комунального підприємства.

26 листопада 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у позові про стягнення 686 715,92 грн.

Сам факт забруднення та наявність шкоди суд вважав доведеними. Однак, на його думку, доказів для покладення відповідальності саме на «Кривбасводоканал» було недостатньо.

Зокрема, суд першої інстанції виходив із того, що не доведено неспроможність одного працюючого насоса забезпечувати фактичну продуктивність КНС-28.

Крім того, в акті обстеження не були вказані координати колодязя, з якого витікала вода, а поблизу насосної станції знаходилися КК1 та КК2. Суд також звертав увагу на відсутність доказів перебування цих колодязів безпосередньо на балансі водоканалу.

Прокуратура оскаржила це рішення.

Апеляція: КНС працювала неналежним чином

29 липня 2025 року Центральний апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку.

Колегія суддів встановила, що причиною аварійних ситуацій на КНС-28 у період із серпня 2022-го до квітня 2023 року була неналежна робота насосної станції та незабезпечення її другим насосним агрегатом.

На думку суду, це призвело до переповнення каналізаційного колодязя, витоку стічних вод через люк на вул. Льотчиків та їх подальшого стікання до Саксагані.

Суд також врахував, що «Кривбасводоканал» за укладеними договорами мав приймати стічні води споживачів та забезпечувати їх подальше перекачування.

Апеляція скасувала рішення першої інстанції, повністю задовольнила позов прокуратури та постановила стягнути з КП «Кривбасводоканал» 686 715,92 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Тобто висновок першої інстанції про недоведеність відповідальності підприємства не встояв під час апеляційного перегляду.

У травні мешканець знову повідомив про забруднення

На цьому історія не завершилася.

12 травня 2023 року до Державної екологічної інспекції надійшло ще одне звернення громадянина щодо можливого забруднення Саксагані та ґрунтів на вул. Льотчиків.

17 травня начальник інспекції видав наказ про перевірку цієї інформації.

Під час подальшого огляду інспектори встановили, що з каналізаційного колодязя поблизу КНС-28 витікає забруднена вода, яка стікає до річки Саксагань.

2 червня було проведено комісійне обстеження.

Біля будинків №36 та 38 екоінспектори побачили, як вода з каналізаційного колодязя виходить на поверхню, потрапляє на асфальт, а далі через бетонний водовідвідний канал – на ґрунт.

Площа землі, на яку потрапила вода, становила 26,4 кв. м.

Представники «Кривбасводоканалу» під час обстеження були відсутні. У матеріалах справи зазначено, що підприємство попередньо повідомляли телефонограмою.

Нові проби знову показали забруднення

2 червня 2023 року інспектори відібрали проби ґрунту на залитій водою ділянці між будинками №36 та 38.

Лабораторне дослідження знову виявило перевищення показників забруднюючих речовин – зокрема обмінного амонію та нітратів, а також зміни показника pH.

Таким чином, через декілька місяців після березневого відбору проб на тій самій території було документально зафіксовано новий випадок забруднення ґрунту.

Держекоінспекція розрахувала шкоду за цей епізод окремо – 131 769,59 грн.

5 травня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області позов задовольнив повністю та постановив стягнути цю суму з «Кривбасводоканалу».

Водоканал заявив про подвійне стягнення

Підприємство оскаржило рішення.

Одним із головних аргументів було те, що за забруднення території на вул. Льотчиків з нього вже стягнули 686 715,92 грн у справі №904/2703/24.

Водоканал звертав увагу, що обидва випадки досліджувалися в одному кримінальному провадженні, стосувалися тієї самої території та забруднюючих речовин, а розрахунки проводилися за однією методикою.

Підприємство вважало нові 131,8 тис. грн фактично повторним фінансовим стягненням.

Суди цей аргумент відхилили.

Причина полягала в тому, що йшлося про два окремо зафіксовані випадки забруднення.

Перший розрахунок стосувався забруднення, зафіксованого 20 березня 2023 року.

Другий – нового забруднення, зафіксованого 2 червня 2023 року, коли було обстежено іншу площу – 26,4 кв. м – і відібрано нові проби ґрунту.

Тобто тривала проблема з витоками призвела не до одного, а щонайменше до двох окремих епізодів екологічної шкоди, кожен із яких був задокументований самостійно.

Спір про «чужий» колодязь

Ще одним аргументом «Кривбасводоканалу» було те, що витоки могли відбуватися з колодязя КК2, пов’язаного з мережею ТОВ «НВП «Собор».

Однак матеріали справи дозволили розмежувати два об’єкти.

Під час огляду 28 червня 2023 року біля КНС-28 були встановлені два колодязі. Подальше дослідження схем мереж показало, що КК2 був пов’язаний з іншою мережею, яку обслуговувало ТОВ «НВП «Собор».

Натомість колодязь, з якого, за матеріалами справи, систематично відбувалися витоки забрудненої води, був позначений як КК1.

Суд врахував також схеми каналізаційних мереж, акти розмежування експлуатаційної відповідальності та журнали самого водоканалу.

Останні показували, що саме працівники комунального підприємства систематично виїжджали на повідомлення про засмічення та витоки нечистот і проводили там роботи.

Важливим став і юридичний нюанс: суд розмежував балансову належність об’єкта та експлуатаційну відповідальність за нього. Самої лише відсутності колодязя на балансі підприємства виявилося недостатньо для висновку про відсутність відповідальності водоканалу.

Два епізоди – понад 818 тисяч гривень

24 вересня 2026 року Центральний апеляційний господарський суд залишив рішення щодо другого епізоду без змін.

Отже, за двома окремими випадками забруднення території поблизу КНС-28 суди постановили стягнути з КП «Кривбасводоканал»:

686 715,92 грн – за перший епізод;

131 769,59 грн – за другий.

Загальна сума становить 818 485,51 грн екологічної шкоди.

Водночас ці суми не слід напряму називати розміром шкоди, заподіяної саме річці Саксагань. Предметом господарських позовів і відповідних розрахунків Держекоінспекції було забруднення земельних ресурсів.

Однак матеріали справ окремо фіксують і проблему з водою: звернення про появу зелено-білих забруднень на поверхні Саксагані, неодноразові відбори проб безпосередньо з річки, значне перевищення нормативних показників забруднюючих речовин та стікання забруднених вод із району КНС-28 у напрямку річки.

Кримінальне провадження щодо службової недбалості

Події на вул. Льотчиків стали предметом не лише господарських спорів.

Ще у 2022 році було зареєстровано кримінальне провадження №12022041750000638. Первинна правова кваліфікація – ч. 1 ст. 242 КК України, тобто порушення правил охорони вод.

Надалі, як зазначено у матеріалах господарської справи, до суду направили обвинувальний акт стосовно начальника Саксаганського цеху КП «Кривбасводоканал» за ч. 2 ст. 367 КК України – службова недбалість.

Сам факт направлення обвинувального акта не означає визнання посадовця винним – це може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Водночас саме матеріали досудового розслідування, експертизи, результати лабораторних досліджень, технічна документація КНС-28 та інші докази стали важливою частиною господарських спорів щодо відшкодування екологічної шкоди.

Таким чином, за матеріалами судів, проблема на вул. Льотчиків розвивалася щонайменше протягом року: від перших повідомлень про забруднення Саксагані влітку 2022 року та повторних витоків до зафіксованих у 2023 році випадків забруднення ґрунту.

А останню на сьогодні крапку в одному з цих спорів поставив Центральний апеляційний господарський суд у вересні 2026 року, залишивши в силі рішення про стягнення з комунального підприємства ще 131,8 тис. грн за черговий окремо зафіксований епізод забруднення.

Проблема Саксагані не обмежується одним підприємством

Водночас ситуацію із Саксаганню не можна зводити виключно до судових спорів навколо КП «Кривбасводоканал». Офіційні дані останніх років свідчать про комплексну екологічну проблему: несанкціоновані витоки, можливе потрапляння неочищених стічних вод, проблеми з приватним сектором, засмічення та незадовільний стан самого русла.

Так, під час обстежень водоохоронних зон річок Інгулець та Саксагань у Кривому Розі у 2023 році було виявлено та ліквідовано 31 несанкціонований витік. У 2024 році, за даними міської екологічної програми, кількість таких виявлених витоків у водоохоронних зонах двох річок становила вже 48.

Серед можливих причин такого стану річки називали потрапляння неочищених фільтраційних вод із загальноміської зливової мережі та несанкціоновані каналізаційні скиди. Окрему увагу приділили приватному сектору: власників домоволодінь закликали контролювати стан вигрібних ям та не допускати потрапляння витоків із них до річки.

Є проблема і з фізичним станом Саксагані. В офіційній документації проєкту з її розчищення стан річки характеризується як незадовільний. Зокрема, русло Саксагані замулене, обміліле, заболочене та заросле очеретом. На окремих ділянках заростання сягає 80-90% русла. Там же йдеться про розмивання берегів та накопичення сміття і деревини.

Про проблеми з якістю води свідчать і результати лабораторних досліджень. У грудні 2025 року Центр екологічного моніторингу повідомляв, що під час дослідження проб із Саксагані було зафіксовано перевищення граничного значення мінералізації більш ніж у 2,9 раза.

Таким чином, встановлені судами обставини навколо КНС-28 є лише одним із задокументованих епізодів впливу на Саксагань. Дані екологічного моніторингу та місцевої влади свідчать, що стан річки формується під впливом цілого комплексу факторів – каналізаційних та інших несанкціонованих витоків, зливової мережі, приватної забудови, засмічення берегів і русла, а також його поступового замулення та заростання.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.