Знакова постанова у справі №922/2430/25 закриває лазівку для масштабного завищення цін через додаткові угоди в державних та комунальних тендерах.
Верховний Суд заборонив перевищення 10% у закупівлях: коментар ІА АПР.
17 червня 2026 року відбувся знаковий суд у справі №922/2430/25, який поставив крапку в питанні збільшення вартості державних закупівель. Річ у тім, що в Україні вже багато років існує поширена проблема в сфері публічних закупівель: компанія виграє тендер бюджетної організації з привабливою “низькою” ціною, укладає договір, а згодом через низку додаткових угод вартість робіт чи послуг зростає в рази. Іноді – удвічі, а в окремих випадках – на 300-500% від початкової суми. Формально все виглядає законно, але насправді це дозволяє витягувати з бюджету набагато більше коштів, ніж передбачалося на етапі торгів.
Особливо цими схемами “грішать” великі монополісти – постачальники електроенергії та газу. Вони регулярно виграють тендери по всій країні, а потім за допомогою додаткових угод суттєво піднімають ціну. При цьому Антимонопольний комітет та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), часто закривають на це очі. У монополістів є потужне лобі у владних кабінетах, що фактично дає їм “зелене світло”: вони стабільно перемагають на торгах, а потім коригують вартість на свою користь.
Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада неодноразово висвітлювало ці схеми з додатковими угодами, зокрема щодо електроенергії. Аналогічними методами користується і газопостачальник-монополіст або різні шахраї, що надають послуги як посередники. Унаслідок суди завалені позовами прокуратури про визнання додаткових угод недійсними та повернення переплати до бюджету. У більшості таких справ прокуратура виграє.
І ось на цьому тлі з’являється знакове рішення Верховного Суду у справі №922/2430/25. Воно чітко підтверджує: істотне збільшення вартості договору понад 10% від початкової суми в публічних закупівлях є незаконним.
Верховний Суд поставив крапку: збільшення ціни в держзакупівлях понад 10% – незаконно

Суть справи така. У травні 2020 року приватне підприємство “Будівельна фірма “Промтекс” уклало з Комунальною організацією “Харківський зоологічний парк” договір на будівництво кормокухні з адміністративно-побутовими приміщеннями. Початкова ціна договору становила близько 72,7 млн грн. Під час виконання робіт підрядник виявив суттєві неточності та помилки в проєктно-кошторисній документації, через що виникла необхідність у додаткових роботах.
За твердженням підрядника, додаткові роботи на суму 43 683 322,73 грн були узгоджені з представниками замовника (підписувалися дефектні акти, проводилися спільні наради, зоопарк сам ініціював коригування проєкту та передав оновлену документацію). Роботи були фактично виконані, об’єкт введений в експлуатацію, і зоопарк ним користується. Однак зоопарк відмовився підписувати акти на додаткові роботи та оплачувати їх, посилаючись на те, що договором не передбачено збільшення обсягів і вартості.
Господарський суд Харківської області та Східний апеляційний господарський суд встали на бік підрядника і стягнули з зоопарку 43,6 млн грн основного боргу.
Верховний Суд скасував ці рішення в частині стягнення коштів і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У постанові Верховний Суд чітко підтвердив свою позицію щодо обмеження підвищення ціни в публічних закупівлях. Суд наголосив, що істотні умови договору про закупівлю, зокрема ціна, не можуть змінюватися довільно. Згідно зі ст. 41 Закону “Про публічні закупівлі”, збільшення ціни за одиницю товару (робіт, послуг) обмежене 10% від початкової ціни договору. Це імперативна норма, яка діє незалежно від кількості додаткових угод і має на меті захистити принципи конкуренції, прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.
ВС послався на практику Великої Палати, зокрема постанову від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, та підкреслив: загальне підвищення ціни понад 10% є недопустимим. Нижчі суди помилилися, коли не дали належної оцінки цьому обмеженню та мотивам відмови замовника від оплати.
Таким чином, попри те, що додаткові роботи були реально виконані та необхідні, Верховний Суд поставив на перше місце дотримання процедур публічних закупівель і законодавчих обмежень на зміну ціни.
Неоднозначність у Верховному Суді: 10% чи “скільки завгодно”?
Чому постанова ВС у справі №922/2430/25 є важливою?
Річ у тім, що серед суддів існують різні підходи до трактування норм про публічні закупівлі, що створює ґрунт для маніпуляцій і викликає обґрунтовані питання щодо можливого впливу зацікавлених сторін – зокрема великих енергетичних монополістів.
Наприкінці 2025 року Верховний Суд сформував важливу позицію: сторони договору про закупівлю електричної енергії можуть неодноразово збільшувати ціну товару в разі коливання на ринку, але не більше ніж на 10% від ціни, визначеної при укладенні договору (сукупно). Цей підхід почав використовуватись у судах нижчих інстанцій, зокрема розморозили низку “заморожених” справ (наприклад, №904/3915/24 у Дніпрі).
Однак паралельно група суддів Великої Палати Верховного Суду опублікувала альтернативну думку (справа №920/19/24), в якій висловила альтернативну правову позицію. Згідно з нею, норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону “Про публічні закупівлі” дозволяє збільшувати ціну до 10% за кожною додатковою угодою (кожні 90 днів), а не як загальне обмеження на весь договір. Тобто теоретично ціна може зростати значно сильніше за весь період дії договору.
Така розбіжність у тлумаченні створила небезпечну невизначеність. Рішення конкретної справи може залежати не стільки від букви закону, скільки від того, який склад суду розглядає справу і якої позиції дотримується конкретний суддя. У середовищі юристів і експертів залунали обережні закиди про можливих “лобістів” (назвемо їх м’яко) інтересів великих постачальників електроенергії та газу в судовій системі. Адже коли йдеться про мільярди бюджетних гривень, навіть невелика “лояльність” до монополістів може коштувати державі дуже дорого.
Але касація у справі №922/2430/25 підтвердила: незважаючи на існування цієї окремої думки, переважна судова практика на сьогодні все ж тримається жорсткого підходу: Закон “Про публічні закупівлі” встановлює чітку межу в 10% на загальне підвищення ціни. Рішення у справі Харківського зоопарку лише підтвердило цей тренд і підкреслило пріоритет захисту бюджетних коштів перед інтересами підрядників і постачальників.
Отже, постанова Верховного Суду у справі №922/2430/25 є важливим кроком у наведенні порядку в публічних закупівлях. Воно підтвердило, що 10-відсоткове обмеження на підвищення ціни – це не рекомендація, а жорстка імперативна норма, яка захищає бюджет від зловживань. Попри окремі альтернативні думки в суддівському середовищі, переважна практика схиляється саме до такого тлумачення. Це рішення посилює позиції прокуратури та контролюючих органів у боротьбі зі схемами додаткових угод і дає чіткий сигнал усім учасникам ринку: безмежне завищення вартості через додаткові угоди більше не пройде.
Павло Мінка, кандидат юридичних наук
_____________________
Читай нас далі
Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.
Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.
Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.
Відкрийте більше з АПР
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
