Аналіз нових рішень Кабміну: як державні гроші витрачатимуть під час війни та чого очікувати суспільству.

Уряд змінює правила публічних закупівель: ІА АПР проаналізувало нововведення.

15 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 957, яка суттєво переглядає правила закупівель за державні кошти. Більшість нових норм почнуть діяти з 1 вересня 2026 року. Для пересічного громадянина слово «закупівлі» часто асоціюється з бюрократією, проте саме через цю систему громади й держава купують ліки, ремонтують школи, відбудовують енергетику та забезпечують армію.

Розбираємося простими словами, що саме змінилося, як це працюватиме на практиці та чому ці рішення є критично важливими для країни.

1. Повернення переговорної процедури: менше «таємних» договорів

• Що змінилося: уряд повернув обов’язкове застосування так званої переговорної процедури замість практики укладання прямих договорів «за зачиненими дверима».
• Що це означає на практиці: раніше у разі термінових потреб чи відсутності торгів чиновники могли просто підписати контракт із будь-якою компанією на свій розсуд, опублікувавши лише звіт. Тепер вони зобов’язані провести офіційні переговори, перевірити бізнес на відсутність зв’язків із корупцією чи країною-агресором, а також опублікувати намір укласти угоду. У бізнесу з’являється від 3 до 5 днів, щоб оскаржити таке рішення, якщо воно здається дискримінаційним.
• Для чого це потрібно: це зменшує ризики корупції та зловживань. Суспільство й чесний бізнес бачитимуть, з ким і чому держава планують підписати договір ще до того, як гроші будуть перераховані.

2. Відкриті кошториси на будівництво: прозорість у кожній цеглині

• Що змінилося: для будь-яких будівельних чи ремонтних проєктів вартістю від 10 мільйонів гривень чиновники зобов’язані оприлюднювати в системі Prozorro детальні акти виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3).
• Що це означає на практиці: раніше публічно показували лише загальну суму контракту (наприклад, «ремонт лікарні на 50 млн грн»). Тепер посадовці мусять викладати детальні документи, де видно вартість кожного матеріалу: за якою ціною купували бетон, асфальт чи пластикові вікна.
• Для чого це потрібно: саме в актах виконаних робіт найчастіше ховаються завищені ціни. Нове правило дозволить журналістам та громадським контролерам легко перевіряти, чи не купує місцева влада будівельні матеріали за вдвічі вищою від ринкової ціною.

3. Більше часу для бізнесу та повернення грошових порогів

• Що змінилося: мінімальний строк для подачі заявок на торги для товарів і послуг зрос до 15 днів (раніше міг становити лише 7 днів). Також повернуто вищі грошові пороги для підприємств у спеціальних сферах (наприклад, комунальних чи енергетичних компаній) — проводити складні тендери вони мусять лише при закупівлях товарів від 1 млн грн та робіт від 5 млн грн.
• Що це означає на практиці: компанії матимуть достатньо часу, щоб підготувати якісні документи для участі в тендері, а державні та комунальні підприємства звільняться від зайвої бюрократії при дрібних побутових закупівлях.
• Для чого це потрібно: більший строк на подачу заявок створює справжню конкуренцію: замість одного «свого» постачальника на торги зможуть прийти кілька компаній, що знизить підсумкову ціну для бюджету.

4. Скасування обов’язкового «маркету» для продуктів харчування

• Що змінилося: школи, лікарні та інші установи більше не зобов’язані купувати продукти харчування виключно через електронний каталог (Prozorro Market). Вони знову можуть обирати: купувати в каталозі чи проводити класичні електронні аукціони.
• Що це означає на практиці: раніше обов’язкове використання електронного каталогу призводило до ситуацій, коли через відсутність механізму оскарження постачальники могли порушувати умови або пропонувати неякісні товари. Тепер замовники самі обирають найефективніший шлях придбання їжі.
• Для чого це потрібно: це повинно покращити якість харчування у соціальних закладах та дозволить громадам укладати довгострокові рамкові угоди з надійними місцевими виробниками.

5. Спеціальний режим для енергетики та оборони

• Що змінилося: уряд зберіг можливість швидких закупівель без торгів для обладнання, що відновлює енергетичну інфраструктуру (генератори, когенераційні установки, котельні), а також чітко розписав винятки для оборонного сектору безпосередньо в профільному законодавстві.
• Що це означає на практиці: обладнання для захисту об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення ЗСУ можна буде купувати максимально оперативно. При цьому для енергетики зберігаються вимоги показувати ціни на матеріали, але самі договори з міркувань безпеки будуть повністю відкриті для загалу через 90 днів після завершення воєнного стану.
• Для чого це потрібно: це баланс між оперативністю в умовах війни та національною безпекою: енергосистему та армію забезпечують швидко, але фінансовий слід залишається для подальшої перевірки.

Уряд змінює правила публічних закупівель: ухвалена постанова № 957 — це крок до наведення ладу в державних фінансах. Вона скасовує надмірні «воєнні винятки», які дозволяли витрачати кошти поза контролем суспільства, і поступово готує Україну до впровадження європейських стандартів закупівель. Завдяки цим змінам гроші платників податків витрачатимуться прозоріше, а якість куплених для країни товарів та робіт має суттєво зрости.

Олександр Мізін

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.