Корупційні лазівки в українському законодавстві 2025 року: від легалізації рейдерства до послаблення антикорупційного контролю.

Топ-5 законів 2025 року, які сприяють корупції – аналітика Інформаційного агентства Антикорупційна правозахисна рада (ІА АПР).

2025 рік став періодом, коли Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав низку законів, які на поверхні виглядали як заходи захисту прав чи посилення безпеки, але на практиці створили значні корупційні ризики, лазівки для зловживань та сприяння рейдерству. Ці зміни часто критикували незалежні експерти, антикорупційні організації та міжнародні партнери за зниження прозорості, обмеження незалежного контролю та легалізацію незаконно набутих активів. Розглянемо ключові приклади, фокусуючись на законі про добросовісного набувача, змінах щодо НАБУ, обмеженні доступу до реєстрів та інших скандальних ініціативах.

Закон про добросовісного набувача: легалізація рейдерства та загроза культурній спадщині

Один із найбільш скандальних – Закон №4292-ІХ (від 12 березня 2025 року), який вніс зміни до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав “добросовісного набувача” нерухомого майна, що вибуло з державної чи комунальної власності.

Що передбачає закон?

• Установлює 10-річний термін позовної давності для держави чи громад на витребування майна (землі, нерухомості) від набувача – з моменту реєстрації права власності або передачі.
• Після 10 років майно не повертається державі, за винятком стратегічних об’єктів (військові землі, заповідники, пам’ятки культури – але з прогалинами).
• Держава мусить компенсувати добросовісному набувачу ринкову вартість майна, зарахувавши кошти на депозит суду завчасно. Без цього навіть судитися не можна.
• Скарги на дії реєстраторів – лише протягом 2 місяців після виявлення порушення.

ІА АПР розглянуло цей закон, і ми можемо припустити, що він є частковою легалізацією рейдерства. Рейдери можуть через шахрайські схеми (підробка документів, “чорні нотаріуси”, ланцюги фіктивних продажів) незаконно зареєструвати майно, почекати термін – і активи стають недоторканними. Це особливо стосується земель та нерухомості, вибулих із держвласності через старі корупційні оборудки.

Вплив на культурну спадщину. Фахівчиня Катерина Чуєва зазначає, що закон загрожує охороні культурної спадщини через зворотну дію та обмеження на витребування. Прокуратура раніше успішно повертала незаконно відчужені пам’ятки чи землі під ними, але тепер це ускладнено: після 10 років – неможливо, а компенсація з бюджету робить процес нереальним. Прогалини в кадастрі (невизначені межі) дозволяють легалізувати старі схеми забудови історичних територій.

Конкретний приклад: кургани в Підгородному (про це ІА АПР випустило окрему статтю). У Дніпропетровській області на ділянці 3,33 га (кадастровий номер 1221411000:01:035:0025) розташовані кургани скіфської та козацької епох – пам’ятки археології №6062. Ділянка приватизована в 2002 році, продана в 2007-му ПАТ “Алеф-Капітал” (бенефіціар – забудовник Вадим Єрмолаєв, проти якого РНБО ввела санкції за зв’язки з РФ). У 2025 році виявлено кургани, прокуратура подала позов на повернення державі (за Законом “Про охорону культурної спадщини” такі землі – державні).

Але новий закон ускладнює справу: вимагає від держави внести депозит (вартість ділянки) як компенсацію “добросовісному” набувачу. Суд першої інстанції залишив позов без розгляду через відсутність коштів, прокуратура оскаржує. Це ілюструє, як закон блокує повернення незаконно приватизованих пам’яток, легалізуючи рейдерські схеми.

Зміни щодо НАБУ та САП: декларативні “виправлення” після протестів

У липні 2025 року Рада ухвалила закон №12414, який значно посилив контроль Генпрокурора над НАБУ та САП: можливість забирати справи, видавати накази, визначати підслідність. Це викликало масові протести в Києві, Дніпрі, Львові, Харкові та інших містах (так звана “картонна революція” – з плакатами та символічними акціями).

У відповідь президент Зеленський подав законопроєкт №13533, який ухвалили 31 липня та підписали. Він нібито відновлює автономію: декларує незалежність керівника САП, обмежує втручання Генпрокурора (лише за “неефективності” – але без чіткого визначення), пом’якшує норми обшуків та поліграфу.

Однак ми припускаємо, що ці зміни є декларативними та такими, що “кидають пил в очі”: залежність САП від Генпрокурора зберігається (керівник САП – його заступник), нечіткі формулювання дозволяють маніпуляції, нові норми про “нелегальні” докази можуть руйнувати провадження. Це не повне скасування “драконівських” норм, а косметичний ремонт для заспокоєння протестувальників та партнерів.

Існує припущення, що НАБУ в розслідуваннях щодо топпосадовців, Міндіча та інших веде себе так “незалежно” не завдяки українському закону, а тому, що діяльність агентства прикриває Захід, який не дозволяє повністю розгромити, знищити чи підпорядкувати його. Це не заслуга національного законодавства – це заслуга негласних норм щодо контролю над НАБУ з боку іноземних центрів. Проте це лише припущення, не більше.

Обмеження доступу до реєстрів нерухомості та кадастру: приховування активів під прикриттям безпеки

Закон №4576-IX (законопроєкт №11533), підписаний Президентом 17 вересня 2025 року та набув чинності 18 листопада 2025 року, значно обмежив публічний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ІА АПР проаналізувало цей документ детально). Офіційна мета – захист інформації, пов’язаної з національною безпекою, зокрема для підприємств оборонного комплексу під час воєнного стану та рік після його скасування.

Ключове обмеження: для нерухомості юридичних осіб, які мають відношення до ВПК, надається лише загальна інформація: рівень держави, АР Крим чи області – без точної адреси, кадастрового номера чи детального місцезнаходження.

На практиці це призвело до проблем: уже понад місяць в “Дії” витяги з реєстрів стали недоступними онлайн (помилки, технічні роботи), змушуючи громадян йти до ЦНАП.

Ризики та критика: антикорупційні організації (Transparency International Ukraine, Фундація DeJure, Інститут масової інформації) називають закон загрозою прозорості. Він дозволяє корупціонерам приховувати активи через юрособи, ускладнює журналістські розслідування незаконного збагачення, перевірку декларацій та моніторинг конфліктів інтересів. Формулювання нечіткі: обмеження поширюються не тільки на оборонку, а на ширше коло, створюючи лазівки для зловживань. Крім того, правоохоронці можуть отримувати дані про користувачів реєстрів без провадження – ризик тиску на розслідувачів. Це посилює корупцію та рейдерство, зменшуючи громадський контроль саме в час скандалів з розкраданнями в оборонці.

Інші скандальні ініціативи: законопроєкти з корупційними схемами

Законопроєкт №12439 (“Про вдосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час кримінального провадження”). Вносить понад 50 змін до Кримінального процесуального кодексу: обмеження арештів майна, обов’язкове попереднє ознайомлення з клопотаннями, штрафи за неявку прокурорів тощо. Нібито захищає бізнес від тиску, але критики (Transparency International Ukraine) бачать схеми корупції: затримки для перереєстрації активів, маніпуляції з “потребою” арешту, хабарі за ігнорування порушень чи неявку. Це послаблює розслідування, особливо в митниці та корпоративних спорах. Станом на вересень 2025 – підготовка до другого читання, рекомендований комітетом.

Законопроєкт №13423 (про звільнення від відповідальності за злочини під час виконання оборонних контрактів). Пропонує імунітет від кримінальної відповідальності (крім вбивства та екологічних злочинів) для чиновників підприємств оборонного комплексу, якщо злочини “спрямовані на виконання держконтракту” з “суспільно корисною метою”. Включає розкрадання, підробку, маніпуляції тендерами; ретроактивно та на 3 роки після війни; обмежує повноваження НАБУ (потрібна згода Генпрокурора). Це фактично дозволяє “красти на війні” під прикриттям. Поданий 126 депутатами (переважно “Слуга народу”), викликав суспільний резонанс і критику як амністію корупціонерам. Імовірно, через скандал законопроєкт зависнув у Раді.

2025 рік став для України періодом, коли під виглядом реформ та заходів безпеки були ухвалені закони, що створюють серйозні корупційні ризики. Аналіз ключових нормативних актів – від закону про добросовісного набувача (№4292-ІХ), який ускладнює повернення незаконно відчуженого державного майна та потенційно легалізує рейдерські схеми, до обмежень доступу до реєстрів нерухомості (№4576-ІХ), що приховують активи під приводом оборони, та спроб послабити незалежність НАБУ і САП – свідчить про системне зниження прозорості та контролю. Скандальні ініціативи, такі як законопроєкти №12439 та №13423, спрямовані на послаблення відповідальності в бізнесі та оборонних контрактах, лише посилюють загрозу безкарності для корупціонерів.

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада (ІА АПР) вважає, що ці зміни не тільки підривають антикорупційні здобутки, але й загрожують національній безпеці, культурній спадщині та довірі міжнародних партнерів. Необхідні негайні корективи законодавства, посилення громадського та незалежного контролю, щоб запобігти подальшій ерозії правової держави. Боротьба з корупцією залишається ключовим викликом для майбутнього України.

Павло Мінка, кандидат юридичних наук

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.

_____________________

ПОСЛУГИ адвоката Дніпро та Дніпропетровська область