Телефонні та інтернет-шахраї використовують хитрі схеми, щоб обманути людей і заволодіти їхніми коштами чи даними, і «ІА АПР» повідомляє, як не стати жертвою зловмисників.

Посібник “Телефонні та інтернет-шахраї: як не стати жертвою” допоможе розпізнати шахрайство, уникнути пасток і захистити себе. Якщо ви вже стали жертвою, звертайтеся до Департаменту кіберполіції за номером «0 800 505 170» або подайте заяву онлайн на сайті https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Приклади поширених шахрайських схем

1. «Проблеми з банківським рахунком»: Шахрай телефонує, представляючись працівником банку, і повідомляє, що ваш рахунок заблоковано або з нього намагаються зняти кошти. Вас просять надати PIN-код, CVV-код картки чи SMS-код для «виправлення ситуації». Наслідок: Шахраї отримують доступ до вашого рахунку.

2. «Родич у біді»: Вам дзвонять, представляючись лікарем чи поліцейським, і повідомляють, що ваш родич потрапив у аварію, лікарню або арештований. Для «вирішення проблеми» потрібні гроші. Наслідок: Ви переказуєте кошти шахраям, а родич насправді в безпеці.

3. «Помилкове поповнення рахунку»: Надходить SMS про поповнення вашого мобільного рахунку, після чого дзвонять і просять повернути гроші, бо «помилилися номером». Наслідок: Ви переказуєте кошти, але поповнення було фальшивим.

4. «Фішингові повідомлення»: Ви отримуєте SMS, email або повідомлення в месенджері з посиланням на сайт, який виглядає як офіційний (наприклад, банку чи магазину). Вас просять ввести дані картки чи пароль. Наслідок: Дані потрапляють до шахраїв.

5. «Фальшиві збори на лікування»: Шахраї, видаючи себе за волонтерів чи «родичів», просять переказати кошти на «лікування» хворого, часто з емоційними історіями та фото. Наслідок: Гроші йдуть шахраям, а збір фальшивий.

6. «Повідомлення про зниклого воїна ЗСУ»: Вам пишуть у месенджері чи соціальних мережах, що воїн ЗСУ зник або потрапив у полон, і потрібні кошти на «пошук» чи «викуп». Наслідок: Ви переказуєте гроші шахраям, які використовують вигадані історії.

7. «Фальшиві інтернет-магазини»: Ви купуєте товар за низькою ціною на сайті чи в Instagram, але після оплати товар не доставляють, а продавець зникає. Наслідок: Втрата грошей без отримання товару.

8. «Ви виграли приз»: Вам телефонують або пишуть, що ви виграли цінний приз (авто, телефон), але для його отримання потрібно сплатити «податок» чи «доставку». Наслідок: Ви платите, але приз не існує.

Що таке фішинг?

Фішинг — це вид шахрайства, коли зловмисники обманом змушують жертву розкрити особисту інформацію (паролі, дані карток, логіни) або встановити шкідливе програмне забезпечення. Шахраї створюють підроблені сайти, електронні листи чи повідомлення, які виглядають як офіційні, щоб викрасти дані. Фішинг часто використовує психологічний тиск, наприклад, терміновість чи страх.

Приклади фішингу:

• Підроблений лист від банку: Ви отримуєте email із логотипом вашого банку, де просять перейти за посиланням і «оновити дані» через «проблему з рахунком». Посилання веде на фальшивий сайт, який краде ваші логін і пароль.

• SMS із підозрілим посиланням: Повідомлення типу «Ваша картка заблокована, перейдіть за посиланням для розблокування» містить URL, що веде на сайт, який імітує офіційний банківський портал.

• Фальшиве повідомлення в месенджері: Вам пишуть із «офіційного акаунта» сервісу (наприклад, OLX чи ПриватБанк) і просять підтвердити дані через посилання, яке веде на шкідливий сайт.

• Підроблені сторінки в соцмережах: Ви отримуєте сповіщення про «порушення правил» у Facebook чи Instagram і посилання для «відновлення акаунта», яке краде ваш пароль.

Як розпізнати фішинг: Звертайте увагу на підозрілі URL (наприклад, «privatbank-secure.com» замість «privatbank.ua»), помилки в тексті, неофіційні email-адреси (наприклад, «support@bank-help.ru» замість «@privatbank.ua») та прохання терміново надати дані.

Розпізнавання шахрайських дзвінків та повідомлень

Шахраї часто маскуються під надійні організації (банк, поліцію, компанію тощо). Ось основні ознаки шахрайства:

• Терміновість: Вас змушують діяти швидко, наприклад, «ваш рахунок заблоковано, надайте дані негайно».

• Невідомі номери або контакти: Дзвінки чи повідомлення з незнайомих номерів, особливо міжнародних, або через месенджери від «знайомих» із дивними запитами.

• Підозрілі запити: Просять надати особисті дані (паролі, номери карток, коди з SMS), переказати гроші чи встановити невідоме програмне забезпечення.

• Неправдоподібні пропозиції: Обіцянки швидкого заробітку, виграшу в лотереї чи «безкоштовних» послуг.

• Неправильна мова: Повідомлення з помилками, дивною стилістикою або автоматичним перекладом.

Приклад: Вам телефонує «співробітник банку» і просить назвати код із SMS для «розблокування рахунку». Справжні банки ніколи не запитують таку інформацію.

Як діяти під час дзвінка чи отримання повідомлення

• Не поспішайте: Якщо вас підганяють, це червоний прапор. Покладіть слухавку або ігноруйте повідомлення.

• Перевірте джерело:

  • Якщо дзвонять із «банку», зателефонуйте на офіційний номер банку (з їхнього сайту).

  • Якщо повідомлення від «друга» в месенджері, зв’яжіться з ним іншим способом, щоб перевірити.

  • Для зборів на лікування чи воїнів ЗСУ перевіряйте інформацію через офіційні волонтерські організації чи державні структури.

• Не надавайте особисту інформацію: Паролі, коди, номери карток чи паспортні дані не можна повідомляти нікому.

• Не натискайте на посилання: У повідомленнях можуть бути фішингові посилання, які крадуть дані або заражають пристрій вірусами.

• Записуйте розмову: Якщо можливо, увімкніть запис дзвінка для доказів (перевірте законність цього у вашій країні).

Захист від шахрайських схем

Ось як уникнути найпоширеніших пасток:

• Перевірка банківських дзвінків: Завжди телефонуйте в банк самі через офіційні контакти.

• Перевірка родичів: Зв’яжіться з родичами, щоб переконатися, що вони в безпеці.

• Перевірка поповнень: Перегляньте баланс телефону, попросіть «чек» про поповнення.

• Перевірка зборів: Допомагайте лише через перевірені волонтерські організації (наприклад, «Повернись живим» чи офіційні фонди).

• Перевірка воїнів ЗСУ: Інформацію про зниклих чи полонених уточнюйте через офіційні канали, як Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

• Уникайте фішингу: Не переходьте за посиланнями, перевіряйте URL сайтів (наприклад, bank.com, а не bank-secure.com).

• Купуйте безпечно: Використовуйте накладений платіж, перевіряйте відгуки про магазини.

• Скептицизм до призів: Ігноруйте пропозиції про виграші, які вимагають передоплати.

Технічні заходи захисту

• Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA): Для банківських акаунтів, email та месенджерів.

• Використовуйте антивірус: Встановіть надійне програмне забезпечення для захисту від вірусів і фішингу.

• Оновлюйте паролі: Використовуйте складні та унікальні паролі для кожного сервісу.

• Блокуйте небажані номери: Більшість смартфонів дозволяють блокувати номери шахраїв.

• Перевіряйте програми: Не встановлюйте додатки з неофіційних джерел чи за підозрілими посиланнями.

Що робити, якщо ви стали жертвою

• Заблокуйте рахунки: Негайно зв’яжіться з банком, щоб заблокувати картку чи рахунок.

• Змініть паролі: Оновіть паролі для всіх акаунтів, до яких могли отримати доступ шахраї.

• Повідомте правоохоронні органи: Напишіть заяву в поліцію або зверніться до Департаменту кіберполіції за номером «0 800 505 170» чи через сайт «https://ticket.cyberpolice.gov.ua/». Додайте докази (скриншоти, записи дзвінків).

• Попередьте інших: Розкажіть друзям чи рідним, щоб вони не потрапили на той самий гачок.

• Слідкуйте за рахунками: Регулярно перевіряйте банківські виписки на підозрілі транзакції.

Корисні ресурси

• Кіберполіція: Звертайтеся за номером «0 800 505 170» або через сайт «https://ticket.cyberpolice.gov.ua/».

• Офіційні сайти банків: Перевіряйте інформацію про шахрайські схеми на сайтах вашого банку.

• Сервіси перевірки посилань: Використовуйте VirusTotal або подібні сервіси, щоб перевірити підозрілі URL.

• Перевірка волонтерських зборів: Використовуйте офіційні платформи, як «Повернись живим» («https://savelife.in.ua/») чи державні портали.

Поради для довгострокового захисту: телефонні та інтернет-шахраї, як не стати жертвою

• Будьте скептичними: Якщо пропозиція звучить занадто добре, ймовірно, це обман.

• Навчайте рідних: Особливо літніх людей, які часто стають мішенню шахраїв.

• Оновлюйте знання: Шахрайські схеми постійно змінюються, слідкуйте за новинами про нові методи.

Залишайтеся пильними, і ваші дані та кошти будуть у безпеці!

Читайте також: Колл-центри. Бізнес і нічого особистого