Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада має пряму причетність до затримання міського голови Новомосковська та його секретаря Арутюнова, причина – ланцюг подій, який зокрема запустило наше журналістське розслідування

Так за що затримали мера Рєзніка? Ми з’ясували подробиці.  

Нерідко під нашими матеріалами з’являється коментар: «І що? Когось посадили?» Або: «Усе одно нікого не посадять».

Рєзнік, Гуфман, шедевр «Патріоти»

По-перше, «Антикорупційна правозахисна рада» – це громадська організація, на базі якої діє Інформаційне агентство, ми не держава, ми не поліція, і не від нас залежить, посадять чи ні.

По-друге, ми й самі можемо погодитись з такими коментарями, оскільки зазвичай посадовців викривають на корупції, хабарях, розкраданні бюджету, але вони не тільки не опиняються в тюрмі, але й продовжують працювати. Згадати можна тільки Ксенію Сушко, заступницю мера Дніпра, вона займається школами та садками, відносно неї постійно розпочинають нові кримінальні провадження. Але її не тільки хоча б заради пристойності не звільняють, але й залишають на посаді, навіть коли її причетність до корупційних схем доведена.

Але це прикра реальність: є посадовці, які крадуть, як в останній раз, і нікому нічого за це не буває. Особливо крадуть, прикриваючись війною.

Неодноразово Рєзнік намагався довести всьому світу, що він допомагає фронту більше, ніж мер Дніпра, більше, ніж усі мери України.

Арутюнов

Загальний стан безкарності впливає на те, що в Україні посадовці крадуть відкрито й нахабно, і в нас, невеликого інформаційного агентства, немає проблем із пошуком матеріалів. І нахабство лише зростає. Слід зазначити, що той же Борис Філатов раніше звільняв осіб, які потрапляли до корупційних скандалів, а потім вирішив, що можна й без цього. Тут варто пригадати Рєзніка, який в 2018 році очолював Департамент стратегічних розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради. Тоді на сайті Дніпропетровської обласної прокуратури про нього з’явилось наступне повідомлення:

«Посадовець міськради Дніпра відповідатиме за неіснуючий ремонт фасадів житлових будинків, який коштував державі більш ніж 21 млн грн.

Так, у липні 2017 року між Дніпровською міською радою та ТОВ (підрядником) укладено договір на виконання капітального ремонту та архітектурного освітлення головних фасадів житлових будинків на проспекті Яворницького, вулиці Харківської та площі Вокзальної в м. Дніпро.

Зловживаючи службовим становищем, директор департамент міської ради (мова про Рєзніка, – ред.) затвердив та видав для оплати Державній казначейській службі завідомо неправдиві офіційні документи про нібито виконання вказаних робіт, достовірно знаючи, що насправді вони не виконувались. Через це з бюджету безпідставно перераховано підприємству понад 21 млн грн».

Про справу Рєзніка писали в ЗМІ, але суддя Жовтневого районного суду Дніпропетровська С.П. Мельниченко зіграв на боці посадовця, який, як установило слідство, може бути причетним до розкрадання 21 млн грн бюджетних коштів. Унаслідок ми маємо людину, яка уникнула покарання, а потім стала міським головою Новомосковська. А потім рвала на себе вишиванку, мовляв, немає більш патріотичного мера, який би так допомагав ЗСУ, як Рєзнік. Проте Філатов звільнив Рєзніка, коли скандал виник, а ось Сушко, а ось Лисенка за неодноразові гучні скандали не звільняв, як і інших скандальних посадовців Дніпровської міськради.

Але повернемось до скептичних коментарів наших читачів. Ми розуміємо їхнє обурення, що корупціонери уникають покарання. І хоча це не залежить від нас, громадських діячів та журналістів, на свій захист відповімо: наші матеріали все ж таки мають вплив. Саме завдяки нашим матеріалам мера Новомосковська Рєзніка затримали на хабарі. І тут ми не хизуємось, як це роблять деякі популярні київські антикорупціонери та «членкині», що пишуть в соціальних мережах про нібито їхній вирішальний внесок в справу яєць за 17 гривень або зупинку інопланетного вторгнення, а маємо всі підстави стверджувати: саме наша стаття про мера Рєзніка запустила ланцюг подій, який закономірно привів до затримання на хабарі посадовці Новомосковської міської ради.

Як Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада боролося з корупцією в Новомосковську

Ми провели декілька серйозних журналістських розслідувань відносно корупції в Новомосковську, наші матеріали були використані правоохоронцями й дали плоди.

Так, саме ми зібрали докази незаконності відомого кафе «Султан», яке покривали посадовці Новомосковської міської ради (цікаво, чи був серед них безпосередньо Рєзнік або Арутюнов?). Що з кафе не так? Захоплення землі, самочинне будівництво, порушення земельного та водного законодавства. На час написання цієї статті нам відомо, що суд визнав незаконність кафе «Султан» та призначив його до знесення, проте у відкритих джерелах документ ще не з’явився.

Також ми опублікували матеріали про те, як Новомосковська міська рада під керівництвом мера Рєзніка вирішила… продати школу. Причому серед покупців були «свої» – фігурують прізвища Решетняк і Шаркун. Нагадуємо, Тетяна Решетняк є депутатом Новомосковської міської ради та керівником терцентру соціальної допомоги, ми випустили велике журналістське розслідування про те, що вона може бути причетна до злочинного угрупування, яке займається захопленням квартир людей похилого віку та алкоголіків. До речі, причетним до нього може бути і мер Рєзнік, про його роль ми з подробицями писали. Відомо про випадок вбивства, сумнівнІ смертІ людей, квартирами яких заволоділи. Чоловік Тетяни Решетняк контролює похоронну сферу та кладовища.

А Шаркуни – це родина, яка відома тим, що займається годуванням дітей в школах Новомосковська, Дніпра (ТОВ «Контракт Продрезерв 5»). Неодноразово потрапляла в скандали. Ми зібрали матеріали, що фірма надає неправдиві відомості про себе в тендерній документації, тобто не могла бути взагалі допущена до участі в тендерних конкурсах, проте перемагала в них. Останні її тендери – на суму понад один мільярд, і годує тепер ТОВ «Контракт Продрезерв 5» військових, причому ці договори були підписані за часів міністра оборони Резнікова паралельно зі скандальними «яйцями за 17 гривен».

Занедбана школа в середмісті, яку продавала Новомосковська міська рада

Тобто школу продавала «свої» для «своїх». І ми це виявили та оприлюднили. Втрутилась Новомосковська окружна прокуратура, яка перешкодила продажу школи. Слід зазначити, що вона знаходиться в середмісті, зараз там покинуті будівлі, але їх без проблем можна привести до ладу. Також безумовну цінність являє сама земля.

Наші матеріали, як і діяльність правоохоронців, дали плоди. Новомосковською окружною прокуратурою 20 грудня 2023 року розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, а саме незакінченого замаху на розтрату посадовими особами Новомосковської міської ради чужого майна, що перебувало в її віданні, вчиненої в умовах воєнного стану.

За ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду від 26 грудня 2023 року накладено арешт на комплекс будівель та споруд школи №18 м. Новомосковська, шляхом позбавлення права розпоряджатися вказаним майном.

Новомосковським міським головою Рєзніком на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, у задоволенні якої ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2024 року відмовлено.

Рішенням XXXVII сесії VIII скликання Новомосковської міської ради від 11.03.2024 року відмінено Рішення міської ради від 11.10.2023р. №1318 «Про включення об’єкту за адресою вул. Українська, 3 до Переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Новомосковська, що підлягають приватизації в 2023 році».

А ось Рєзніка взяли на хабарі відносно іншого – мова йде про школу №13 на Кулебівці. Ми з громадськістю завадили меру її знести для торгівельних павільйонів, саме тому він і вирішив її продати й погорів на хабарі.

Так за що затримали мера Рєзніка? Школа на Кулебівці

Рік тому жителі району Кулебівка залучили нас до свого протесту, коли міський голова Новомосковська надумав демонтувати недобудовану школу №13, віддати матеріали «своїй» фірмі, а на місці школи побудувати торгівельно-розважальну зону. Ми випустили велике журналістське розслідування і відеосюжет, в яких викривали махінації мера Рєзніка.

Наші журналісти встановили, що школу почали будувати в дев’яності, але гроші на її будівництво зникли. З’явився меценат із місцевих, він дав гроші на школу, але їх «зникли» також. Ксенії Сушко, яка завідує школами Дніпра, вчитись і вчитись.

Потім мер Рєзнік попри те, що на Кулебівці лише дві школи, які були побудовані понад 100 років тому й являють собою одноповерхові старовинні будівлі, заявив, що на школу №13 немає грошей в бюджеті, тому її необхідно знести. Будівельні матеріали, на які зведена школа, віддати фірмі, котра побудує на місці навчального закладу торгівельні павільйони, їх назвали «зоною відпочинку», щоб ще більше не дратувати містян.

Для цього мер Рєзнік удався до різних маніпуляцій. Так, він заявив, що нова школа в районі не потрібна, оскільки ті дві старі справляються. При цьому той факт, що діти з Кулебівки їздять на маршрутках до міста вчитись, проігнорував.

Окрім цього, Рєзнік замовив будівельному експерту Логушу Юрію Олексійовичу висновок, в якому він повинен був написати, що школа знаходиться в аварійному стані, тому її потрібно знести. Експерт замовлення виконав.

Проте містяни, зокрема представники громадської організації «Статус: маю право» й колишній головний архітектор міста, звернулись до інших експертів, й вони надали висновки, що будівля школи жодним чином не аварійна, школа може бути добудована, а експертиза Логуша містить неправдиві відомості.

Усі ці матеріали опублікувало Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада.

Новомосковська окружна прокуратура відреагувала на наші матеріали та вжила необхідні заходи, щоб перешкодити цьому.

Тому завдяки громадськості та нашій участі школу зносити не стали.

Як сказав нам один із містян:

«При Рєзніку школу не добудують, але ми хочемо лише одного: нехай він її не чіпає, а коли нарешті зміниться влада, то з’явиться шанс, що вже вона добудує школу для дітей, для онуків»,

Але мер Рєзнік вичікував, щоб угадати момент й все ж таки продати школу.

Це як зі скандалом навколо ремонту туалету вартістю двох-трьох квартир у середмісті Новомосковська, який затіяли в Новомосковській міськраді. Тоді ми підняли скандал, опублікувавши про це матеріали, навіть мер Рєзнік Червоноштану з «Новомосковської правди» замовив зокрема проти нас статтю, яку фінансував із бюджету міста.

Тоді також нашими матеріалами зацікавилась прокуратура, депутат Тетяна Решетняк, та сама, яка може бути причетна до заволодіння квартирами самотніх старих та алкоголіків, попіарилась на цьому, туалет вирішили не ремонтувати.

Почекали, доки всі забудуть, а потім усе одно розпили бюджет на туалеті.

Так і зі школою: мер Рєзнік залишив її питання до часу. Але продати школу він не передумав.

І в Рєзніка з’явився дійсно геніальний план, як, прикриваючись воєнним станом, патріотизмом, продати школу та нажитись на ній.

Казенний, показовий патріотизм для сучасних посадовців є гарним прикриттям участі в корупції і рейдерстві.

І мер Рєзнік, який братався з Гуфманом, і Арутюнов, член ОПЗЖ – усі вони, скажім так, змінили орієнтацію за прикладом Олександра Вілкула, ставши найщирішими патріотами. Змінилась риторика: усе, тепер вони зрозуміли, як помилялись в своїх політичних поглядах. А краще не так: ні, вони не помилялись, вони завжди були патріотами, а про ОПЗЖ не згадуйте, як не згадує Гуфман, як не згадує Бойко. Бо то було давно і неправда.

Так за що затримали мера Рєзніка? На горизонті з’явилася людина, яка проінформувала, що може освоїти кошти західного фонду. Необхідно облаштувати житло для переселенців.

Це в Новомосковській міській раді сприйняли як можливість нарешті продати школу й отримати за це неправомірну вигоду.

Схема виглядала бездоганною, вона й була саме такою – бездоганною. Якщо б жителі Кулебівки, які зібрали декілька тисяч підписів проти знесення школи, почали протестувати, то мер Рєзнік вийшов би з промовою: «Ви що, проти допомоги постраждалим від війни, проти допомоги переселенцям? Ось подивіться, я мер, який більше Філатова, більше інших мерів допомагаю ЗСУ (у Червоноштана про це б написали статтю за бюджетні кошти, не сумнівайтесь, – ред.). І я ще допомагаю переселенцям, бо орки напали на нас, бо люди втекли від орків. І як ви смієте протестувати, коли війна? Може, і ви агенти Кремля?» А потім мер Рєзнік намалював би райську картину: за західні кошти школу добудують, зроблять житло, а коли війна закінчиться, то можна буде розглянути питання, щоб це житло переробити для школи. Виставив би себе рятівником навчального закладу, а не корупціонером.

Окрім цього, за нашою інформацією висновок будівельного експерта Логуша в Рєзніка відмінили та зробили новий, за яким будівля школи вже не була аварійною, а повністю придатною для використання.

Бездоганно, аплодуємо!

Але за свої послуги міський голова з секретарем попросив «подяку» – 30 тисяч доларів. Можна припустити, що це була лише перша «подяка», планувалися й інші.

Дійсно, нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться. Ми й думати не могли, що коли публікували матеріали про махінації Рєзніка зі школою на Кулебівці, запустили події, що призведуть до затримання мера.

А ось чи буде він сидіти або ж знайдеться новий «гуманний» суддя – покаже час.

Проте результат нашої праці є, чим ми задоволені. Усе, що від нас залежить, ми зробили.

Нагадуємо, раніше ми писали про те, що в Дніпрі наживаються на шкільних укриттях.