Чи ведеться боротьба з імітацією конкуренції та просування «своїх» фірм з боку посадовців?

Що таке фіктивні тендерні конкурси: ознаки і приклади.

Фіктивний тендерний конкурс (або фіктивна закупівля) – це процедура публічних закупівель, яка проводиться лише формально, без реального наміру обрати найкращого постачальника за принципом конкуренції, економії та якості. Метою такого тендеру зазвичай є легалізація розкрадання бюджетних коштів, виведення грошей у тінь або надання контракту «своїй» компанії за завищеною ціною.

У більшості випадків фіктивні тендери – це не повна відсутність конкурсу, а імітація чесної процедури з заздалегідь відомим переможцем.

Основні ознаки фіктивного тендеру

Ось найбільш поширені «червоні прапорці», які вказують на фіктивність закупівлі (згідно з практикою моніторингу ProZorro, НАЗК, Антимонопольного комітету та антикорупційних розслідувань):

1. Тендерна документація «заточена» під одного учасника
   • Надмірно специфічні вимоги до товару/послуги (наприклад, дуже вузька модель, рідкісний сертифікат, конкретний виробник без слова «або еквівалент»).
   • Нереальні або дискримінаційні кваліфікаційні критерії (досвід виконання аналогічних договорів саме за певний період, наявність унікального обладнання тощо).
2. Відсутність реальної конкуренції
   • Участь беруть 1–2 компанії, причому друга – явний «статист» (технічний переможець, спаринг-партнер).
   • Учасники не знижують ціну на аукціоні або знижують мінімально (0,1–0,5%).
   • Однакові помилки в тендерних пропозиціях, ідентичне оформлення документів, помилкове зазначення назви конкурента в чужій пропозиції.
3. Ознаки фіктивності переможця
   • Підприємство зареєстроване за масовою адресою, не має працівників, основних засобів, виробничих потужностей.
   • Фірма-переможець фігурує в кримінальних провадженнях щодо фіктивного підприємництва або відмивання коштів.
   • Відсутність досвіду виконання подібних контрактів, але раптова перемога на великий тендер.
4. Порушення прозорості та строків
   • Тендер оголошується в п’ятницю ввечері з дедлайном у понеділок вранці.
   • Документація оприлюднюється з істотними порушеннями строків або взагалі не в повному обсязі.
   • Замовник ігнорує обґрунтовані скарги/запити роз’яснень від інших учасників.
5. Інші тривожні сигнали
   • Перемога посередника, який нічого не виробляє і не постачає самостійно.
   • Значне перевищення ринкової ціни без обґрунтування.
   • Учасники пов’язані між собою (однакові засновники, адреси, телефони, ІПН працівників тощо).

Що таке фіктивні тендерні конкурси: як з цим борються в Україні (станом на 2025–2026 роки)

Після запуску системи ProZorro (2016 рік) рівень відкритості державних закупівель суттєво зріс, а обсяг заощаджених коштів оцінюється в мільярди доларів. Проте фіктивні тендери повністю не зникли – схеми лише ускладнилися. Ось основні механізми протидії на сьогодні:

Ключові кроки 2024–2025 років:

• розширення автоматичних індикаторів ризиків у ProZorro;
• обов’язкова перевірка учасників через реєстри (податковий борг, корупціонери, санкційні списки, Реєстр судових рішень);
• активізація роботи викривачів корупції (захист + винагорода до 10% від суми відшкодування);
• посилення відповідальності за фіктивні фірми та змови (штрафи АМКУ, кримінальні статті 191, 209, 366 ККУ).

Фіктивні тендери нікуди не поділися: театралізовані конкурси продовжують проводити

Фіктивні тендерні конкурси досі залишаються серйозною проблемою в Україні, попри всі реформи та систему ProZorro. Багато закупівель перетворилися на театралізовані конкурси – формальні вистави, де конкуренція імітується, а переможець відомий заздалегідь. «Свої» фірми (пов’язані з посадовцями, місцевою владою чи групами впливу) залучаються як учасники-статисти, подають схожі пропозиції, не знижують ціну на аукціоні або роблять мінімальні кроки для видимості змагання. Результат: контракт отримує потрібна компанія за завищеною ціною, а бюджетні кошти «освоюються» швидко.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) виявляє такі змови досить часто – накладає штрафи, визнає антиконкурентні узгоджені дії. Але що далі? Штраф сплачує переможець (або учасники змови), а гроші за вже виконаний (чи нібито виконаний) контракт давно виведені, освоєні, витрачені. Повернути їх вкрай складно.

Прокуратура намагається через суд визнати договір недійсним і стягнути кошти (на підставі ст. 228 ЦК України чи порушення антимонопольного законодавства). Однак практика показує: часто це не вдається, особливо коли роботи вже виконані, акт приймання-передачі підписаний, а гроші пішли далі по ланцюжку (субпідряд, матеріали, виведення).

Що таке фіктивні тендерні конкурси? Як писала Антикорупційна правозахисна рада:

• У справі про фіктивний тендер у Кам’янському на будівництво комплексу мультифункціональних спортивних майданчиків (вартістю майже 30 млн грн) АМКУ 2023 року виявив антиконкурентні узгоджені дії між ТОВ «Дніпро-Інвестгруп» та ТОВ «Будівельна група «Арт-Буд» (фірмами, пов’язаними з місцевою владою). Прокуратура подала позов про визнання договору недійсним і стягнення 29,95 млн грн. Але провадження зупинили в очікуванні рішення Верховного Суду в аналогічній справі – чи є порушення конкуренції достатньою підставою для скасування вже виконаного договору. Гроші вже давно освоєні, а судова тяганина триває роками. Посилання: https://com1.org.ua/kam-ianske-fiktyvnyj-tendernyj-konkurs/
• Інший приклад – тендерні конкурси ТОВ «ВСЕБУД 4», де АМКУ наклав штраф 1,2 млн грн за «театралізовані» конкурси на школах та садках. Фірми-«свої» вигравали через імітацію конкуренції, але повернення коштів не відбулося – роботи виконані, акти підписані. Посилання: https://com1.org.ua/tov-vsebud-4-tenderni-konkursy-iak-teatr/
• У справах про мережу «своїх» фірм на Дніпропетровщині (ремонти лікарень, шкіл, інфраструктури) виявлено сотні мільйонів гривень, освоєних через фіктивні тендери та завищення. Правоохоронці фіксують розкрадання, але реальне повернення коштів – рідкість, бо схема включає прокладки, фіктивні акти та виведення. Посилання: https://com1.org.ua/merezha-svoikh-firm-osvoiuie-tendery-dnipropetrovshchyny/

Нова практика Верховного Суду (зокрема, сумніви в колегії у справі №922/3456/23 та пов’язані постанови 2024 року) ставить під питання автоматичне повернення коштів лише через порушення конкуренції. Судді зазначають: якщо роботи виконані (хоч і за завищеною ціною), а договір частково виконаний, то визнання його недійсним не завжди тягне повне стягнення – особливо якщо немає доведеної безпідставності збагачення чи шкоди. Це фактично легалізує схему: проведи театр, освой гроші, отримай штраф (який часто сплачує підставна особа), а реальних збитків не відшкодуєш.

Фіктивні та театралізовані тендери нікуди не зникли – вони лише стали хитрішими та локальнішими. ProZorro та АМКУ фіксують порушення, накладають штрафи, але коли гроші вже «освоєні», а роботи (реальні чи паперові) виконані – повернути їх в бюджет вдається вкрай рідко. Прокуратура та суди часто грузнуть у тяганині, а нова судова практика Верховного Суду ще більше ускладнює стягнення. В результаті бюджет втрачає мільярди, а покарання залишається символічним. Без радикального посилення відповідальності (реальні вироки, конфіскація, заборона на участь у тендерах на роки) і без політичної волі фіктивні конкурси так і залишаться одним з головних каналів розкрадання в Україні.

Семен Явішиан

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.