Фішинг, шахрайські кол-центри, шахрайство на OLX, фейкова допомога ЗСУ: як розпізнати схему та не стати жертвою злочинців.

Шахраї Дніпропетровської області: офіційна статистика 2025, надана від прокуратури Інформаційному агентству Антикорупційна правозахисна рада.

Шахрайство – заволодіння майном через обман (ст. 190 КК). Передбачено штраф, виправні роботи чи до 12 років ув’язнення за групові/цифрові схеми з великими збитками.

У Дніпропетровській області поширені схеми, пов’язані з телефонними дзвінками від псевдобанкірів, фейковими інвестиціями, онлайн-покупками та маніпуляціями з банківськими рахунками. Шахраї часто використовують довіру людей, створюють відчуття терміновості або обіцяють швидкий заробіток. Регіон є одним з лідерів за кількістю таких злочинів через велику кількість населення та промислових центрів.

Крім цього, Дніпро називали “столицею кол-центрів”, і про їхню діяльність та методи Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада раніше опублікувало низку розслідувань. Як зазначає керівник ІА АПР Олександр Снісар:

У 2020 році, коли наша організація моніторила ситуацію у Дніпрі, лише за 3-4 місяці пошуків ми нарахували 80 кол-центрів, а зараз їх однозначно стало більше.

Шахрайство в Дніпропетровській області: статистика від Дніпропетровської обласної прокуратури – ексклюзивно для ІА АПР

Ексклюзивна статистика від Дніпропетровської обласної прокуратури за 2025 рік (форма №1 “Єдиний звіт про кримінальні правопорушення”) була надана нашому агентству:

За даними аналітичної ситстеми Опендатабот 8 місяців 2025 року в області – 3511 проваджень (друге місце після Києва). До суду доходить ~21% справ через складність доказів.

Шахрайські схеми та реальні приклади на Дніпропетровщині

Одна з типових схем – дзвінки від нібито працівників банку, які повідомляють про блокування картки чи підозрілу операцію. Жертву просять назвати коди з SMS або виконати дії в додатку, після чого гроші зникають. Так, у листопаді 2025 року 75-річний пенсіонер втратив 64 тисячі гривень: невідомий з Дніпропетровської області, використовуючи підміну номера, переконав його в “підозрілій активності” на картці.

Але є й реальні банкіри та навіть робітники виконавчої служби, які залучилися до шахрайства. У Дніпрі кіберполіція викрила групу з семи осіб, серед яких директор банківського відділення та двоє приватних виконавців, які протягом певного часу привласнили понад 50 мільйонів гривень клієнтів банку. Зловмисники підробляли судові рішення та виконавчі написи нотаріусів, на підставі яких відкривали фіктивні виконавчі провадження, арештовували майно та примусово списували кошти з рахунків громадян за неіснуючими боргами. Гроші переказували на картки “дропів”, а потім обготівковували. Правоохоронці провели 15 обшуків, вилучили техніку, телефони, автомобілі, готівку (320 тис. грн та понад 20 тис. дол.), підроблені документи. Учасникам повідомлено про підозри за низкою статей КК України, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Проте ця схеми еволюціонують: тепер можуть дзвонити з “соціальної служби” чи пропонувати допомогу від ООН/ЄС, вимагаючи підтвердити дані через посилання. Ці посилання – фішингові, дозволяють завантажити шкідливе ПЗ для доступу до рахунків. У липні 2025 року дніпрянина судили за фішинг: він заволодів понад 50 тисячами гривень через підроблені посилання. А ІА АПР нещодавно публікувало матеріал щодо численних груп графіків світла, які використовують шахраї для вербування в кол-центри молоді: була розкрита схема із “дзвінками з муніціпалітету” та фішинговими посиланнями.

До речі, у цих же групах постійно збирають кошти нібито для ЗСУ, і ми можемо припустити, що за цим також можуть стояти шахраї: пабліки, які активно просувають шахрайські кол-центри, невже не будуть нехтувати фейковим волонтерством?

Інвестиційні схеми в інтернеті залучають обіцянками прибутку від криптовалюти чи акцій. Шахраї показують фейковий ріст на платформі, а потім блокують доступ.

Фейкові оголошення про продаж товарів також поширені. Наприклад, у травні 2025 року шахраї з Дніпра ошукали українців на півмільйона гривень, продаючи неіснуючі генератори, акумулятори та сонячні панелі на онлайн-майданчиках.

А 29 грудня 2025 року викрили дніпровського шахрая: він продавав через соціальні мережи неіснуючі дрова, збираючи передоплату.

Особисті шахрайства базуються на довірі. У вересні 2025 року в Дніпрі група відбирала нерухомість через фіктивні договори, ошукавши кількох власників. Очолював злодіїв помічник приватного нотаріуса.

Шахрайство з військовою тематикою

Війна сприяє схемам, де шахраї експлуатують тему ЗСУ, волонтерства чи допомоги. Фейкові збори на армію часто не доходять до військових. У вересні 2025 року СБУ зупинила схему в Дніпрі: група під виглядом волонтерів збирала гроші на вулицях, крадучи 90% пожертв (задокументовано розкрадання понад 556 тисяч гривень).

Ще одна схема – торгівля інформацією про зниклих військових. Шахраї в соцмережах обіцяють дані про родичів за гроші, надсилаючи фальшиві фото.

Шахрайські кол-центри Дніпропетровської області

Кол-центри – один з найприбутковіших злочинних бізнесів, особливо під час війни. Вони організовують телефонне шахрайство системно, часто з фейковими інвестиціями чи банківськими послугами. У грудні 2025 року в Дніпрі припинили діяльність кол-центру на 100 робочих місць: оператори видавалися за банківських працівників, обманювали на 2 мільйони гривень.

У липні 2025 році викрили мережу кол-центрів у Дніпрі, де шахраї обманювали громадян ЄС на мільйони євро через фейкові інвестиції.

Також була Лівобережною окружною прокуратурою викрита мережа з майже 100 операторами.

Загалом у 2025 році в регіоні ліквідували десятки таких центрів, але вони продовжують діяти, вербуючи нових “співробітників”, а фактично майбутніх членів організованої злочинності.

Молоді, яка клює на вербувальників кол-центрів та бажає заробити “легкі гроші”, варто пам’ятати: 12 років тюрми світить учасникам шахрайських злочинних організацій.

Аналіз і реальні схеми обману

Шахрайство еволюціонує: від телефонних дзвінків до deepfake (підробка голосу, зображення, відео через нейромережі) та голосових атак. У Дніпрі фіксують зростання фішингу, інвестиційних афер та маніпуляцій війною.

• “Активність на картці” еволюціонує до допомоги від ЄС/ООН.
• Фішинг: підроблені посилання/QR-коди для крадіжки даних.
• Шахраї на OLX: фейкові покупці/продавці вимагають передоплату. У грудні 2025 року в Дніпрі викрили схему з фейковим продажем дров/вугілля.
• Інвестиційні афери: фейкові брокери крадуть мільйони.
• Романтичне шахрайство: фальшиві профілі на сайтах знайомств.
• Фейкові волонтери: збори на ЗСУ з крадіжкою коштів.

Як не стати жертвою шахраїв: загальні рекомендації

Головні правила безпеки:

• Ніколи не повідомляйте CVV, паролі, коди з SMS по телефону. Банки не просять це.
• Не встановлюйте AnyDesk/TeamViewer за проханням незнайомців.
• Перевіряйте дзвінки: передзвоніть на офіційний номер банку.
• Терміновість – червоний прапорець: “Терміново!”, “Рахунок під загрозою!” – перевірте самостійно.
• Не переказуйте гроші незнайомцям, навіть “на допомогу родичу”.
• Перевіряйте сайти: URL повинен бути офіційним.

Шахраї маніпулюють емоціями. Якщо сумніви – перервіть контакт, зверніться до поліції/банку. Обізнаність – найкращий захист.

Олександр Мізін

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.