Податкова переслідує онлайн-продавців за перекази

Податкова переслідує онлайн-продавців за перекази, розпочавши надсилати «листи щастя» тим, хто продає товари через інтернет-платформи, отримуючи дані про перекази українців та погрожуючи штрафами за незареєстровану підприємницьку діяльність.

Про це повідомляє УП.

Люди, які торгують через такі платформи, як OLX чи Prom.ua, та використовують доставку через «Нову пошту», отримують повідомлення від Державної податкової служби (ДПС) із вимогою з’явитися для пояснень.

«Прийшов лист фізособі з’явитися в податкову з приводу системної незаконної діяльності. Зробила витяг з реєстру і по факту лише два платежі на місяць по 100 гривень від NovaPay, все… Через 200 гривень – системна діяльність?» – обурюються українці в соціальних мережах, таких як Telegram, Facebook та на різних сайтах, обговорюючи нові методи роботи ДПС. У травні 2025 року податкова розіслала листи приблизно трьом тисячам громадян, підозрюючи їх у веденні бізнесу без реєстрації ФОП та сплати податків.

Що відбувається

Громадяни, які отримували платежі через систему NovaPay від «Нової пошти», почали отримувати так звані «листи щастя» від ДПС на початку травня. У цих повідомленнях податкова вимагає з’явитися до інспекторів для пояснень та складання протоколу за «систематичну підприємницьку діяльність» без реєстрації. Під приціл потрапили не лише клієнти «Нової пошти», а й користувачі інших служб, таких як «Укрпошта» та «Розетка», які отримували доходи через їхні платіжні системи.

Звідки податкова отримує інформацію про перекази? З березня 2025 року платіжні системи зобов’язали вказувати в касових чеках дані отримувачів коштів. Ці чеки реєструються в ДПС, що дозволяє податківцям відстежувати продавців.

«На жаль, люди за маленькими нюансами не бачать великих змін. З 1 березня платіжні системи, перш ніж переказати кошти від покупця до продавця, вносять їх собі на транзитний рахунок і потім зі свого рахунку переказують продавцю. Коли платіжні системи переказують кошти продавцю, то на цю операцію також складають чек, у якому видно податковий номер та інші дані людини», – пояснює керівник податкової практики Riyako&Partners Андрій Тімонов.

Коли людина продає товар через «Нову пошту» з оплатою при отриманні, інформація про транзакцію потрапляє до ДПС. Податкова перевіряє, чи зареєстрований продавець як ФОП, і якщо ні – надсилає «лист щастя». При цьому банківська таємниця не порушується: якщо оплата йде через банківський переказ, а не через платіжну систему, дані залишаються прихованими. Однак через обмеження на перекази до 100 тис. грн на місяць не всі можуть скористатися цією можливістю.

Скільки листів розіслала податкова

За даними ДПС, за перші три тижні березня 2025 року було проаналізовано 97,5 тис. переказів на суму 162,7 млн грн, отриманих через платіжні системи. Кошти отримали понад 3 тис. осіб, з яких лише 212 були зареєстровані як ФОП. У середньому одна особа отримала 32–33 перекази на суму близько 54 тис. грн. Податкова не уточнила, скільки саме переказів припадало на незареєстрованих осіб.

«Господарська діяльність здійснюється лише за умови державної реєстрації та оподаткування одержаних доходів. Щодо осіб, які здійснювали по суті приховану систематичну підприємницьку діяльність, будуть складені адміністративні протоколи за порушення закону», – зазначила податкова.

Які наслідки для отримувачів листів

Податкова почала надсилати «листи щастя» тим, хто продає речі через інтернет-платформи, через порушення ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення, що стосується незареєстрованої підприємницької діяльності. Штраф за таке порушення становить 17–34 тис. грн, а за повторне порушення або дохід понад 17 тис. грн – від 34 до 85 тис. грн.

«Хотя повідомлення, які надсилає податкова, мають рекомендаційний характер, ігнорувати їх ми не радимо. Якщо особа не надасть письмового пояснення, то ДПС складе адміністративний протокол і суд може стати на її сторону. Якщо особа програє суд, а справу направлять до виконавчої служби, то сума штрафу подвоїться», – попереджає адвокат Leshchenko & Partners Данило Трясов.

Щоб уникнути штрафу, можна подати письмове пояснення, вказавши, що продаж не був систематичним і не мав на меті прибуток.

«Якщо людина продає вживаний дитячий візок за умовні 600 грошових одиниць, проте купувала його за 1 тисячу, то це очевидно не підприємницька діяльність і для її здійснення реєструвати ФОП не потрібно», – додає Тімонов.

Проте навіть в такому разі дохід потрібно задекларувати, сплативши 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Юристи також радять перевіряти повідомлення та протоколи від ДПС на помилки, які можуть допомогти оскаржити штрафи в суді.

Реакція влади

За даними ДПС, листи отримали навіть ті, хто за неповний березень заробив менше 1 тис. грн (таких було шестеро), а також 702 особи з доходом від 1 до 10 тис. грн. Це викликало обурення серед депутатів.

«Яку системну підприємницьку діяльність веде людина, яка за три тижні наторгувала менше 250 доларів? Скільки вона заробила – 1-1,5 тисячі гривень? Ви на зарплату інспектора та папір більше витратите, ніж податків отримаєте», – обурюється заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк.

Навіть голова комітету Данило Гетманцев, відомий профіскальними поглядами, критикує дії ДПС:

«Безперечно, підприємницька діяльність без реєстрації та сплати податків – зло, яке потрібно викорінити. Таке доручення, переконаний, ви й отримуєте. Але замість того, аби виявити дійсно незареєстрований бізнес і розібратися з ним, ви суцільним порядком розсилаєте “листи щастя” всім без винятку? За 200 грн? Серйозно? Ви порахували, скільки державі коштує таке ваше адміністрування?»

Для ДПС ключовим є факт систематичних продажів, а не сума доходу. Листи надсилали лише тим, хто отримав п’ять і більше платежів за три тижні березня та не був зареєстрований як ФОП.

Податкова переслідує онлайн-продавців за перекази: що буде далі

Дії ДПС збіглися з обговоренням законопроєкту про оподаткування користувачів цифрових платформ, таких як Glovo, Uklon, Bolt чи Uber. Законопроєкт передбачає 10% податок (5% ПДФО та 5% військовий збір) для тих, хто заробляє через ці платформи. Платформи відкриватимуть спеціальні банківські рахунки для користувачів, до яких матиме доступ податкова, а податки сплачуватимуть самі платформи.

Ці заходи викликані не лише боротьбою з тіньовою економікою, а й потребою фінансувати оборону. Парламент планує збільшити видатки на оборону на 400–500 млрд грн через дефіцит бюджету. У 2026 році, якщо бойові дії триватимуть, уряд може підвищити податки, що торкнеться навіть тих, хто працює в тіні.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.