Як бачимо, держава робить все, щоб максимізувати корупцію в країні, і тепер, прикриваючись війною, прийняли закон, який не дозволяє перевіряти реєстри щодо нерухомості або землі: рейдерам ще один карт-бланш.

Обмежили доступ до реєстрів: новий закон 4572-IX (11533) прийнято і зараз знаходиться на розгляді Президента.

І якщо вето не буде, то ми маємо справу ще з одним документом, який розв’язує руки корупціонерам.

Верховна Рада України 21 серпня 2025 року ухвалила законопроект №11533 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів”.

Цей документ, внесений народними депутатами Ігорем Фрісом, Сергієм Демченком та іншими, спрямований на адаптацію роботи реєстрів під час воєнного стану та після нього. Закон набуде чинності через 6 місяців після опублікування, з деякими положеннями, що вступають у дію раніше. Однак, під шумок війни, він не лише обмежує доступ до інформації про воєнні об’єкти, але й поширює заборони на загальні реєстри, роблячи неможливим для журналістів-розслідувачів відстеження корупційних схем, пов’язаних із землею та нерухомістю. Це створює непрозорі зони, де корупціонери можуть приховувати активи, записані на юридичні особи, без ризику викриття. Такий підхід викликав значну критику з боку антикорупційних організацій, які вважають його загрозою для прозорості та боротьби з корупцією, адже обмеження є непропорційними та надто широкими, фактично сприяючи зростанню корупції в країні.

Цей закон є частиною тривожної тенденції: серії нормативних актів, прийнятих або розглянутих у Верховній Раді, які посилюють корупцію під прикриттям воєнних потреб. Наприклад, Закон №4292-IX “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”, прийнятий 12 березня 2025 року та підписаний Президентом 7 квітня 2025 року, на папері захищає права покупців, але на практиці легалізує рейдерство, забороняючи витребування майна після 10 років з дати реєстрації, що дозволяє узаконити захоплені активи. Аналогічно, законопроект №13423, просуваний “Слугою народу”, звільняє від кримінальної відповідальності компанії-постачальники для армії, навіть якщо встановлено розкрадання коштів чи підробку документів – це фактично дає “індульгенцію” на корупцію в оборонній сфері для обраного кола фірм. Здається, держава робить усе можливе, аби корупція зростала: згадаймо нещодавній скандал навколо НАБУ, де 21 липня 2025 року СБУ та Офіс Генерального прокурора провели масштабні обшуки в бюро, що сприймається як атака на незалежність антикорупційних органів. Це доповнюється скандальним законом №12414, підписаним Президентом, який обмежує повноваження НАБУ та САП, викликавши обурення ЄС і вимогу пояснень від Урсули фон дер Ляєн.

Основні положення закону №11533

Закон вносить зміни до низки нормативних актів, зосереджуючись на захисті чутливої інформації, пов’язаної з національною безпекою, обороною та воєнним станом. Ось основні нововведення:

1. Зміни до Цивільного кодексу України (стаття 93):
   • Додано абзац, згідно з яким у випадках, визначених законом, місцезнаходженням юридичної особи вважається адреса, за якою забезпечується зв’язок з нею, зокрема для надходження документів від державних органів. Це дозволяє гнучкіше визначати “офіційну” адресу для певних суб’єктів.
2. Зміни до Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (стаття 7):
   • Необов’язковим стає внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про види діяльності, пов’язані з виробництвом зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки, повітряних та космічних апаратів, а також їх ремонтом.
   • Особи, що займаються такими видами діяльності, можуть вказувати як місцезнаходження будь-яку адресу для зв’язку, включаючи для отримання документів від держави.
   • Міністерство юстиції зобов’язане протягом 2 місяців оприлюднити реєстр як відкриті дані.
   • Особи з оборонної сфери мають 30 днів на внесення змін до реєстру відповідно до нових правил.
3. Зміни до Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (розділ VIII):
   • Під час воєнного стану (введеного Указом Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року) та протягом 1 року після його припинення, інформація про зареєстровані права на нерухомість в електронній формі (крім для банків) обмежується: вказується лише країна, область, район, без детальної адреси чи кадастрових номерів земельних ділянок.
   • Протягом воєнного стану та 3 років після, інформація про осіб, які отримували відомості про права на нерухомість інших осіб, надається за запитом керівників або заступників ключових органів: СБУ, Офісу Генпрокурора, НАБУ, САП, СЗРУ, МОУ, ГУР МОУ, Нацполіції, ДПСУ, Держспецзв’язку та Генштабу ЗСУ.
4. Зміни до Закону “Про Державний земельний кадастр” (розділ VIII):
   • Під час воєнного стану та 1 року після, не оприлюднюються на офіційному сайті певні відомості (передбачені частиною другою статті 15).
   • Витяг з кадастру містить дані про власників/користувачів земельної ділянки лише за заявою самого власника/користувача або нотаріуса.
   • Інформація про осіб, які здійснювали доступ до відомостей про власників земель інших осіб, надається за запитом органів досудового розслідування або керівників вищезгаданих структур протягом воєнного стану та 3 років після.
5. Зміни до законів про інтелектуальну власність:
   • У законах про винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, компонування напівпровідникових виробів та авторське право додаються положення про обмеження доступу до реєстрів для відомостей, пов’язаних з національною безпекою та обороною.
   • Доступ може бути обмежено на період воєнного стану та 3 роки після за заявою власника патенту/свідоцтва.
   • Такі відомості надаються лише за письмовим запитом державних або правоохоронних органів у зв’язку з їх повноваженнями.

Крім того, Кабінет Міністрів та інші органи зобов’язані привести свої акти у відповідність до закону до його набрання чинності.

Критика: заборона доступу до реєстрів як загроза прозорості

Хоча закон мотивується необхідністю захисту інформації під час війни, його положення про “заборони” або обмеження доступу до публічних реєстрів викликають серйозну критику. Критики стверджують, що такі заходи є непропорційними та надто широкими, особливо щодо нерухомості та земельного кадастру. Наприклад, відсутність детальної інформації про адреси та кадастрові номери ускладнить відстеження майна, записаного на юридичні особи, що може стати лазівкою для приховування активів корупціонерами.

Ці обмеження, на думку експертів, не тільки не відповідають принципам відкритості, але й безпосередньо шкодять антикорупційним зусиллям. Під час воєнного стану та після нього журналістам-розслідувачам стане важче виявляти підозрілі зв’язки між особами та майном, що часто є ключем до викриття схем зловживань. Громадські організації втратять інструменти для моніторингу конкурсів на посади, а викривачі корупції ризикують опинитися без доказів, що робить їх вразливими до контрзаходів. Фактично, закон може створити “тіньові зони” в реєстрах, де інформація ховається під прикриттям національної безпеки, але на практиці слугуватиме інтересам еліт.

Заклики до вето від антикорупційних організацій

Антикорупційні організації, зокрема Transparency International Ukraine, активно закликають Президента України накласти вето на законопроект №11533. У своєму зверненні TIU зазначає, що закон “фактично буде сприяти корупції та обмежить журналістські розслідування”. Вони підкреслюють, що обмеження доступу до інформації про права на нерухомість (кадастрові номери та детальні адреси нижче рівня області) ускладнить боротьбу з корупцією в усіх сферах.

“Такі непропорційні та широкі обмеження ускладнять боротьбу з корупцією. Для журналістів-розслідувачів інформація про точні адреси та кадастрові номери є важливим інструментом для виявлення підозрілих зв’язків… Громадські організації зіткнуться з суттєвими складнощами, коли моніторитимуть конкурси на ті чи інші топпосади. А викривачі корупції наштовхнуться на звуження механізмів”, – йдеться в заяві TIU.

Організація закликає ветувати законопроект, щоб захистити інструменти антикорупційної журналістики та громадянського суспільства і не допустити нових лазівок для корупціонерів. Подібні позиції висловлюють і інші експерти, наголошуючи, що без прозорості реєстрів Україна ризикує відкотитися назад у реформах.

Закон №11533 намагається балансувати між безпекою та відкритістю, але його критики бачать у ньому загрозу демократії. Якщо Президент не ветує документ, це може призвести до тривалого обмеження доступу до ключової інформації, що ускладнить контроль за владою та бізнесом. У контексті війни такі заходи зрозумілі, але їх широта та тривалість (до 3 років після воєнного стану) викликають сумніви в справжніх мотивах. Суспільство чекає на рішення глави держави, яке визначить курс на прозорість чи закритість.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.