Головні зміни та потенційні ризики.

Новий Закон України «Про публічні закупівлі» почне діяти у 2027 році, але вже зараз треба готуватися до реформи. Так що він впроваджує?

27 травня 2026 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому новий Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX (законопроєкт № 11520). Закон набрав чинності 24 червня 2026 року, однак основна частина його положень буде введена в дію 24 березня 2027 року. До цього часу сфера публічних закупівель працюватиме у перехідному режимі. Після введення нового закону в дію Закон № 922-VIII від 2015 року буде замінений новим законодавством.

Прийняття закону є частиною євроінтеграційної реформи публічних закупівель. Документ спрямований на адаптацію українського законодавства до права ЄС, зокрема до положень Директиви 2014/24/ЄС. Водночас Міністерство економіки зазначає, що після ухвалення закону необхідно ще розробити близько 40 підзаконних нормативно-правових актів, а подальша гармонізація із Директивами 2014/24/ЄС та 2014/25/ЄС триватиме.

Ухвалення закону також було пов’язане з міжнародним фінансуванням України. Верховна Рада та урядові представники називали нове законодавство однією з умов у межах програми Світового банку Development Policy Operations (DPO), виконання яких відкриває Україні доступ до фінансування обсягом близько $3,4 млрд. Водночас важливо не створювати враження, що ці кошти виділяються виключно «за один закон»: йдеться про ширший пакет інституційних реформ у межах програми DPO.

Головні нововведення закону

Змішаний предмет закупівлі

Одним із важливих нововведень є можливість здійснювати закупівлю, предмет якої поєднує товари, роботи та/або послуги. Це може бути особливо важливо для масштабних проєктів відновлення, коли замовнику потрібно в межах одного договору поєднати, наприклад, проєктування, будівельні роботи та постачання обладнання.

Такий підхід може спростити реалізацію складних інфраструктурних проєктів, однак одночасно вимагає від замовників ретельного обґрунтування технічних вимог та умов закупівлі, щоб поєднання різних компонентів не призводило до необґрунтованого обмеження конкуренції.

Інноваційне партнерство

Закон запроваджує інноваційне партнерство – механізм, призначений для ситуацій, коли замовнику необхідний товар, робота або послуга, яких ще немає на ринку, і які потрібно спочатку розробити, а потім придбати.

Це має дозволити державному та муніципальному сектору використовувати закупівлі не лише для придбання готових продуктів, а й для стимулювання розробки нових технологій та інноваційних рішень.

Динамічні системи закупівель та електронні інструменти

Новий закон розширює використання електронних інструментів, зокрема динамічних систем закупівель. Такий механізм має забезпечити можливість швидше проводити повторювані закупівлі та залучати постачальників, які відповідають установленим вимогам.

Водночас твердження про те, що Prozorro Market стає абсолютно обов’язковим для всіх стандартних закупівель, є надто широким. Закон передбачає конкретні випадки та вартісні межі, у яких застосовуються електронні каталоги, динамічні системи та інші електронні інструменти. Тому коректніше говорити про розширення ролі електронних каталогів та динамічних систем, а не про їхню універсальну обов’язковість.

Зарезервовані контракти

Новий закон передбачає можливість здійснення закупівель для укладення зарезервованих контрактів. Такий інструмент покликаний забезпечити участь у публічних закупівлях окремих категорій підприємств, зокрема підприємств, пов’язаних із соціальною інтеграцією та працевлаштуванням відповідних категорій громадян.

Це відповідає європейській практиці використання публічних закупівель як інструменту не лише економічної, а й соціальної політики.

Розширення можливостей для виправлення невідповідностей

Закон зберігає механізм, за яким учасник може усунути певні невідповідності у своїй пропозиції протягом 24 годин після відповідного повідомлення замовника.

Водночас це не означає можливість вільно змінювати тендерну пропозицію після її подання. Закон встановлює обмеження щодо виправлень, зокрема коли вони фактично змінюють предмет закупівлі або його істотні характеристики. Тому правильніше говорити про розширення механізму виправлення помилок, а не про можливість «переписати технічну пропозицію» після завершення подання.

Спільні та агреговані закупівлі

Новий закон передбачає можливість здійснення спільних закупівель та ширше використання централізованих механізмів закупівель.

Ідея полягає в тому, щоб об’єднувати потреби кількох замовників і завдяки більшому обсягу закупівлі отримувати вигідніші умови. Для держави та громад це може бути особливо важливо під час закупівлі великих обсягів типових товарів і послуг.

Потенційні ризики та проблемні питання

Новий закон не слід автоматично називати корупційним або таким, що створює «лазівки». Водночас окремі його механізми потребуватимуть уважного контролю під час практичного застосування. Частина критики вже висловлювалася під час проходження законопроєкту № 11520 через парламент. Зокрема, на етапі розгляду законопроєкт отримував зауваження антикорупційної експертизи та потребував доопрацювання.

Винятки, пов’язані з національною безпекою

Закон передбачає випадки, коли його положення не застосовуються до певних закупівель, пов’язаних із захистом національної безпеки. Однак ці винятки не означають, що будь-який цивільний замовник може довільно оголосити звичайну закупівлю «закупівлею з міркувань національної безпеки».

Зокрема, закон прямо згадує закупівлі товарів, робіт і послуг, які становлять державну таємницю або які відповідно до законів України потребують спеціальних заходів забезпечення безпеки. Тому твердження про можливість безпідставно засекречувати будь-які цивільні будівельні чи ремонтні роботи є перебільшенням.

Водночас саме застосування винятків залишається сферою, яка потребуватиме контролю. Ризик може виникати не через сам факт існування винятків, а через можливе розширене або необґрунтоване їх тлумачення на практиці.

Порогові значення та ризик дроблення закупівель

У попередній версії цього матеріалу було зазначено, що для робіт існує поріг у 1,5 млн грн, нижче якого замовник може укладати прямий договір. Це твердження є некоректним.

Новий закон встановлює пороги переважно в євро, а гривневий еквівалент визначається за офіційним курсом НБУ на 1 січня відповідного року. Для робіт закон встановлює, зокрема, межу в 40 тис. євро, після якої для відповідних категорій замовників застосовуються передбачені законом способи закупівлі, а верхня межа відповідного діапазону становить 5 404 тис. євро.

Отже, говорити саме про «поріг 1,5 млн грн» не можна. Водночас ризик дроблення закупівель як загальна проблема публічних закупівель залишається актуальним: замовник не повинен штучно ділити потребу на декілька менших закупівель для обходу встановленого порядку. Тому цей ризик доцільно розглядати як питання практичного контролю за плануванням закупівель, а не як спеціально створену новим законом «лазівку на 1,5 млн грн».

Нецінові критерії та ризик суб’єктивної оцінки

Новий закон дозволяє використовувати не лише ціну, а й інші критерії оцінки пропозицій, зокрема показники якості, екологічні та соціальні характеристики, а також вартість життєвого циклу.

Сам по собі цей механізм не є корупційною лазівкою. Навпаки, використання нецінових критеріїв відповідає європейському підходу, за якого замовник може оцінювати не лише найнижчу ціну, а й економічну вигоду від пропозиції.

Потенційний ризик полягає в іншому: якщо критерії сформульовані нечітко, вони можуть створити надмірний простір для суб’єктивного оцінювання. Саме тому важливим буде контроль за тим, чи пов’язані встановлені критерії з предметом закупівлі, чи є вони об’єктивними, прозорими та недискримінаційними.

Лотування, пов’язані компанії та антиконкурентні узгоджені дії

Поділ закупівлі на лоти сам по собі не є корупційним ризиком. Навпаки, лотування може полегшувати доступ до закупівель малого та середнього бізнесу.

Потенційна проблема може виникати тоді, коли декілька формально незалежних компаній фактично координують свою поведінку або є пов’язаними особами. Проте це не є новою «лазівкою» Закону № 4888-IX: закон передбачає обмеження щодо участі пов’язаних осіб та враховує випадки притягнення учасників до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, спрямовані на спотворення результатів торгів.

Тому правильніше говорити не про те, що новий закон «дозволяє картельні змови через лотування», а про те, що ефективність антимонопольного контролю за учасниками закупівель залишається важливою умовою функціонування нової системи.

Що змінюється для замовників

Новий закон значно змінює архітектуру системи публічних закупівель. Для замовників це означає необхідність заздалегідь переглянути внутрішні процедури, правила планування закупівель, підготовки тендерної документації та використання електронних інструментів.

Особливо важливим буде перехідний період до 24 березня 2027 року. Міністерство економіки зазначає, що для практичної реалізації нового закону необхідно розробити близько 40 підзаконних актів. Отже, остаточна модель роботи системи буде сформована не лише самим законом, а й підзаконним регулюванням.

Водночас уже зараз очевидно, що нова система буде більш орієнтована на електронні інструменти, динамічні закупівлі, централізацію, інноваційні закупівлі та європейські принципи оцінки економічної вигоди.

Загальна оцінка

Закон № 4888-IX є масштабною реформою, спрямованою на наближення української системи публічних закупівель до європейських правил. Його основні нововведення – змішаний предмет закупівлі, інноваційне партнерство, динамічні системи закупівель, зарезервовані контракти, нові електронні інструменти, спільні закупівлі та розширення можливостей використання нецінових критеріїв.

Водночас називати закон однозначним «антикорупційним проривом» також було б передчасно. Значна частина його ефекту залежатиме від підзаконного регулювання та практики застосування. Особливої уваги потребуватимуть обґрунтування винятків із конкурентних процедур, формування технічних вимог, застосування нецінових критеріїв, запобігання дробленню закупівель і контроль за пов’язаними учасниками.

Таким чином, головний ризик нового закону полягає не в існуванні очевидних «лазівок», які дозволяють обходити Prozorro, а в тому, як замовники та контролюючі органи застосовуватимуть нові, складніші інструменти на практиці. Саме цей аспект буде визначальним для того, чи забезпечить реформа більше конкуренції та прозорості під час відбудови України.

Олександр Мізін

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.