Тіньовий ринок електронних сигарет та сумішей на Дніпропетровщині: заборони є, а доступність залишається.

Незаконна торгівля вейпами: статистика боротьби за 2025 рік надана ГУ ДПС спеціально для Інформаційного агентства Антикорупційна правозахисна рада.

Електронні сигарети, відомі як вейпи, давно стали популярними серед українців, особливо серед підлітків і молоді. Багато хто сприймає їх як безпечнішу заміну звичайним сигаретам, однак медичні дослідження доводять протилежне: ці пристрої можуть серйозно шкодити здоров’ю. В Україні запроваджено жорсткі правила щодо обігу такої продукції, зокрема заборону ароматизованих наповнювачів, але тіньовий ринок продовжує розвиватися — через контрабанду, підпільні схеми та продаж компонентів для самостійного змішування.

Яка ситуація склалася на Дніпропетровщині станом на початок 2026 року? Щоб з’ясувати це, ми звернулися до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з офіційним запитом на публічну інформацію.

Чи дійсно вейпи безпечні?

Аерозоль, який утворюється під час вейпінгу, містить не лише нікотин — речовину, що викликає сильну залежність і є токсичною, — а й низку небезпечних сполук: формальдегід, важкі метали, канцерогени. Ці компоненти здатні провокувати запалення дихальних шляхів, погіршення роботи легень, проблеми з серцем і судинами, а в довгостроковій перспективі — навіть онкологічні захворювання. Для підлітків нікотин особливо небезпечний, оскільки впливає на формування мозку, погіршує концентрацію уваги, пам’ять і може стати «воротами» до інших залежностей.

ВООЗ та провідні медичні організації світу однозначно заявляють: жоден продукт з нікотином не є безпечним. Відомі випадки важких уражень легень (захворювання EVALI), пов’язаних саме з вейпами, а певні ароматизатори здатні викликати хронічні бронхіти. В Україні проблема стоїть особливо гостро: за даними Центру громадського здоров’я, регулярно вживають електронні сигарети близько 20% підлітків віком 13–15 років, а спробували їх значно більше.

Які обмеження діють в Україні щодо вейпів

З липня 2022 року вейпи прирівняно до традиційних тютюнових виробів: заборонено їх вживання в громадських місцях, включаючи транспорт, ресторани, навчальні заклади, лікарні та дитячі майданчики. Також діє повна заборона на рекламу, спонсорство та продаж особам молодше 21 року (раніше було 18).

З 2023-2024 років поступово ввели обмеження на ароматизовані рідини: спочатку заборону продажу, а з липня 2024 — на виробництво та імпорт продуктів з добавками смаку (крім тютюнового).

Після введення заборони на ароматизовані рідини продавці швидко знайшли обхідний шлях: почали реалізовувати компоненти для самостійного змішування (так звані “самозаміси”) — бази (гліцерин, пропіленгліколь), ароматизатори та нікотинові основи. Ці суміші продавали без акцизних марок, позиціонуючи як звичайні “ароматизатори” чи “хімічні суміші”, не готові рідини. Нікотин часто додавався як “подарунок” або окремо, що дозволяло уникати податків і ліцензійних вимог. Фактично торгівля вейп-продукцією тривала під іншим найменуванням, а тіньовий ринок лише розростався.

Інформаційне агентство ГО «Антикорупційна правозахисна рада» неодноразово фіксувало такі порушення, проводило журналістські розслідування та зверталося до Державної податкової служби (ДПС). Зокрема, у 2024-2025 роках були надіслані численні заяви про незаконний продаж у магазинах (наприклад, “eVape” у Дніпрі), де компоненти реалізовували без марок і ліцензій. Податкова проводила вибіркові перевірки, накладала мінімальні штрафи, але ігнорувала ключові порушення — відсутність ліцензій, не марковану продукцію та саму схему з “подарунковим” нікотином. Це призводило до конфлікту: ДПС трактувала суміші як неакцизні товари, тоді як активісти наполягали на порушенні Податкового кодексу та закону про регулювання обігу (№3817-IX). Матеріали передавалися навіть новому керівництву ДПС, але системних змін не відбувалося (детальніше про цю історію — у публікації).

Лише у вересні 2025 року ситуація змінилася: президент підписав зміни до законодавства (зокрема, до Закону №3817-IX), які закрили цю лазівку. Відтепер категорично заборонено не лише продаж, а й будь-яке безоплатне розповсюдження нікотину, сировини для рідин чи тютюнової сировини — окремо або в наборах (самозамісах). Порушників чекають значні штрафи: 200% від вартості товару, але не менше трьох мінімальних зарплат (станом на 2025–2026 роки — від 24 тис. грн). Це мало б ускладнити тіньові схеми та повернути контроль за ринком. Проте, як показує практика, ефективність залежить від реального виконання перевірок.

Чому тіньовий ринок процвітає

Попри всі обмеження, нелегальна торгівля вейпами не зникає, а навпаки — адаптується до нових правил. Продавці швидко знайшли обхідні шляхи: компоненти без нікотину (гліцерин, пропіленгліколь, ароматизатори) продають легально як “харчові добавки”, а нікотин додають “у подарунок” або реалізують окремо через Telegram-канали, підпільні магазини та соціальні мережі. Значна частина продукції надходить контрабандою, переважно з Китаю — одноразові вейпи з заправленими ароматизованими рідинами або флакони без маркування.

За даними дослідження Kantar Ukraine, проведеного у 2025 році, частка нелегального ринку електронних сигарет та рідин сягає 93,6%, при цьому в сегментах одноразових пристроїв та картриджів нелегальність досягає 99-100%. Інші оцінки від Growford Institute та експертів підтверджують рівень тінізації на рівні 92-93%. Через це державний бюджет щорічно втрачає близько 7,5 млрд грн лише акцизних зборів від рідин для вейпів (плюс ПДВ та роздрібний акциз — ще мільярди), а загальний обсяг тіньового ринку оцінюється у 12-13 млрд грн.

У 2025 році фіксувалися численні випадки підпільного виробництва та контрабанди: наприклад, ліквідовано фабрики з товарами на десятки мільйонів грн, виявлено мережі збуту через онлайн-канали та великі партії імпорту без декларування. Молодь продовжує мати легкий доступ до небезпечних товарів без будь-якого контролю за складом і якістю — нелегальна продукція часто містить надмірний нікотин, шкідливі домішки чи заборонені ароматизатори, що посилює ризики для здоров’я.

Така ситуація виникає через слабкий контроль за онлайн-торгівлею, недостатню координацію між податковою, митницею та правоохоронцями, а також високі ставки акцизів, які стимулюють тінізацію. Навіть після закриття лазівки з “подарунковим” нікотином у вересні 2025 року ринок швидко перейшов до нових схем, а повне впровадження електронних акцизних марок відкладено.

Боротьба з нелегальною торгівлею на Дніпропетровщині: ексклюзивна статистика від ДПС – спеціально для ІА АПР

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада звернулося до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, щоб з’ясувати, як ведеться боротьба з нелегальної торгівлею вейпами.

За даними офіційної відповіді, підписаної заступником начальника Миколою Бородюком, протягом року провели 372 фактичні перевірки. За виявленими порушеннями наклали фінансові санкції на загальну суму 11,5 млн грн.

Серед ключових порушень:

• 50 випадків торгівлі без відповідних ліцензій;
• 4 випадки продажу рідин для вейпів без марок акцизного податку.
• Складено 138 протоколів про адміністративні правопорушення.

Водночас податкова зазначила, що не має повноважень штрафувати за продаж неповнолітнім — це компетенція інших органів. Вилучення продукції та відкриття кримінальних проваджень також належать до сфери правоохоронців, тому таких даних ДПС не веде і не надає.

Щодо популярних схем із самозамісами податкова процитувала статтю 23 Закону №3817-IX: роздрібна торгівля рідинами можлива лише за ліцензією, а продаж (чи навіть безоплатна передача) нікотину, сировини для рідин чи тютюнової сировини окремо або в наборах — категорично заборонений. Штраф за таке порушення становить 200% вартості товару, але не менше трьох мінімальних зарплат.

Питання про статус безнікотинових сумішей залишилося без прямої відповіді — ймовірно, вони не підпадають під жорсткий контроль податкової, якщо не містять заборонених компонентів.

На Дніпропетровщині, як і в решті країни, боротьба з нелегальними вейпами триває: сотні перевірок, мільйонні штрафи, виявлення торгівлі без ліцензій і марок. Проте повної картини щодо вилученої продукції чи кримінальних справ податкова не дає, посилаючись на межі своїх повноважень. Тіньовий ринок адаптується швидше, ніж його встигають блокувати, а молодь продовжує отримувати доступ до шкідливих товарів.