Як ТОВ “Дергіз” майже 3 роки безкоштовно займало майно біля Вокзалу і скільки з нього стягнув суд.

Нерухомістю метро у Дніпрі користувалися безоплатно: чому у Дніпровській міській раді на це майже не реагували, що втрутилася прокуратура?

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада (ІА АПР) неодноразово висвітлювало тему незаконних МАФів та самовільного захоплення території, зокрема в районі Вокзальної площі у Дніпрі. Утім у місті є й інша проблема – злісна неуплата за оренду комунальних приміщень та землі. Деякі комерційні структури роками займають квадратні метри Дніпровської міської ради, “забуваючи” розраховуватися з бюджетом. Прокуратура у судах виборює десятки мільйонів гривень таких невиплачених коштів. Одне з подібних рішень нещодавно виніс Господарський суд Дніпропетровської області.

Мова йде про справу № 904/2879/26, в якій суд поставив крапку в історії з неправомірним використанням комунального приміщення площею 245,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 123Б (саме неподалік залізничного вокзалу).

Хронологія “безкоштовного” ритуального бізнесу

Згідно з аналітичною системою YouControl, ще в жовтні 2018 року Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради здав в оренду вказане приміщення ТОВ “Кангаро Груп” (яке згодом перейменувалося на ТОВ “Дергіз”). Орендар мав використовувати об’єкт для надання ритуальних послуг.

За умовами договору, строк оренди завершився 10 жовтня 2021 року. Проте, коли термін дії угоди збіг, підприємці не поспішали ані продовжувати договір, ані звільняти приміщення.

Більше того, коли мерія Дніпра спробувала повернути майно через суд та стягнути заборгованість по оренді, виникла процесуальна колізія. У лютому 2024 року суд зобов’язав ТОВ “Дергіз” повернути приміщення та виплатити борг, але лише за період до закінчення дії договору (до 10.10.2021).

Справа в тому, що згідно із цивільним законодавством України (ст. 785 ЦК України), після завершення строку оренди поняття “орендна плата” скасовується – користування майном стає неправомірним. За такий період із порушника має стягуватися не звичайна орендна плата, а неустойка в подвійному розмірі.

Акт повернення приміщення балансоутримувачу (КП “Дніпровський метрополітен”) сторони підписали лише 31 травня 2024 року. Тобто фірма “Дергіз” незаконно утримувала комунальне майно майже три роки – з 11 жовтня 2021 року по 31 травня 2024 року.

Чому у справу втрутилася прокуратура?

Попри наявні рішення судів та роз’яснення законодавства, посадовці міської ради самостійно так і не звернулися до суду з позовом про стягнення з ТОВ “Дергіз” подвійної неустойки.

З огляду на бездіяльність профільного органу та загрозу втрати надходжень до місцевого бюджету, Центральна окружна прокуратура міста Дніпра взяла ініціативу у свої руки і звернулася до суду в інтересах держави.

Прокурори наголосили: кошти від оренди та штрафних санкцій за використання комунального майна є матеріальною основою громади, з якої фінансуються соціальні програми, інфраструктура та благоустрій міста під час війни.

“Сліпота” чи свідома позиція? Чому Дніпровська міська рада ігнорує збитки та бездіє

Втім, найцікавіший поворот у цій історії – це позиція (а точніше, повна відсутність такої) з боку самої Дніпровської міської ради (ДМР).

Посадовці міськради, знаючи про рішення суду ще з початку 2024 року та маючи роз’яснення, що за період незаконного утримання приміщення потрібно стягувати подвійну неустойку, не вжили заходів. Мерія просто “забула” про півтора сотні тисяч гривень, які приватна фірма боргувала міському бюджету.

Звідси виникають логічні та дуже гострі запитання до чиновників ДМР:

• Чому мерія роками заплющує очі на те, що приватні фірми безкоштовно займають приміщення у таких “злачних” та прибуткових місцях, як район залізничного вокзалу?
• Чому профільні департаменти ігнорують самовільні будівництва, самозахоплення земель та прострочені договори оренди, згадуючи про них лише під тиском громадськості чи правоохоронців?
• Що це за дивна поведінка чиновників – халатність, службова недбалість чи свідоме “покривання” окремих бізнес-структур?

У той час коли місто під час війни потребує кожної копійки на захист, інфраструктуру та соціальні потреби, уповноважені органи міськради демонструють дивовижну пасивність. Фактично вони змушують прокуратуру підміняти собою профільні департаменти мерії та “підганяти” чиновників через суди, щоб просто повернути гроші громади.

Захист позову та вердикт суду

У травні 2026 року, аби відповідач не “вивів” кошти до моменту ухвалення рішення, суд за заявою прокуратури вжив заходів забезпечення позову – наклав арешт на банківські рахунки ТОВ “Дергіз” у межах суми позовних вимог.

Справу розглядали в порядку спрощеного позовного провадження. Фірма”відповідач, зареєстрована в Києві, судові ухвали за своєю юридичною адресою фактично не отримувала, відзивів чи заперечень суду не надала.

27 липня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення:

1. Позов прокуратури задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВ “Дергіз” на користь Дніпровської міської ради 153 417,04 грн неустойки за неправомірне використання комунального приміщення по просп. Дмитра Яворницького, 123Б.
3. Стягнути з ТОВ “Дергіз” на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2 662,40 грн судового збору.

(Примітка: КП “Дніпровський метрополітен” у цій же справі намагалося висунути власні грошові вимоги на 28,7 тис. грн, проте їх позовну заяву повернули без розгляду, а сплачений судовий збір у розмірі 3 328 грн суд повернув комунальникам з держбюджету ухвалою від 10.08.2026).

Прецедент із ТОВ “Дергіз” демонструє чіткий правовий механізм: підприємці, які розраховують “безкоштовно” займати міські будівлі чи землі після закінчення договорів, у підсумку платять удвічі більше. ІА АПР продовжує стежити за судовими процесами щодо повернення боргових мільйонів до бюджету Дніпра.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.