Продовжується судова баталія про ймовірне незаконне будівництво та захоплення землі, де фігурують прокуратура і “найчорніший” нотаріус Андрєєва (Павловська).

Нелегальна “стоянка” 1,3 га на Шинній, 21-а в Дніпрі? Її власник раніше спливав в скандалах про рейдерство, зокрема в наших журналістських розслідуваннях.

У Дніпрі вже понад рік триває судовий процес навколо однієї “автостоянки” площею 1,3 га (кадастровий номер1210100000:02:267:0133). Чому взяли в “лапки” – бо там замість стоянки інші будівлі (АЗС, СТО, гаражі тощо). Ні, може, якась “будка сторожа” і є, прийнаймні про неї кажуть, але в суді так і не розібралися, чи є вона, чи ні. Причому ця будка важлива – вона є “нерухомістю”, і нібито дає право розпоряджатися землею (бо чий вагончик або біотуалет, того й ділянка під ним).

Це була б саркастична історія, але спір стосується серйозної проблеми — захисту земель комунальної власності від захоплення. Прокуратура в інтересах Дніпровської міської ради намагається скасувати запис у Державному реєстрі речових прав про те, що “автостоянка” за адресою вул. Шинна, 21-а належить ТОВ “Нове Будівництво 2019”, керівником якого згідно з аналітичною системою YouControl є Білий Євген Володимирович, який вже неодноразово спливав у скандалах щодо рейдерства, зокрема в нещодавній нашій публікації. На думку прокуратури, цей запис є незаконним. І якби йшлося про банальне самочинне будівництво, так ні – історія має багато детективних подробиць з гучними іменами та заплутаним “схематозом”.

Історія об’єкта та ключова реєстрація 2019 року

Спірна автостоянка описана як: вартова будівля площею 6 кв. м, огорожа 515 кв. м, асфальтове замощення 4129 кв. м.

Історія почалася в 2015 році: заочним рішенням районного суду визнали право власності на цей об’єкт за приватним підприємством (ПП “ОПО”). У 2016 апеляційний суд скасував цю частину рішення (визнання власності), залишивши тільки розірвання інвестиційного договору. Об’єкт “переходив” від власника до власника через аукціони та акти передачі.

Кульмінація — 16 квітня 2019 року. Приватний нотаріус Галина Олександрівна Андрєєва (на той момент вже з прізвищем Андрєєва, раніше Павловська) зареєструвала право власності на цю автостоянку за ТОВ “Нове Будівництво 2019” на підставі акту приймання-передачі (запис № 31209322). Саме ця дія стала основою для всіх претензій компанії до об’єкта.

Адреса – вул. Шинна, 21-а. Але виявилося цікаве: там же знаходиться “стоянка” іншої фірми, але має адресу Шинна 21. А сама нотаріус Андрєєва була в 2019 році позбавлена ліцензії як “найчорніший нотаріус” України через численні скандали з масовим рейдерством тисяч гектарів землі та безлічі об’єктів нерухомості.

Позиція прокуратури та міської ради (позивачі)

Прокуратура стверджує, що весь цей об’єкт — “паперовий привид”, який блокує землю громади. Головні аргументи:

• Це самочинне будівництво: немає жодних дозвільних документів — ні на початок робіт, ні на введення в експлуатацію (підтверджують листи ДАБК та Державної інспекції архітектури 2024 року).
• Адреса “вул. Шинна, 21-а” офіційно не існує: за даними містобудівного кадастру та адресного плану міста (лист від 29.05.2024), така адреса ніколи не присвоювалася жодному об’єкту.
• Об’єкт фізично відсутній на місцевості: акт обстеження від 13.06.2024 показує, що на ділянці немає ні вартової будівлі, ні огорожі, ні замощення з реєстру. Натомість там стоїть зовсім інший комплекс — з АЗС, автосалоном, станцією техобслуговування, навісами, гаражами, складами та іншими спорудами (загальна площа понад 1000 кв. м). Ця реальна “стоянка” нібито належить ТОВ “Ренова-Д”, яке орендує землю в міської ради за адресою вул. Шинна, 21 (кадастр 1210100000:02:267:0133, площа 1,32 га).
• Реєстрація безпідставна і створює штучні перешкоди громаді: поки в реєстрі значиться “чужа” власність, рада не може повноцінно розпоряджатися землею.
• Обраний спосіб захисту — припинення володіння та скасування реєстрації з закриттям розділу — правильний саме тому, що об’єкт “фантомний”: зносити нічого, а запис треба стерти, щоб звільнити землю.

Дніпровська міська рада повністю підтримує прокуратуру. ТОВ “Ренова-Д” (орендар реальної стоянки) виступає третьою особою на боці позивачів — спірний запис заважає і їм нормально працювати на орендованій землі.

Виходить парадоксальна ситуація: прокуратура судиться з ТОВ “Нове Будівництво 2019” за “автостоянку”, якої насправді немає. На ділянці стоїть зовсім інша “стоянка” — з АЗС, автосалоном та СТО, що належить іншій фірмі (“Ренова-Д”). Запис у реєстрі — ніби привид з минулого, який досі блокує землю громади.

Позиція ТОВ “Нове Будівництво 2019” (відповідач)

Компанія заперечує всі претензії:

• Реєстрація законна: на підставі ланцюжка документів з 2015-2019 років (судові рішення, аукціони, акти передачі).
• Об’єкт існує: посилаються на старіший акт обстеження від 21.09.2023, де нібито зафіксовано будівлі автостоянки саме їхньої компанії за адресою “21-а”.
• Адреси “21” та “21-а” — відсутні докази, що ділянка за ними – одна й там сама або перетинається.
• Спосіб захисту прокуратури неналежний: за законом (ст. 376 ЦК України) при самочинному будівництві треба вимагати знесення або визнання власності за власником землі. Пряме скасування реєстрації — неефективне, бо не вирішує долю об’єкта.
• Додаткові аргументи: сплив строків позовної давності, вимога майнового характеру (треба платити судовий збір за вартістю об’єкта), питання про те, чому рада так довго не реагувала.

Компанія просила відмовити в позові повністю.

Туалетна схема захоплення землі?

Згідно з судовими документами, усе почалося в 2015 році. На комунальній землі (власність громади Дніпра) з’явилася маленька споруда: вартова будівля 6 кв.м, огорожа та асфальтове замощення. Приватне підприємство “ОПО” через заочне рішення районного суду визнало це своєю власністю як “автостоянку”. Суд першої інстанції задовольнив позов, але в 2016 апеляція скасувала визнання власності: будівництво визнали самочинним — без дозволів і на чужій землі.

Незважаючи на скасування, запис про власність залишився в реєстрі. Об’єкт “продали” на аукціоні (організований Правобережною товарною біржою в березні 2016), і новий власник (громадянин Білий Є.В.) отримав свідоцтво про власність від нотаріуса.

У квітні 2019 року цей “об’єкт” передали ТОВ “Нове Будівництво 2019” за простим актом приймання-передачі. Приватний нотаріус Галина Андрєєва зареєструвала право власності компанії в Державному реєстрі (запис № 31209322). З цього моменту в реєстрі з’явилася “власність” на автостоянку за неіснуючою адресою “вул. Шинна, 21-а”.

Це все нагадує так звану “туалетну” схему захоплення землі (або схему “вагончика). Суть: на комунальній ділянці реєструють незначну або фіктивну споруду (тут — крихітну вартову та асфальт), оформлюють її як нерухомість, а потім через принцип “збудоване слідує за землею” отримують перевагу в оформленні всієї ділянки (тут 1,32 га цінної землі). Також створюється ланцюг продажі-передачі майна – воно переходить з одних рук в інші, а потім останній набувач каже: “А я нічого не знаю, придбав законно, на аукціоні!” І спробуй потім з ним судитися.

Стоянка на Парусі: захоплення за тією ж схемою?

До речі, це не єдиний випадок: у 2021 році Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада писало про захоплення стоянки на Парусі в Дніпрі. Фігурують всі ті ж: ПП “ОПО”, Білий Є.В. та його фірма.

Що там була за історія? У Дніпрі автостоянку за адресою вул. Набережна Заводська, 110, яка понад 20 років належала приватній фірмі «Нік Ан», могли захопити через складну схему з підробленими документами. Схема полягала в імітації фіктивних публічних торгів з реалізації нібито арештованого майна: підробили протокол і акт про аукціон 2014 року, на підставі яких нотаріус Ганна Олегівна Павловська (Андрєєва) видала свідоцтво про право власності ТОВ «Пеле Груп».

Далі, під час процедури банкрутства «Пеле Груп», стоянку «придбав» Володимир Олександрович Кузьмінов. Для цього змінили адресу на 110А (яка, за даними міськради, не існувала), зняли арешти за допомогою сумнівних документів і перереєстрували майно знову через нотаріуса Павловську. Кузьмінов згодом продав стоянку Євгену Володимировичу Білому, який вніс її до статутного капіталу свого підприємства.

Суди кілька разів визнавали ключові документи недійсними, підтверджуючи їх фіктивність — жодних реальних торгів чи виконавчих проваджень проти «Нік Ан» не було. Первинним власником залишається «Нік Ан». Нотаріус Павловська стала підозрюваною в кримінальному провадженні за статтями, пов’язаними з незаконними діями щодо майна (зокрема, їй обирали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).

Репутація нотаріуса Галини Олександрівни Андрєєвої

Галина Олександрівна Андрєєва (до шлюбу — Павловська Ганна Олегівна), яка провела державну реєстрацію стоянок, мала репутацію одного з найскандальніших “чорних нотаріусів” Дніпра. Її діяльність часто асоціювали з рейдерськими схемами захоплення майна, бізнесу та землі.

У листопаді 2019 року Вища кваліфікаційна комісія нотаріату анулювала її свідоцтво. Причини — грубі та неодноразові порушення: звинувачення в рейдерських захопленнях, продажі чужого майна (квартир, авто, будинків), внесення неправдивих даних до реєстрів, підробці документів. За словами заступниці міністра юстиції Ольги Оніщук, скарги на Андрєєву накопичувалися роками, її дії “створювали хаос” у системі реєстрації, а від опису порушень “волосся ставало дибки”. Вона фігурувала в численних кримінальних провадженнях та журналістських розслідуваннях.

“У листопаді минулого року ми анулювали свідоцтво нотаріуса – пані Павловській (Андрєєвій). Ми дуже поспішали з таким кроком, адже небезпечно було залишати їй повноваження бодай на день. Чи не найбільша кількість скарг, які коли-небудь лежали на моєму робочому столі, стосувалась якраз дій пані Павловської: від опису випадків допущених нею порушень волосся ставало дибки!” (Оніщук).

Журналісти Антикорупційної правозахисної ради свого часу провели журналістське розслідування – була виявлена ключова роль Андрєєвої в ймовірному сприянні масштабному захопленню земель Дніпропетровщини (тисячі гектарів сільгоспземель та територій заказників, як “Приорільський”) та міста Дніпра. Схема: реєстрація фіктивних фірм з вигаданими директорами, оформлення оренди без реальних рішень Держгеокадастру, підроблені підписи. Приклади фірм 2019 року: ТОВ “Миксагропром”, “Агрополегіган”, “Промсгагро”, “Агро-Рай” тощо. Андрєєва уникала відповідальності через затягування судів та сплив давності (наприклад, у справі захоплення майна ПП “Ансі”).

Тому сумнівний шлейф у реєстрації стоянки, яка проведена “найчорнішим” нотаріусом Андрєєвою, дійсно є.

“Деякі прізвища нотаріусів стали настільки відомими, що їх стали вживати як синонім до поняття “недобросовісний або чорний” нотаріус. Серед прізвищ нотаріусів, яким ми сьогодні анулювали свідоцтва є і ті, які провертали наймасштабніші нотаріальні афери в Україні протягом останніх десяти – п’ятнадцяти років. Відчувши смак безкарності вони віртуозно продавали чужі автомобілі, квартири, будинки, здійснювали найгучніші останні рейдерські захоплення майна та бізнесу в державних реєстрах. З поміж цих нотаріусів є і ті, які були постійними фігурантами численних кримінальних проваджень та “героями” матеріалів і сюжетів, висвітлених у наймасштабніших журналістських розслідуваннях”, – прокоментувала заступниця міністра юстиції Оніщук анулювання ліцензії списку “найчорніших” нотаріусів, серед яких перше місце займала якраз Андрєєва.

Суд за “стоянку” 1,3 га в Дніпрі на Шинній, 21-а: нескінченна історія?

Перша інстанція (Господарський суд Дніпропетровської області, суддя Васильєв О.Ю., рішення від 04.09.2024)

Справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні — це означає, що суд не викликав сторони на засідання, а вивчав тільки подані документи. Таке можливо для простих або малозначних справ, але згодом вищі суди визнали це помилкою.

Суд повністю відмовив прокуратурі в задоволенні позову та скасував заходи забезпечення (ухвалою від липня 2024 року було заборонено відчужувати чи обтяжувати об’єкт).

Чому суд відмовив? Основна причина — неналежний спосіб захисту прав

Прокурор (в інтересах міської ради) просив суд:

• Припинити право володіння ТОВ “Нове Будівництво 2019” спірною автостоянкою.
• Скасувати державну реєстрацію цього права власності.

Простими словами, прокурор хотів, щоб суд “стер” запис про власність компанії з реєстру, бо вважає, що цей запис незаконний і шкодить громаді: поки він є, рада не може вільно розпоряджатися своєю землею.

Але суддя Васильєв вирішив, що такий спосіб захисту неналежний і неефективний. Чому?

За Цивільним кодексом України (стаття 376) самочинне будівництво (тобто об’єкт, побудований без дозволів або на чужій землі) має особливий правовий режим. Якщо хтось збудував щось на землі, яка йому не належить, власник землі (тут — громада в особі ради) може захистити свої права тільки двома основними способами:

1. Вимагати знесення цього об’єкта за рахунок забудовника.
2. Вимагати визнання права власності на цей об’єкт за собою (за власником землі), якщо це не порушує чиїсь права.

Суд послався на усталену практику Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови 2023 року): сама по собі державна реєстрація права на самочинний об’єкт — це не окреме порушення. Порушення починається від факту будівництва на чужій землі. Реєстрація лише додає “юридичні” обмеження до вже існуючих фактичних.

Тобто, якщо просто скасувати запис у реєстрі, але не вирішити долю самого об’єкта (знести чи передати власнику землі), то:

• Об’єкт (якщо він існує) залишиться на місці.
• Компанія все одно зможе посилатися на старі документи.
• Проблема для громади не зникне повністю.

Суд вважав, що прокурор обрав “швидкий”, але неправильний шлях: стерти запис, не торкаючись самого об’єкта. А закон вимагає саме вирішити долю будівництва за спеціальними правилами ст. 376 ЦК. Без цього судове рішення буде неефективним — воно не відновить права громади повною мірою.

Тому суд відмовив у позові саме з цієї підстави (обрання неналежного способу захисту), навіть не вдаючись глибоко до питання, чи існує об’єкт фізично чи ні. Це стало самостійною і достатньою причиною для відмови.

Прокуратура не погодилася з відмовою першої інстанції і подала апеляційну скаргу. Апеляційний суд розглядав справу вже в загальному провадженні — з викликом сторін, заслуховуванням пояснень представників і повним дослідженням матеріалів.

Спочатку суд скасував рішення суду першої інстанції, але не тому, що погодився з прокуратурою по суті, а через процесуальну помилку. Суддя Васильєв розглядав справу в спрощеному порядку (без виклику сторін, тільки за документами), мотивуючи це тим, що справа нібито малозначна. Апеляція вирішила: це неправильно. Позовні вимоги — немайнові (припинення володіння та скасування реєстрації), а не про стягнення грошей, тому критерії малозначності не застосовуються. Справа мала розглядатися в повному форматі з можливістю сторін дати пояснення та подати додаткові докази.

Після скасування апеляційний суд не передав справу назад, а сам ухвалив нове рішення — знову повна відмова в позові та скасування заходів забезпечення (заборони відчуження об’єкта).

Чому апеляція теж відмовила?

Апеляційний суд повністю погодився з висновком першої інстанції про те, що обраний прокуратурою спосіб захисту — неналежний і неефективний.

Якщо об’єкт існує (навіть незаконно побудований), то:

• Або вимагати його знесення за рахунок забудовника.
• Або просити суд визнати його власністю громади (власника землі).

Тільки так відновлюється принцип “збудоване слідує за землею” — земля і те, що на ній, мають мати одного господаря. Просто стерти запис — це півзаходу: об’єкт фізично залишиться (якщо він є), а компанія зможе знову претендувати на нього за старими документами. Судове рішення буде неефективним — громада не отримає повного захисту.

Апеляція додала ще одну важливу підставу: прокуратура не довела відсутність об’єкта на місцевості.

Прокурор посилався на акт обстеження від червня 2024 року — там нібито нічого немає з описаного (ні вартової, ні огорожі). Але апеляція знайшла в матеріалах справи інший акт — від вересня 2023 року, де зафіксовано, що на ділянці за адресою “вул. Шинна, 21-а” саме є будівлі автостоянки ТОВ “Нове Будівництво 2019”. Суди не побачили доказів, що адреси “21” (де стоянка ТОВ “Ренова-Д”) і “21-а” — це одна й та сама ділянка або вони перетинаються.

Тобто, на думку апеляції, прокуратура не спростувала, що об’єкт існує, тому тим більше не можна просто скасовувати реєстрацію — треба було б вимагати знесення, як передбачено законом.

Через ці дві підстави (неналежний спосіб захисту + недостатність доказів відсутності об’єкта) апеляційний суд відмовив у позові повністю. Це рішення стало підставою для касаційної скарги прокуратури до Верховного Суду.

Прокуратура не погодилася з відмовою апеляції і подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Касаційний суд розглядав справу в відкритому засіданні з участю представників сторін (прокуратури, міської ради та компанії).

Верховний Суд частково задовольнив скаргу прокуратури: скасував і постанову апеляції, і рішення першої інстанції, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Чому Верховний Суд скасував попередні рішення? Основні мотиви

Касація не стала вирішувати спір по суті (хто правий — прокуратура чи компанія), а вказала на серйозні недоліки в роботі нижчих судів. Головне зауваження: суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили ключові факти, через що їхні висновки виявилися передчасними.

Простими словами: обидва суди швидко дійшли до думки, що спосіб захисту прокуратури неналежний (просто скасувати реєстрацію, без знесення об’єкта), і відмовили в позові. Але Верховний Суд сказав: стоп, спочатку треба точно з’ясувати, що це за об’єкт і чи він взагалі існує. Без цього не можна вирішувати, який спосіб захисту правильний.

Конкретно, суди мали встановити:

• Чи є спірна автостоянка справжньою нерухомістю (будівлею/спорудою, на яку обов’язково реєструється право власності), чи це тимчасова споруда (наприклад, просто асфальт і огорожа, які не вважаються нерухомістю і не реєструються так само).
• Чи фізично існує об’єкт на місцевості за описаними характеристиками (вартова 6 кв.м, огорожа, замощення).
• Чи реєстрація “фантомна” — тобто зроблена на об’єкт, якого немає, або на щось, що взагалі не підлягає такій реєстрації (подвійна реєстрація, вигадана адреса тощо).

Верховний Суд послався на свою ж практику (постанови Великої Палати):

• Якщо об’єкт реальний і самочинний — тоді справді потрібен спосіб за ст. 376 ЦК: знесення або визнання власності за власником землі.
• Але якщо об’єкта немає в натурі, або це не нерухомість, або реєстрація незаконна з самого початку — тоді прямий спосіб (скасування запису з закриттям розділу в реєстрі) може бути належним і ефективним. Бо зносити нічого, а запис блокує землю громади.

Суди нижчих інстанцій не порівняли докази сторін всебічно:

• Прокуратура надала акт 2024 року (нічого немає), листи про відсутність адреси “21-а” та дозволів.
• Компанія — акт 2023 року (об’єкт нібито є).
• Ніхто не перевірив, чи це одна ділянка (кадастр, координати, межі).

Верховний Суд наголосив: без точного встановлення цих фактів не можна сказати, чи спосіб прокуратури неправильний. Апеляція просто взяла сторону компанії щодо існування об’єкта, але не обґрунтувала це переконливо.

Тому все скасували і повернули на новий розгляд: нехай перша інстанція тепер ретельно перевірить докази, можливо призначить експертизу, і тільки потім вирішить, який спосіб захисту правильний. Це дало прокуратурі шанс довести свою позицію, але й компанії — захищатися. Рішення касації остаточне і не оскаржується.

Там не “стоянка”, а комплекс з АЗС та СТО, та ще й іншої фірми

Але з тим, що за нерухомість знаходиться на Шинній (чи то 21, чи то 21-а), дійсно є проблеми. Нагадаємо, що прокуратура не знайшла там стоянку, а знайша майновий комплекс з гаражами, заправкою та автосервісом.

У 2023 році ТОВ “Ренова-Д” — компанія, яка реально експлуатує будівлі на вул. Шинній, 21 у Дніпрі та оформила оренду землі в міської ради — самостійно подало позов проти ТОВ “Нове Будівництво 2019”. Вони вимагали скасувати реєстрацію “паралельної” автостоянки за адресою “вул. Шинна, 21-а”, вважаючи її незаконною через походження від скасованого рішення суду про самочинне будівництво. Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Фещенко Ю.В.) повністю задовольнив позов: визнав реєстрацію безпідставною, припинив право власності компанії та закрив розділ у реєстрі. Це рішення стало першим успіхом — запис про власність “Нове Будівництво 2019” тимчасово зник.

Але апеляція (Центральний апеляційний господарський суд, постанова від 09.10.2023) скасувала це рішення і відмовила в позові. Суд вважав, що “Ренова-Д” обрало неналежний спосіб захисту — просто стерти запис, не вимагаючи знесення об’єкта чи визнання власності за власником землі. Крім того, компанія не довела, що запис за “21А” порушує їхні права за “21” (адреси різні, порушення не підтверджене). Верховний Суд у березні 2024 року підтвердив апеляцію: касаційну скаргу “Ренова-Д” залишили без задоволення, рішення апеляції — без змін. Таким чином, реєстрація повернулася.

Виходить цікавий поворот: прокуратура зараз судиться з тією самою ТОВ “Нове Будівництво 2019” за той самий об’єкт і з тими ж вимогами — скасувати реєстрацію “автостоянки” за “21-а”. Але реальна “стоянка” на ділянці належить і експлуатується зовсім іншою фірмою — ТОВ “Ренова-Д”, яка має оренду землі та свої будівлі за адресою “21”. Запис про “21-а” — ніби “паперовий привид”, який блокує громаді нормальне використання землі, але фізично там знаходиться “стоянка” саме “Ренова-Д”. Прокуратура захищає інтереси громади ширше, ніж приватна компанія раніше, тому має більше шансів, але попередня поразка “Ренова-Д” у Верховному Суді ускладнює ситуацію.

Новий розгляд старої справи

16 грудня 2025 року пройшло підготовче засідання у Господарському суді Дніпропетровської області (суддя Дичко В.О.) у справі №904/2688/24, де прокуратура в інтересах Дніпровської міської ради вимагає скасувати право власності ТОВ “Нове Будівництво 2019” на автостоянку за адресою вул. Шинна, 21-а в Дніпрі. Відповідач підтримав свої клопотання з відзиву, включаючи поновлення строків на подання документів та зобов’язання позивача відповісти на поставлені питання.

Суд поновив процесуальні строки для заперечень відповідача, але відмовив у закритті провадження через позовну давність та залишенні позову без руху. Щодо опитування: відповідач поставив 9 питань до Дніпровської міської ради для з’ясування обставин (коли дізналися про об’єкт, чи були попередні дії, контакти з ТОВ “Ренова-Д” тощо), тепер ось чекай завершення опитування.

Чи буде історія мати завершення?

Судова сага навколо “фантомної” автостоянки на вул. Шинній, 21-а в Дніпрі триває вже понад рік, і зараз, після рішення Верховного Суду про новий розгляд у першій інстанції, прокуратура отримала реальний шанс довести свою позицію. Якщо судді ретельно дослідять докази, може бути встановлено, що спірний об’єкт справді є “паперовим привидом”, створеним за класичною “туалетною” схемою захоплення комунальної землі. У такому разі реєстрацію за ТОВ “Нове Будівництво 2019” скасують, а цінна ділянка площею 1,3 га повернеться під повний контроль громади Дніпра.

Ця історія — не лише про одну стоянку, а про системну проблему захисту публічних земель від рейдерських махінацій, де крихітна “вартова будка” чи асфальт стають інструментом для блокування великих територій. Репутація ключових фігурантів, як-от позбавленої ліцензії нотаріуса Галини Андрєєвої та Євгена Білого з його скандальним бекграундом, лише підкреслює сумнівність усієї схеми.

Сподіваємося, новий розгляд стане крапкою в цій затягнутій баталії, і буде справедливим. Але треба готуватися до того, що суд може затягнутися на роки, і цьому будуть сприяти: то питання якісь треба поставити міськраді, то двадцять шість експертиз провести, то хворіє один, то інший… Аж доки не настане апокаліпсис.

Слідкуємо!

Олександр Мізін

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.

_____________________

ПОСЛУГИ адвоката Дніпро та Дніпропетровська область