Як уникнути відповідальності через строки давності: реальні приклади судових справ щодо корупції та розкрадання.

Методи затягування судових справ: дієві способи, яким чином не сісти в тюрму.

У сучасній судовій системі України, особливо в антикорупційних справах, затягування розгляду стало справжньою стратегією для обвинувачених. Це дозволяє досягти строків давності, коли справа автоматично закривається, а відповідальність зникає. Це стосується переважно високопосадових корупціонерів, де адвокати використовують процесуальні лазівки, “поправки Лозового” (зміни до КПК, що обмежують терміни розслідування) та інші хитрощі. У цій статті ми розглянемо топ-методів затягування, з реальними прикладами з корупційних справ. Ці методи не є рекомендаціями, а аналізом поширених практик, що підривають правосуддя.

1. Подання численних клопотань про перенесення слухань (континуанси)

Один з найпоширеніших способів – бомбардування суду клопотаннями про відкладення засідань через “хворобу”, “відрядження” чи “карантин”. Це створює “процесуальний спам”, де кожне клопотання потребує розгляду, затягуючи процес на місяці. Адвокати часто подають їх повторно, навіть після відмов.

Приклад: У справі колишнього нардепа Миколи Мартиненка (перший епізод, розтрата €6,3 млн з “Енергоатому” у 2008-2012 рр.) адвокати (Петро Бойко, Євген Крамаренко та інші) систематично подавали клопотання про перенесення, посилаючись на карантин, хоча відвідували інші суди. Це призвело до того, що справа тягнеться з 2017 року. У 2020 році навіть стався вибух біля будинку судді, що сприйняли як тиск для затримки.

2. Повторні відводи суддів та прокурорів

Адвокати часто заявляють про відвід судді через “упередженість” чи “конфлікт інтересів”, навіть без підстав. Кожен відвід розглядається окремо, що зупиняє процес. Якщо відмовлено, подають апеляцію, додаючи тижні.

Приклад: У справі “KDAC Tape-Recordings” (плівки Вовка з Окружного адмінсуду Києва) підготовче засідання тягнулося понад 1,5 року через численні відводи суддів та апеляції. Один обвинувачений, Зеновій Холоднюк, був звільнений від відповідальності через строки давності. Справа стосується втручання в судові рішення корупціонерами.

3. Неявка на слухання з фальшивими виправданнями

Обвинувачені чи адвокати просто не з’являються, посилаючись на хворобу чи інші причини, але без доказів. Суд змушений переносити, а санкції рідко застосовуються.

Приклад: У справі бізнесмена Сергія Неруха (хабар військовому прокурору за зняття арешту з судна) адвокати Микола та Олег Замковенки пропустили кілька засідань, а потім виправдовувалися карантином. Виявилося, що Микола відвідував інші суди в той час. Справа закрита через “поправки Лозового”. Аналогічно у справі мера Одеси Геннадія Труханова (розтрата 92 млн грн на завод “Краян”) підготовка тягнулася 2,5 роки через неявки адвокатів та апеляції.

4. Зловживання “поправками Лозового” для закриття через терміни розслідування

“Поправки Лозового” (з 2017 р.) обмежують терміни досудового розслідування, дозволяючи закривати справи, якщо вони перевищені. Адвокати оскаржують кожне продовження, затягуючи до закриття.

Приклад: У справі “Роттердам+” (перший епізод, збитки 19 млрд грн від формули ціноутворення на вугілля у 2016-2017 рр.) суд кілька разів закривав провадження через “поправки Лозового”, але апеляції поновлювали. Двох обвинувачених (колишні члени НКРЕКП) звільнили від відповідальності через строки давності (5 років для службового недбальства). Справа тягнеться з 2019 року, із загальними збитками 39 млрд грн. ІА АПР раніше з подробицями писало про неї, а також про те, що ніхто не відповів. Подібно у справі Альперіна (“король контрабанди”) суд закрив її через терміни.

5. Апеляції на кожне процесуальне рішення

Кожне рішення суду (відмова в клопотанні, продовження арешту) оскаржується в апеляції, що зупиняє основний процес.

Приклад: У справі Ярослава Дубневича (закупівлі для “Укрзалізниці”, збитки 93 млн грн) адвокати оскаржували продовження розслідування, намагаючись закрити через “Лозового”. Апеляційна палата скасувала закриття, але це додало місяців. Друга справа (ТПЕС, 2,1 млрд грн) затягується через втечу Дубневича.

6. Деструктивна поведінка в суді

Адвокати кричать, ігнорують суддю, перебивають прокурора, що призводить до скасування засідань через хаос.

Приклад: Знову справа Мартиненка: адвокати кричали, ігнорували розпорядження, обвинувачували суддів у злочинах та погрожували позовами. Це зірвало засідання, затягнувши на роки.

7. Мобілізація чи “лікування” для паузи провадження

Обвинувачені мобілізуються до армії чи заявляють про “лікування” за кордоном, що зупиняє справу.

Приклад: У “газовій справі” Роман Насіров (екс-голова ДФС, зловживання на 2 млрд грн у 2015-2016 рр.) намагався мобілізуватися, щоб призупинити процес. Строки давності (10 років) закінчуються 2026 року. У справі “Титанової” (UMCC, 13 млн дол. збитків) Руслан Журило мобілізувався 2023 року для паузи.

8. Запити на додаткові експертизи та докази

Адвокати вимагають нових експертиз, свідків чи документів, що потребує часу на збір.

Приклад: У справі “Бурштиновій” (Розенблат і Полянков, хабарі за видобуток бурштину) затягування через запити доказів призвело до того, що троє з шести обвинувачених уникли покарання через строки давності 2022 року. Справа тягнеться з 2019 року.

Отже, затягування справ – це не випадковість, а системна проблема, що дозволяє корупціонерам уникати відповідальності. Реформи, як скасування “поправок Лозового” чи санкції за зловживання, потрібні терміново. Інакше довіра до судів лишатиметься низькою, а корупція – безкарною.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.