Подробиці кримінального провадження про ймовірне розкрадання мільйонів на дитячому будинку в ексклюзивному розслідуванні ІА АПР.

Мер Синельникового Зражевський крав на дітях? Також фігурують керівниці управління праці та соціального захисту населення та служби у справах дітей.

6 серпня 2026 року Синельниківська окружна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування та направлення до суду обвинувального акта стосовно міського голови Синельникового, начальниці управління праці та соціального захисту населення і начальниці служби у справах дітей. Їх обвинувачують у зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Ідеться про майже 5 мільйонів гривень бюджетних коштів, витрачених на придбання житла для дитячого будинку сімейного типу.

Справа незабаром має розглядатися по суті. Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада (ІА АПР) за допомогою аналітичної системи YouControl отримало судові документи у цьому провадженні. На їх підставі вдалося встановити детальні обставини справи, імовірних фігурантів та повну хронологію подій.

Нагадаємо, раніше ІА АПР уже висвітлювало один із епізодів цієї історії – вирок інженерці КП «Самарівське МБТІ», яку визнали винною у підробленні технічного паспорта на будинок (стаття «Скандал із державними коштами на сиріт»). Тепер стали відомі всі подробиці та коло причетних посадовців.

Хто фігурує у справі

У кримінальному провадженні № 42025042140000080 фігурують троє посадовців Синельниківської міської ради.

Згідно з матеріалами слідства, ідеться про:

• міського голову (голову місцевої комісії із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу); цю посаду обіймає Зражевський Дмитро Іванович;
• начальника управління праці та соціального захисту населення (члена комісії, який відповідав за перевірку документів і підписання договору); згідно з аналітичною системою YouControl, нею може бути Захарова Олена Леонідівна;

• начальника служби у справах дітей (заступника голови комісії); у відкритих джерелах указано, що нею може бути Сітало Наталя Миколаївна.

Суть злочину

За версією слідства, у квітні 2025 року в міського голови Синельникового виник злочинний умисел на зловживання службовим становищем. Він вирішив організувати придбання житлового будинку за рахунок державної субвенції на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – за відсутності реальної потреби, за значно завищеною ціною і з грубими порушеннями встановлених вимог.

Щоб реалізувати план, міський голова залучив двох підлеглих: начальницю управління праці та соціального захисту населення і начальницю служби у справах дітей. Вони погодилися взяти участь у злочині.

25 квітня 2025 року рішенням виконавчого комітету міської ради створили спеціальну комісію. Головою комісії став сам міський голова, заступником – начальниця служби у справах дітей, членом – начальниця управління соцзахисту.

На першому ж засіданні 25 квітня начальниця служби у справах дітей доповіла, що станом на цей день усі діти, поставлені на облік, уже забезпечені сімейними формами виховання. Конкретні прийомні сім’ї, з якими велося спілкування, повертатися в Україну і створювати ДБСТ не планували. Одна з них разом із трьома дітьми з 2022 року перебувала в евакуації в Нідерландах і повертатися не збиралася. Попри це, та сама посадовиця, виконуючи злочинний план, ввела членів комісії в оману і заявила, нібито одна з прийомних сімей виявила бажання створити на базі своєї родини дитячий будинок сімейного типу. Комісія на цій підставі «виявила» потребу в субвенції.

У травні регіональна комісія виділила Синельниківській громаді 5 643 165,60 грн субвенції (плюс 10 % співфінансування з місцевого бюджету). Комісія затвердила вимоги до будинку: житлова площа не менше 108 м², загальна – не більше 262 м², готовність до заселення, усі комунікації тощо.

15 липня 2025 року на сайті міської ради опублікували оголошення про намір купити такий будинок. 23 липня надійшла єдина пропозиція – від працівниці тієї ж міської ради. Вона запропонувала продати будинок на вул. Троїцькій, 22. До пакету документів додали технічний паспорт (у якому комору перейменували на «житлову кімнату», а підвал площею 66 м² не включили до загальної площі) і звіт про оцінку на 4 656 200 грн за будинок. Рецензію на цей звіт склала дружина оцінювача – з прямим конфліктом інтересів.

5 серпня 2025 року комісія виїхала на обстеження. Будинок був у стані ремонту, фактична житлова площа становила близько 99,4 м² (менше мінімуму), загальна – майже 270 м² (більше максимуму). Попри це комісія склала акт і того ж дня ухвалила рішення про доцільність купівлі. Начальниця управління соцзахисту запевнила членів комісії, що всі документи повністю відповідають вимогам, хоча знала про порушення. Начальниця служби у справах дітей як заступник голови і профільний фахівець не заперечила, а навпаки підтвердила ці дані і підписала документи. Міський голова, користуючись своїм статусом, зняв усі сумніви інших членів комісії.

20 серпня 2025 року сесія міської ради на підставі рішення комісії ухвалила купити будинок. Того ж дня (перебуваючи у відпустці) начальниця управління соцзахисту підписала договір купівлі-продажу на 4 954 500 грн. Наступного дня вона ж наклала електронний підпис на платіжні інструкції, і гроші пішли продавцю – працівниці тієї ж міської ради.

За версією слідства, реальна ринкова вартість будинку була майже втричі нижчою. Громаді завдано збитків на 4 954 500 грн. Пізніше інженерка БТІ, яка підробила технічний паспорт, уже отримала вирок.

Саме ці узгоджені дії трьох посадовців – міського голови як організатора, начальниці управління соцзахисту як ключового виконавця документів і платежів та начальниці служби у справах дітей як особи, що легітимізувала «потребу» і рішення комісії – і становлять, на думку слідства, склад злочину.

Роль міського голови

Саме Зражевський Дмитро Іванович, за матеріалами справи, виступає організатором схеми. Ще до створення комісії у нього нібито виник умисел на незаконне використання бюджетних коштів шляхом купівлі будинку за відсутності реальної потреби, за завищеною ціною і з порушенням встановлених вимог. Він залучив до участі двох начальниць, очолив комісію і, користуючись своїм статусом та впливом, забезпечив ухвалення потрібного рішення.

Роль начальника управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради, імовірно, Захарової Олени Леонідівни.

Вона входила до складу місцевої комісії із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Саме на неї покладали відповідальність за приймання та перевірку документів, які подавалися для купівлі будинку.

За версією слідства, 5 серпня 2025 року на засіданні комісії вона доповідала про повну відповідність пакету документів вимогам Порядку. При цьому вона нібито знала про суттєві порушення: завищену оцінку вартості будинку, підроблений технічний паспорт і невідповідність площі встановленим критеріям. Також вона надала комісії рецензію на звіт про оцінку, складену дружиною оцінювача, та технічний паспорт із неправдивими відомостями.

Пізніше, вже перебуваючи у відпустці, 20 серпня 2025 року вона підписала договір купівлі-продажу будинку від імені міської ради. Наступного дня, 21 серпня, вона наклала свій електронний підпис на платіжні інструкції, за якими продавцю перерахували майже 5 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Таким чином, саме через її дії незаконна угода була фактично доведена до кінця – від легітимізації документів до перерахування грошей.

Роль начальника служби у справах дітей Синельниківської міської ради, імовірно, Сітало Наталі Миколаївни

Вона була заступником голови місцевої комісії із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, а під час окремих засідань також виконувала обов’язки секретаря комісії.

За версією слідства, саме вона на засіданнях доповідала про нібито наявну потребу у придбанні житла для створення нового дитячого будинку сімейного типу. При цьому вона знала, що реальної потреби немає: діти вже були забезпечені сімейними формами виховання, а конкретна прийомна сім’я, про яку вона згадувала, не планувала повертатися в Україну і створювати ДБСТ.

На ключовому засіданні 5 серпня 2025 року вона як профільний фахівець і заступник голови комісії не заперечила проти неправдивих даних, які озвучувала Захарова. Навпаки – підтвердила їх своїм авторитетом і підписала офіційні документи комісії (протокол та акт обстеження будинку). Цим вона допомогла легітимізувати рішення про купівлю об’єкта, який не відповідав вимогам.

Таким чином, її роль полягала в тому, щоб надати схемі видимість законності з боку профільного органу, відповідального за захист прав дітей.

Сподіваємося на справедливий суд

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Справа щодо міського голови Синельникового, начальниць управління праці та соціального захисту населення і служби у справах дітей перебуває на стадії судового розгляду. Обвинувальний акт уже направлений до суду, проте остаточне рішення ще не ухвалено.

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада продовжує стежити за перебігом цієї справи і оперативно повідомлятиме про подальший розвиток подій.

Олександр Мізін

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.