Через закон “про добросовісного набувача”, який президент підписав навесні, фактично були легалізовані старі рейдерські схеми, і тепер прокуратура не може повернути кургани державі.

Кургани в Підгородному: прокуратура проти забудовника Єрмолаєва, на земельний ділянці якого знаходяться пам’ятники археології, через новий закон суд на стороні власника.

Підгородненська громада відповідає за збереження кількох десятків курганів, що датуються скіфською та козацькою епохами. З 2014 року, після децентралізації, громада мала взяти об’єкти на баланс, укласти охоронні договори та проводити моніторинг.

У 2023 році курган “Белюхова могила” (м. Підгородне, вул. Дачна, 22) опинився в центрі уваги. Міська рада видала акти, що суперечили один одному, попри дозвіл Міністерства культури на рятівні розкопки Дніпровської експедиції під керівництвом Дмитра Тесленка. Курган, якому близько 4000 років, став місцем скидання сміття, що призвело до пошкоджень. Жителі та директор музею Лариса Омельченко висловили занепокоєння щодо розкопок і можливого вивезення знахідок. Археологи наголосили на необхідності порятунку об’єкта. Наша агенція брала активну участь у порятунку кургану та історичних пам’яток, ми провели власне розслідування.

А тепер новий випадок: триває судовий розгляд щодо земельної ділянки площею 3,33 гектара з кадастровим номером 1221411000:01:035:0025, на якій розташовані частини курганного могильника № 6062.

Кургани в Підгородному: прокуратура проти Єрмолаєва Кургани в Підгородному: прокуратура проти Єрмолаєва

 

Приватне акціонерне товариство “Алеф-Капітал” є власником ділянки. За даними аналітичної системи YouControl, компанія входить до корпорації “Алеф”, що належить Вадиму Єрмолаєву. У грудні 2023 року РНБО ввела щодо нього санкції через зв’язки з окупованим Кримом та російським бізнесом. Єрмолаєв – відомий Дніпровський забудовник, і навколо його проектів безліч судів: кримінальні справи, звинувачення у захопленні землі та порушенні будівельних норм. Щодо цих випадків ІА АПР провело багато розслідувань.

І ось тепер справа курганів про захист археологічних пам’яток, які за законом належать державі.

Історія спірної ділянки

Ділянка розташована на території Підгородненської міської ради. У 2002 році голова Дніпропетровської районної державної адміністрації видав державний акт на право власності громадянину Солодовнику В.В. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розпорядження № 690-р).

У 2007 році Солодовник продав ділянку ЗАТ “Алеф-Капітал”. Рішення Дніпропетровського районного суду від 27 липня 2007 року (справа № 2-1567) визнало договір чинним і підтвердило право власності компанії.

У 2019 році “Алеф-Капітал” уклав договір оренди ділянки з ТОВ “Агрополюс-Дніпро” (дата договору — 1 лютого, реєстрація — 1 квітня).

У червні 2025 року інженер-землевпорядник склав технічний звіт, у якому виявив два кургани — № 6062-1 (площа з охоронною зоною 0,1257 га) та № 6062-2 (0,1662 га). Кургани задерновані, без ознак господарської діяльності, але не вилучені з кадастрової площі ділянки. Могильник № 6062 внесено до державного обліку в 1987 році (рішення Дніпропетровського облвиконкому № 180). Землі під такими пам’ятками належать державі відповідно до законодавства.

Позиція прокуратури

Слобожанська окружна прокуратура подала позов 30 червня 2025 року в інтересах Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Вимоги включають скасування реєстрації права власності та оренди, визнання договору оренди недійсним, повернення курганів державі та скасування кадастрової реєстрації ділянки.

Прокурор посилається на Закон “Про охорону культурної спадщини”: землі під пам’ятками археології є особливо цінними та державними, не можуть переходити у приватну власність. Приватизація ділянки порушує статтю 391 Цивільного кодексу України. Компанія “Алеф-Капітал” мала знати про наявність курганів під час реєстрації. Лист Підгородненської міськради № 1453 від 22 травня 2025 року підтверджує облік об’єкта, а акти обстеження від 20 квітня описують стан курганів.

Рішення суду першої інстанції

16 липня представник “Алеф-Капітал” подав заяву про залишення позову без руху через відсутність коштів на депозитному рахунку суду, як вимагає частина 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (ГПК).

Суд залишив позов без руху та дав 5 днів на усунення недоліків.

28 липня прокурор подав заперечення, вважаючи рішення передчасним. Щодо депозитних коштів прокуратура вважає їх непотрібними: добросовісність набувача не доведена, а землі державні за законом. Стаття 388 Цивільного кодексу не застосовується. Судові витрати просили покласти на відповідачів.

1 вересня 2025 року ухвалою суду позов залишили без розгляду (частина 13 статті 176 ГПК), оскільки недоліки не усунули.

Що за депозитні кошти, це як?

Депозитні кошти — це сума, яку позивач вносить на спеціальний рахунок суду перед розглядом позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави (частина 6 статті 164 ГПК). У цій справі йдеться про вартість двох земельних ділянок під курганами (загалом близько 0,29 га) за експертно-грошовою оцінкою на дату подання позову (червень 2025 року). Оцінку проводить незалежний фахівець.

Кошти служать компенсацією власнику, якщо суд задовольнить позов і витребує майно. Якщо позов відхилять, гроші повертають відповідачу.

Ця вимога з’явилася в ГПК 9 квітня 2025 року внаслідок змін, внесених Законом України № 4292-IX від 12 березня 2025 року про так званого добросовісного набувача.

Той самий закон оновив статтю 388 Цивільного кодексу, уточнивши правила витребування майна з акцентом на компенсацію, якщо реєстрація права відбулася до набрання чинності законом.

Раніше, з 2003 року, принципи добросовісного набувача діяли в ЦК, але без таких посилень.

ІА АПР розглядало цей закон у своєму аналізі, зазначаючи, що він фактично легалізував старі рейдерські схеми, ускладнивши для держави повернення незаконно приватизованого майна.

Апеляційна стадія

Прокуратура подала апеляційну скаргу 11 вересня 2025 року до Центрального апеляційного господарського суду. Просить скасувати ухвалу та направити справу на повторний розгляд.

Розгляд скарги призначено на 21 жовтня 2025 року о 15:00 у м. Дніпро. Сторонам дали 15 днів на подання відзивів. Участь можлива через відеоконференцію. Станом на 13 жовтня нових рішень немає.

Але факт залишається фактом: сучасна влада фактично перекрила повітря прокуратурі, і тепер повернути землі, одержані незаконно, як і нерухомість, їй стає практично неможливо.

Тому доля курганів песимістична – скоріш за все, коли власник надумає, вони будуть знищені для його потреб.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.


Відкрийте більше з АПР

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.