Він став на бік прокуратури та повернув справу на розгляд по суті

Кургани в Підгородному: апеляційний суд скасував рішення першої інстанції щодо землі з памятками археології, що належить підсанкційному бізнесменові Єрмолаєву.

Господарський суд Дніпропетровської області призначив підготовче засідання на 3 березня 2026 року у справі №904/3425/25 щодо курганів на приватній земельній ділянці в Підгородному. Це стало можливим після успішної апеляції прокуратури: Центральний апеляційний господарський суд 26 січня 2026 року скасував ухвалу про залишення позову без розгляду та направив справу назад до першої інстанції для повноцінного розгляду по суті.

Про цю справу вже писало Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада у статті «Кургани в Підгородному: прокуратура проти Єрмолаєва». Там детально описано, як на ділянці площею 3,33 га (кадастровий номер 1221411000:01:035:0025), що належить ПАТ «Алеф – Капітал» (пов’язане з бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим), розташовані два кургани з охоронними зонами – частини пам’ятки археології місцевого значення «Курганний могильник» (охоронний №6062), зареєстрованої ще в 1987 році. Нагадуємо, що бізнесмен є підсанкційним – про що також з подробицями писало ІА АПР.

Початкова проблема та вимога «залогу»

Суддя першої інстанції у вересні 2025 року залишив позов без розгляду, посилаючись на зміни до Господарського процесуального кодексу, внесені Законом №4292 – IX від 12 березня 2025 року (набрав чинності 9 квітня 2025 року). Цей закон посилив захист добросовісного набувача нерухомості.

Згідно з нововведеннями (зокрема ч. 6 ст. 164 ГПК), якщо держава чи прокуратура подає позов про витребування (віндикацію) майна від добросовісного набувача, то перед поданням позову потрібно внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі ринкової вартості спірного майна (за експертною оцінкою на дату позову). Ці гроші слугують гарантією компенсації набувачу, якщо позов задовольнять. Держава потім може стягнути їх з особи, яка незаконно відчужила майно.

АПР у статті «В Україні легалізували рейдерство?» критикувала цей закон, стверджуючи, що він ускладнює повернення незаконно приватизованих земель (включаючи землі з пам’ятками), фактично легалізує старі корупційні схеми та створює корупційні ризики для чиновників. У цій справі суд вважав вимоги прокурора саме витребуванням від добросовісного набувача – тому вимагав внести «залог» (вартість частини ділянки під курганами ≈ 0,29 га). Прокуратура цього не зробила – позов залишили без розгляду.

Різниця між негаторним і віндикаційним позовом: чому суддя, ймовірно, помилився

Апеляційний суд виявив ключову помилку: позов прокурора – негаторний, а не віндикаційний. Різниця проста:

• Віндикаційний позов (ст. 387–388 ЦК) – власник не володіє майном і вимагає його повернути з чужого незаконного володіння. Тут діють правила про добросовісного набувача, строк позовної давності та компенсацію (включаючи обов’язковий депозит за новим законом).
• Негаторний позов (ст. 391 ЦК) – власник (або той, хто має право володіти) володіє майном, але хтось створює перешкоди у користуванні чи розпорядженні. Вимагають просто усунути ці перешкоди – без витребування майна та без компенсації набувачу.

Прокуратура подала саме негаторний позов: держава стверджує, що кургани ніколи не виходили з її власності (бо закон прямо забороняє їх приватизацію), а реєстрація права «Алеф – Капіталу» на цю частину ділянки – це лише перешкода законному власнику (державі). Тому не потрібно «скасовувати незаконність» реєстрації як таку – достатньо усунути перешкоди. Відповідно, норми про добросовісного набувача, залог і компенсацію тут не застосовуються.

Що вирішив апеляційний суд: повний розбір постанови від 26 січня 2026 року

У постанові Центрального апеляційного господарського суду (головуючий – суддя Чус О.В., колегія: Іванов О.Г., Мороз В.Ф.) чітко вказано:

• Позов прокурора сформульовано як негаторний: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам’яткою археології (скасування реєстрацій права власності та оренди, визнання договору оренди недійсним, повернення курганів державі).
• Вимога ч. 6 ст. 164 ГПК про внесення коштів на депозит стосується виключно віндикаційних позовів про витребування майна від добросовісного набувача. У негаторних позовах така вимога відсутня.
• Суд першої інстанції помилково застосував цю норму, бо не врахував характер позову. Прокурор свідомо обрав негаторний спосіб захисту і не змінював предмет позову – суд не може сам «перекваліфікувати» позов (принцип диспозитивності).
• Землі під пам’яткою археології належать державі в силу закону (ч. 2 ст. 17 Закону «Про охорону культурної спадщини», Земельний кодекс) і не могли вийти з державної власності без спеціальної процедури вилучення, якої не було.
• Апеляційну скаргу прокурора задовольнили повністю: ухвалу від 1 вересня 2025 року скасували, справу направили до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду по суті.

Постанова набрала законної сили з дня ухвалення (26 січня 2026 року). Питання судових витрат вирішуватиме суд першої інстанції після розгляду по суті.

Перспективи: у прокуратури високі шанси на успіх

Справа повернута на стадію підготовчого засідання (3 березня 2026 року). З позицією апеляційного суду прокуратурі не потрібно вносити «залог», доводити недобросовісність набувача чи платити компенсацію. Достатньо підтвердити, що кургани – частина державної пам’ятки, яка автоматично належить державі, а реєстрація приватного права створює перешкоди.

Це типовий випадок, коли держава намагається повернути контроль над археологічними об’єктами на приватизованих землях. Якщо суд першої інстанції дотримуватиметься висновків апеляції, шанси на задоволення позову високі. Слідкуємо за розвитком – рішення по суті може стати важливим прецедентом для подібних справ по всій Україні.

_____________________

Читай нас далі

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Новини та події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.