Щонайменше три АЗС – понад 3,4 млн грн претензій: прокуратура оскаржує земельні оборудки навколо заправок ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ».

Кривий Ріг: незаконні АЗС в житловій забудові? Невже для криворізької влади байдужі люди, адже такі заправки створюють особливу небезпеку?

Криворізька міська рада могла системно надавати земельні ділянки під автозаправні станції з цільовим призначенням, яке не відповідає їх фактичному використанню. Наслідком могла стати не лише легалізація сумнівних об’єктів, а й суттєве заниження орендної плати та мільйонні втрати міського бюджету.

Раніше Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада вже порушувало питання, чому міська рада виділяє під фактичні АЗС землі з призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». У матеріалі «Криворізька міськрада дозволяє незаконні заправки?» ІА АПР описало ситуацію із заправкою Prime Group на вул. Лозуватській, 116В. Земельну ділянку під фактичною АЗС оформили як землю для будівель торгівлі, для якої діяла значно нижча ставка плати.

У 2026 році аналогічні обставини фігурують одразу в кількох нових судових провадженнях. Цього разу йдеться про три об’єкти ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» у різних районах Кривого Рогу. Загальна сума заявлених прокуратурою вимог перевищує 3,45 млн грн.

Три заправки та три земельні спори

У господарських судах розглядаються справи щодо таких об’єктів:

Адреса	Кадастровий номер	Судова справа	Заявлена сума
вул. Старовокзальна, 62	1211000000:08:572:0001	№904/3190/26	1 776 303,81 грн
вул. Електрична, 5/1	1211000000:04:206:0001	№904/3858/26	1 185 934,94 грн
вул. Збагачувальна, 1а	1211000000:05:171:0004	№904/1811/26	490 823,68 грн
Разом			3 453 062,43 грн

У всіх трьох випадках прокуратура фактично ставить одне питання: чому земельні ділянки під АЗС оформлювалися як землі житлової та громадської забудови, зокрема з кодом 03.07 – «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», хоча для об’єктів дорожнього сервісу повинна застосовуватися інша категорія та вища ставка орендної плати?

За статтею 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту належать, зокрема, землі під автозаправними станціями. Закон України «Про автомобільні дороги» також відносить АЗС до об’єктів дорожнього сервісу. Відповідну позицію неодноразово висловлював Верховний Суд.

Різниця має не лише формальний характер. У судових матеріалах зазначено, що для земель громадської забудови у Кривому Розі застосовувалася ставка орендної плати 0,9–1,2% нормативної грошової оцінки, тоді як для земель автомобільного транспорту та об’єктів дорожнього сервісу – 3%.

Таким чином, віднесення фактичної АЗС до «будівель торгівлі» могло дозволяти орендарю сплачувати у декілька разів менше.

Вул. Старовокзальна, 62: майже 1,8 млн грн і арешт АЗС

У справі №904/3190/26 Криворізька центральна окружна прокуратура діє в інтересах держави в особі Криворізької міської ради.

Спір стосується земельної ділянки площею 0,2905 га з кадастровим номером 1211000000:08:572:0001. На ній знаходиться належна ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» нежитлова будівля АЗС.

Прокуратура вимагає:

• визнати недійсним договір оренди №2020408 від 13 серпня 2020 року;
• визнати недійсним новий договір №2025630 від 9 жовтня 2025 року;
• стягнути на користь міської ради 1 776 303,81 грн.

За позицією прокуратури, з 2021 року підприємство користується комунальною землею та сплачує орендну плату не в повному обсязі через неправильне визначення категорії ділянки.

Для забезпечення позову Господарський суд Дніпропетровської області наклав арешт у межах 1 776 303,81 грн на будівлю АЗС. Реєстраційний номер нерухомості – 395007112110.

ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» намагалося скасувати арешт. Підприємство посилалося на те, що АЗС коштує понад 55 млн грн, товариство працює багато років, має інші активи, а прокуратура не довела наміру відчужити майно.

Однак Центральний апеляційний господарський суд 16 липня 2026 року залишив арешт чинним. Суд врахував наявність інших майнових спорів навколо підприємства та визнав ризик ускладнення виконання можливого рішення.

При цьому справа ще не вирішена по суті. Арешт не підтверджує обґрунтованість усіх звинувачень, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядитися нерухомістю.

Вул. Електрична, 5/1: ставка 0,9% замість 3%

Справа №904/3858/26 стосується земельної ділянки площею 0,2676 га з кадастровим номером 1211000000:04:206:0001.

Прокуратура просить:

• визнати недійсним договір оренди №2024112 від 5 березня 2024 року;
• стягнути з ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» 1 185 934,94 грн недоотриманої орендної плати.

Ділянка за документами належить до земель житлової та громадської забудови та має код 03.07. Водночас фактично вона використовується для розміщення АЗС.

За розрахунком прокуратури, через таку класифікацію ставка орендної плати за період із 31 травня 2023 року до 31 травня 2026 року була зменшена з 3% до 0,9%.

Прокуратура намагалася заборонити відчуження будівлі АЗС, реєстраційний номер якої – 90073012110. Проте суд першої інстанції відмовив, а Центральний апеляційний господарський суд 25 серпня 2026 року залишив цю відмову в силі.

Суди вказали, що право власності на АЗС не є предметом спору, а прокуратура не пояснила, як саме повна заборона відчуження нерухомості забезпечить стягнення 1,18 млн грн.

Це також не означає, що суд відмовив у самому позові. Розгляд питання про категорію землі, недійсність договору та стягнення коштів триває.

Вул. Збагачувальна, 1а: заборону на продаж комплексу АЗС скасовано

У справі №904/1811/26 прокуратура оскаржує договір оренди №2024110 від 5 березня 2024 року щодо ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:171:0004.

На ній знаходиться комплекс АЗС, до складу якого входять операторська, навіс, резервуари для пального, паливороздавальна колонка, газозаправна станція, цінове табло та інші споруди.

Прокуратура вимагає визнати договір недійсним і стягнути 490 823,68 грн недоотриманої плати за період із 8 березня 2024 року до 31 грудня 2025 року.

У документах ділянка значиться як земля для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Для неї застосували ставку 0,9–1,2%, хоча прокуратура наполягає на ставці 3% як для об’єкта дорожнього сервісу.

Спочатку суд заборонив ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» відчужувати весь комплекс АЗС. Але 21 травня 2026 року апеляційний суд скасував заборону. Колегія зазначила, що прокуратура не надала доказів підготовки майна до продажу та не пояснила, чому вимогу на 490,8 тис. грн потрібно забезпечувати обмеженням усього комплексу, а не, наприклад, арештом коштів у межах ціни позову.

Основний земельний спір при цьому залишається невирішеним.

Зв’язок із ТОВ «ТЕКА»: спільний засновник, земельна справа на 23 млн грн та нелегальна АЗС

У справі №904/3190/26 щодо АЗС ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» на вул. Старовокзальній, 62 прокуратура звернула увагу суду на зв’язок цього підприємства з ТОВ «ТЕКА».

За наведеними у судовій постанові відомостями, одним із засновників ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» є кіпрська компанія «Суманар Інтернешенл ЛТД». Прокуратура стверджувала, що ця ж іноземна компанія є засновником ТОВ «ТЕКА», а кінцеві бенефіціари двох підприємств пов’язані між собою. Отже, йдеться не просто про сторонню компанію, а про підприємство, яке, за позицією прокуратури, має спільний корпоративний зв’язок із «СК ПЕТРОЛІУМ». Це підтверджує й аналітична система YouControl.

Раніше ІА «Антикорупційна правозахисна рада» докладно писало про ТОВ «ТЕКА» в матеріалі «Кривий Ріг: не платили за землю».

Йшлося про земельну ділянку площею 8,3123 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10. На ній розташований великий комплекс нерухомості загальною площею понад 19 тис. кв. м: виробничий корпус, офісна будівля, автомийка, склади, гаражі та інші споруди.

За твердженням Криворізької центральної окружної прокуратури, ТОВ «ТЕКА» не оформило правовстановлюючі документи на землю під нерухомістю та не сплачувало кошти за користування комунальною ділянкою. Розмір заявлених прокуратурою вимог становив понад 23 млн грн.

ІА АПР звертало увагу на те, що відповідальні посадові особи Криворізької міської ради навряд чи могли роками не помічати використання понад восьми гектарів міської землі. Тим більше що ділянка розташована поряд із торговельними центрами METRO та «Епіцентр», де постійно перебуває значна кількість людей.

Але історія ТОВ «ТЕКА» стосувалася не лише несплати за землю. За адресою вул. Бикова, 10 також фігурувала заправка, яку правоохоронці перевіряли в межах кримінального провадження щодо мережі нелегальних АЗС у Кривому Розі.

У 2019 році слідчий відділ Криворізького районного управління поліції розслідував кримінальне провадження №12019040230000611 за ознаками шахрайства та порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою.

За матеріалами провадження, у Кривому Розі могла працювати мережа незаконних заправок, через яку реалізовували бензин і дизельне пальне невідомого походження, що не відповідало вимогам ДСТУ. Одним із таких об’єктів була АЗС на вул. Бикова, 10.

Як зазначало ІА АПР, фактичну торгівлю пальним там могли приховувати за документами на виконання робіт у вибухонебезпечних зонах. Під час огляду відповідних об’єктів із залученням інженера-хіміка-технолога Держпраці було встановлено порушення норм безпеки та високий рівень загрози для життя і здоров’я людей.

При цьому наявність заправки за адресою комплексу ТОВ «ТЕКА» ще не доводить, що саме це товариство безпосередньо продавало пальне або організувало нелегальну АЗС. Для такого висновку необхідні матеріали кримінального провадження та відповідне судове рішення. Проте об’єкт працював на території, пов’язаній із нерухомістю «ТЕКИ», і ця обставина потребує окремої перевірки.

Інформація про ТОВ «ТЕКА» набула нового значення у справі щодо «СК ПЕТРОЛІУМ». Обґрунтовуючи необхідність арешту АЗС на вул. Старовокзальній, прокуратура повідомила, що 3 березня 2026 року «ТЕКА» відчужила нерухоме майно. Це сталося за день до ухвалення Верховним Судом постанови від 4 березня 2026 року у справі №904/2366/24, яка стосувалася багатомільйонних вимог щодо користування землею.

На думку прокуратури, така поведінка пов’язаної компанії могла свідчити про ризик відчуження активів і у випадку з «СК ПЕТРОЛІУМ». Центральний апеляційний господарський суд врахував цей аргумент і зазначив, що він додатково вказує на можливість переоформлення майна на інші підконтрольні підприємства, що могло б ускладнити виконання майбутнього судового рішення.

Водночас суд не встановлював факту незаконного виведення активів ТОВ «ТЕКА» та не розглядав питання про узгоджені дії двох підприємств. Ця інформація оцінювалася лише під час вирішення питання про забезпечення позову.

Однак сукупність обставин викликає закономірні запитання. Дві компанії, які прокуратура пов’язує через спільного кіпрського засновника та бенефіціарів, одночасно фігурують у великих земельних спорах у Кривому Розі. На території, пов’язаній із нерухомістю «ТЕКИ», правоохоронці виявляли нелегальну АЗС. Тепер навколо трьох заправок «СК ПЕТРОЛІУМ» прокуратура заявляє про неправильне цільове призначення земель і мільйонні втрати міського бюджету.

Чи використовували пов’язані підприємства спільну модель роботи із землею та паливними об’єктами? Чому Криворізька міська рада роками не реагувала на використання «ТЕКОЮ» понад восьми гектарів комунальної землі без належного оформлення? Хто дозволив працювати нелегальній АЗС на вул. Бикова, 10 і чим завершилося кримінальне провадження 2019 року? Чи перевіряли правоохоронці можливі господарські та майнові зв’язки цієї заправки з іншими паливними об’єктами пов’язаних компаній?

Відповіді на ці питання потребують окремого журналістського та правоохоронного розслідування.

Це вже не поодинокий випадок

У 2024 році ІА АПР писало про іншу АЗС, для якої Криворізька міська рада також оформила землю як ділянку для будівель торгівлі. Йшлося про заправку Prime Group на вул. Лозуватській, 116В.

Ще один показовий спір дійшов до Верховного Суду. У справі №904/186/23 прокуратура оскаржувала рішення Криворізької міської ради, яким землю під АЗС на вул. Генерала Радієвського, 45 перевели із земель транспорту до земель житлової та громадської забудови.

17 квітня 2025 року Верховний Суд визнав незаконним і скасував відповідний пункт рішення міської ради. Суд установив, що зміна категорії призвела до зниження ставки: із 2,5–3% для земель транспорту до 0,9–1,2% для громадської забудови. Саме це, за висновком суду, спричинило недоотримання коштів бюджетом.

Отже, припущення про те, що посадовці Криворізької міської ради можуть сприяти роботі АЗС із проблемними земельними документами, виникає не на порожньому місці. Воно ґрунтується на повторюваності рішень міської ради, судових матеріалах і фінансовому ефекті у вигляді зменшення платежів до бюджету.

Водночас юридично говорити про доведене «покривання» можна було б лише після встановлення конкретних умисних дій посадовців у межах кримінального провадження або відповідного судового рішення. На сьогодні коректніше ставити питання: чому міська рада неодноразово оформлювала землю під фактичними АЗС як землю для будівель торгівлі, кому це було вигідно та скільки коштів через такі рішення втратив бюджет?

Що потрібно для законного відкриття АЗС

АЗС – це не звичайний магазин із додатковою колонкою для пального. Це складний об’єкт дорожнього сервісу, будівництво та експлуатація якого пов’язані з підвищеною пожежною, техногенною та екологічною небезпекою.

Законне відкриття стаціонарної АЗС передбачає кілька взаємопов’язаних етапів.

Земля та містобудівна документація

Суб’єкт повинен мати право власності або користування земельною ділянкою. Її категорія, цільове призначення та вид використання повинні допускати розміщення об’єкта дорожнього сервісу.

За статтями 67 і 71 Земельного кодексу України АЗС розміщуються на землях автомобільного транспорту. За класифікатором видів цільового призначення йдеться, зокрема, про код 12.11 – для розміщення та експлуатації об’єктів дорожнього сервісу.

Запис «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» не перетворює автозаправну станцію на магазин. Наявність торговельної зали, кав’ярні чи каси при АЗС не змінює основного функціонального призначення об’єкта.

Розташування АЗС також має відповідати генеральному плану, зонінгу, детальному плану території, вимогам до санітарних і протипожежних відстаней.

Проєктування та будівництво

Для нового будівництва необхідно отримати вихідні дані, розробити проєктну документацію, а у передбачених законом випадках – провести її експертизу.

Право виконувати будівельні роботи виникає після оформлення документа, передбаченого Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Після завершення будівництва об’єкт повинен бути прийнятий в експлуатацію.

Якщо діяльність або характеристики сховищ пального досягають установлених законом критеріїв, може знадобитися процедура оцінки впливу на довкілля. Не кожна АЗС автоматично проходить повну процедуру ОВД: це залежить від виду діяльності, місткості та інших законодавчих критеріїв.

Пожежна і промислова безпека

Оператор АЗС повинен забезпечити дотримання правил пожежної безпеки, облаштувати резервуари, колонки, трубопроводи, заземлення, системи аварійного відключення та інше обладнання відповідно до проєкту і технічних норм.

Машини, механізми й устаткування підвищеної небезпеки можуть експлуатуватися після отримання відповідного дозволу або подання декларації – залежно від виду обладнання і чинного регулювання. Об’єкт також підлягає ідентифікації на предмет належності до об’єктів підвищеної небезпеки.

Ліцензія на роздрібну торгівлю пальним

Продаж бензину, дизельного пального або скрапленого газу допускається лише за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Ліцензія оформлюється на кожне місце роздрібної торгівлі.

Із 2025 року основні вимоги у цій сфері визначає Закон №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та пального».

Оператор повинен внести відповідну плату, подати заяву до податкового органу та надати передбачені законом відомості про місце торгівлі й об’єкт. Окрім ліцензії, необхідно виконати податкові вимоги щодо обліку пального, акцизних складів, рівнемірів і витратомірів, а також проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований касовий апарат. Використання програмного РРО для роздрібної торгівлі пальним закон забороняє.

Як заправку маскують під магазин або автосервіс

Феномен нелегальних чи напівлегальних АЗС полягає не лише у відсутності одного документа. Часто формується цілий ланцюг невідповідностей:

• земельна ділянка оформлена під магазин, автосервіс, склад або інший об’єкт;
• у реєстрі нерухомості зазначена нежитлова чи торговельна будівля;
• фактично встановлені резервуари, паливні колонки та здійснюється заправлення автомобілів;
• будівельні документи не охоплюють реального обладнання;
• обладнання підвищеної небезпеки експлуатується без належного оформлення;
• пальне реалізується без повного податкового та товарного обліку;
• бюджет недоотримує орендну плату, податки та акцизні платежі.

Таке оформлення може створювати видимість законної роботи окремої будівлі, тоді як фактичний паливний комплекс не відповідає земельній, містобудівній або дозвільній документації.

Проте неправильне цільове призначення землі не означає автоматично, що підприємство не має ліцензії на продаж пального. Це два різні юридичні питання. Ліцензія могла бути видана, але законність її отримання та використання на конкретному об’єкті потребує окремої перевірки.

Так само сама наявність ліцензії не легалізує порушення земельного або містобудівного законодавства. Ліцензія на торгівлю пальним не замінює належного права на землю, будівельних документів, введення об’єкта в експлуатацію та вимог промислової безпеки.

Хто має відповісти за системні рішення і що буде із самими АЗС

У трьох нових справах суди ще не ухвалили остаточних рішень щодо законності договорів оренди та стягнення з ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» понад 3,45 млн грн. Тому викладені порушення є позицією прокуратури, обґрунтованість якої суди ще повинні перевірити.

Водночас виникає принципове питання: чому судові спори фактично зосереджені на договорах оренди, ставках орендної плати та бюджетних втратах, але майже не стосуються законності функціонування самих АЗС?

Якщо прокуратура стверджує, що земельні ділянки належать до земель житлової та громадської забудови і не можуть використовуватися для розміщення автозаправних станцій, логічним є питання про подальшу долю цих об’єктів. Чи можуть вони продовжувати продавати пальне, якщо правові підстави використання землі під АЗС оскаржуються в суді? Чи відповідають фактичні споруди проєктній та містобудівній документації? Чи вводилися вони в експлуатацію саме як автозаправні станції, а не як магазини, автосервіси або інші нежитлові будівлі?

Господарський суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог. Якщо прокуратура просить визнати недійсним договір оренди та стягнути недоотриману плату, суд не може за власною ініціативою перевірити всі дозвільні документи АЗС, заборонити її експлуатацію або зобов’язати демонтувати споруди. Для цього необхідні окремі правові підстави, належно сформульовані вимоги та, залежно від характеру порушень, звернення до інших судів і контролюючих органів.

Тому залишається відкритим питання: чи обмежиться прокуратура поверненням недоотриманої орендної плати, чи перевірятиме й імовірну незаконність функціонування АЗС як таких?

Зокрема, потребують перевірки:

• містобудівні умови та проєктна документація;
• документи, що надавали право виконувати будівельні роботи;
• сертифікати або інші документи про прийняття об’єктів в експлуатацію;
• відповідність зареєстрованої нерухомості фактичному комплексу АЗС;
• ліцензії на роздрібну торгівлю пальним за кожним місцем торгівлі;
• реєстрація акцизних складів, резервуарів, витратомірів і рівнемірів;
• документи на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки;
• дотримання пожежних, санітарних та екологічних вимог.

Неправильне цільове призначення землі саме по собі ще не доводить відсутності ліцензії або незаконності кожної споруди. Однак воно є достатньою підставою для комплексної перевірки, адже ліцензія на торгівлю пальним не може замінити належного оформлення землі, законного будівництва та введення АЗС в експлуатацію.

Окремої оцінки потребують дії посадових осіб Криворізької міської ради. Уже існує постанова Верховного Суду у справі №904/186/23, якою рішення міської ради про зміну категорії землі під реальною АЗС визнано незаконним. Після цього повторюваність подібних рішень важко пояснювати лише випадковими або технічними помилками.

Правоохоронні органи мають встановити, хто готував, погоджував і виносив на голосування проєкти рішень, за якими земля під фактичними АЗС оформлювалася як земля для «будівель торгівлі», хто визначав знижену орендну ставку та чи отримували від цього неправомірну вигоду орендарі або посадовці.

Інакше може скластися ситуація, коли з підприємства стягнуть різницю в орендній платі, але заправки з імовірно проблемними земельними, будівельними та дозвільними документами продовжать працювати. У такому разі буде усунуто лише частину фінансових наслідків, але не саму причину можливого порушення.

Незаконні АЗС під час війни: земельна схема може перетворитися на загрозу для людей

Питання законності розміщення автозаправних станцій під час війни набуває зовсім іншого значення. Це вже не лише суперечка про цільове призначення землі, розмір орендної плати чи недоотримані бюджетом кошти. Йдеться про безпеку людей і можливі наслідки російських ударів.

За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, лише протягом останніх шести місяців російських атак понад 300 автозаправних станцій в Україні були пошкоджені або повністю зруйновані. Міністр назвав АЗС об’єктами, які де-факто виконують функції критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку. Про масштаби руйнувань він повідомив 21 серпня 2026 року під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Ці дані доводять, що удар по заправці – не абстрактний ризик, а реальна загроза. Пальне, резервуари, газове обладнання та технологічні комунікації можуть спричинити масштабну пожежу, вторинні вибухи, викид продуктів горіння і розлив нафтопродуктів. У липні 2026 року внаслідок ударів по п’яти АЗС у Дніпропетровській області загинула жінка, ще троє людей отримали поранення.

Саме тому закон вимагає, щоб АЗС розташовувалися на належним чином відведеній землі, відповідали містобудівній документації, проєктним рішенням, протипожежним і санітарним відстаням. Ці вимоги створювалися не заради формальності: вони повинні відокремити потенційно небезпечний об’єкт від житлової забудови та інших місць масового перебування людей.

Якщо у Криворізькій міській раді справді роками застосовували схему, за якої фактичні АЗС оформлювали як магазини або інші будівлі торгівлі на землях житлової та громадської забудови, виникає питання: чи враховував хтось воєнні ризики?

У разі прямого влучання або падіння уламків розташована з порушенням установлених вимог АЗС може стати джерелом вторинного ураження. Вогонь може поширитися на житлові будинки, автомобілі та сусідні об’єкти, а вибух або розліт уламків – збільшити кількість потерпілих. Чим менша фактична відстань до житла і чим більше реальне розміщення об’єкта відрізняється від затвердженого проєкту, тим складніше прогнозувати й локалізувати наслідки удару.

Не менш небезпечним може бути розміщення АЗС поблизу магістральних водогонів, газопроводів, теплових мереж, ліній електропередач, транспортних розв’язок та інших критичних комунікацій. Пожежа, вибух або розлив пального можуть пошкодити не лише саму заправку, а й системи, від яких залежить забезпечення цілих житлових районів водою, теплом, газом чи електроенергією. Потрапляння нафтопродуктів у ґрунт, зливову каналізацію або водні об’єкти здатне додатково спричинити екологічне забруднення.

Сам факт розміщення АЗС у межах міста або поблизу житлових кварталів ще не означає автоматичного порушення: вирішальне значення мають цільове призначення землі, містобудівна документація, проєкт, безпечні відстані та належне введення об’єкта в експлуатацію. Однак якщо за документами існує магазин, а фактично працює паливний комплекс, неможливо бути впевненими, що всі ризики були правильно оцінені.

Тому перевірка трьох АЗС ТОВ «СК ПЕТРОЛІУМ» не повинна обмежуватися перерахунком орендної плати. Необхідно встановити їхнє розташування відносно житлової забудови, укриттів, шкіл, медичних закладів, водогонів, газових та електричних мереж; перевірити затверджені проєкти, обсяги резервуарів, протипожежні відстані, шляхи евакуації та можливість доступу рятувальної техніки.

І головне питання до Криворізької міської ради: чи думали посадовці про життя людей, коли оформлювали землю під фактичними АЗС як землю для «будівель торгівлі»? Під час війни така схема може коштувати громаді набагато більше, ніж недоотримані мільйони орендної плати.

Олександр Мізін

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.