Як посадовці КП “Центр електронних послуг” та фірми розподіляли бюджетні кошти на “безоплатний” транспорт і відеоспостереження: версія слідства та Антимонопольного комітету України.

Чи дійсно мають місце корупційні схеми з громадським транспортом Кривого Рогу? Подробиці – в журналістському розслідуванні ІА АПР.

Кривий Ріг – одне з найбільших міст України, де міський транспорт відіграє ключову роль в повсякденному житті сотень тисяч жителів. З початком війни в 2022 році місцева влада запровадила безплатний проїзд у комунальному транспорті, щоб полегшити життя людям під час воєнного стану. Це рішення мало бути підтримкою для криворіжців, але, як виявилося згодом, стало приводом для складних схем, пов’язаних із бюджетними коштами.

Окрім цього, ще один важливий крок під час воєнного стану: організація відеоспостереження на вулицях, але і тут могло мати місце розкрадання коштів.

Фігурант один – КП “Центр електронних послуг” Криворізької міської ради.

У цій статті ми розглянемо три пов’язані судові справи, які розкривають, як посадовці комунальних підприємств та приватні фірми могли координувати свої дії для отримання зайвих грошей з міського бюджету. Ці події показують, як система публічних закупівель і компенсацій може стати вразливою, якщо в ній з’являються “свої” гравці.

Безоплатний проїзд як фон для можливих зловживань: кримінальне провадження

Усе почалося з добрих намірів. 27 квітня 2022 року Криворізька міська рада ухвалила рішення №1287 “Про надання права безоплатного проїзду в міському комунальному транспорті загального користування для всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади, на період дії воєнного стану в Україні”. Це означало, що трамваї, тролейбуси та автобуси стали безплатними для всіх – від пенсіонерів до приїжджих. Щоб відстежувати кількість пасажирів і розраховувати компенсації перевізникам, рада дозволила використовувати службову картку водія чи кондуктора для обліку поїздок. Компенсації мали виплачуватися з міського бюджету на основі даних, які надаватиме комунальне підприємство “Центр електронних послуг” Криворізької міської ради (КП “ЦЕП”). Це підприємство, створене для впровадження електронних систем у транспорті, – ключовий учасник: воно керує системою “Зручний маршрут”, валідаторами для оплати проїзду та автоматизованим обліком пасажирів.

Але добрі ініціативи іноді обертаються проблемами. У червні 2024 року в поліції зареєстрували кримінальне провадження №42024042090000031 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України – це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах. За версією правоохоронців, службові особи трьох комунальних підприємств – КП “ЦЕП”, КП “Швидкісний трамвай” та КП “Міський тролейбус” – вступили в змову, щоб систематично виводити гроші з бюджету.

Схема була простою, але ефективною. По-перше, вони укладали фіктивні договори на закупівлю та обслуговування програмного забезпечення “АСООП” (автоматизована система обліку оплати проїзду). Наприклад, угоди з приватною фірмою ТОВ “МД-СОФТ”, а також з іншими КП. Ці договори, за даними слідства, не мали реальної потреби: програмне забезпечення купували “про всяк випадок”, а послуги з обслуговування оплачувалися без належного обґрунтування. Тендерна документація, акти здачі-прийому робіт, рахунки та платіжні доручення – усе це вилучили під час обшуків і визнали речовими доказами.

По-друге, ще хитріше – штучне завищення кількості пасажирів. Замість реального обліку поїздок водії та кондуктори отримували вказівки проводити фіктивні валідації (реєстрації проїзду) своїми картками. Це створювало ілюзію переповненого транспорту: щомісячні звіти по проїздах, реєстри транспортних карток, розрахунки вартості послуг – усе завищувалося. На основі цих даних Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради виплачував компенсації перевізникам, а гроші осідали в кишенях учасників схеми. Збитки бюджету оцінюються в особливо великих розмірах – мільйони гривень.

Обшуки відбулися 11 березня 2025 року за ухвалами Довгинцівського районного суду Кривого Рогу. У житлі колишнього директора КП “ЦЕП” вилучили ноутбук Apple та мобільний Samsung Note 10 з SIM-картою Київстар. На телефоні, за словами слідчого, є листування з посадовцями, але власник відмовився розблокувати пристрій. В офісах підприємств знайшли пачки документів: договори, тендерні пропозиції, акти, бухгалтерські звіти, штатні розписи, навіть реєстр транспортних карток і перелік працівників. З КП “Міський тролейбус” забрали стаціонарний валідатор – пристрій для реєстрації проїзду.

14 березня 2025 року слідчий суддя Довгинцівського райсуду (справа №211/5955/24) частково задовольнив клопотання про арешт майна: заборонив володіти, користуватися чи розпоряджатися цими речами, щоб уникнути їх знищення.

Станом на листопад 2025 року провадження триває. Це не перша така справа в транспортній сфері Кривого Рогу, де КП “ЦЕП” грає центральну роль в електронізації проїзду. Якщо схема підтвердиться, це може стати прикладом, як воєнні пільги перетворюються на інструмент для приватних інтересів.

Фіктивні конкуренти на тендерах: антимонопольне розслідування та судові баталії

Паралельно з проїздом розгорнулася інша історія – з тендерами на обладнання для безпеки міста. У жовтні 2023 року КП “ЦЕП” оголосило закупівлю в системі ProZorro: програмно-технічний комплекс для центральної ланки цифрової платформи єдиної системи відеоспостереження Кривого Рогу. Вартість – 21,82 мільйона гривень. Тендер мав ID UA-2023-10-24-014618-a. Участь взяли дві фірми: ТОВ “Інтевро” (код ЄДРПОУ 35093282, Київська область) та ТОВ “ТРАНС ІНЖИНІРИНГ ГРУП” (код 38441784). “Інтевро” перемогло, уклало договір поставки №117 від 14 листопада 2023 року.

Але Антимонопольний комітет України запідозрив нечесну гру. 26 вересня 2024 року АМКУ видав рішення №341-р: обидві фірми визнали винними в антиконкурентних узгоджених діях, що спотворили результати торгів (п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону “Про захист економічної конкуренції”). Штраф для “Інтевро” – 3,655 мільйона гривень (17% від суми закупівлі). Чому? Бо фірми не конкурували, а координували дії.

Докази були переконливими. Засновник “Інтевро” отримував доходи від обох компаній у період тендеру. Фірми надавали одна одній безвідсоткові позики та фінансову допомогу. Між ними були сталі господарські зв’язки: обмін послугами, спільний працівник. Технічно: обидві використовували одну IP-адресу (належить “Інтевро”) для входу в інтернет-банкінг, аукціон і подання пропозицій. Дії були синхронними – одночасна оплата майданчика, завантаження документів. Навіть файли для тендерної пропозиції одного учасника готував працівник іншого. Плюс комунікація під час торгів. АМКУ дійшов висновку: замість ризику конкуренції фірми обрали “партнерство”, усунувши змагальність. Закон не вимагає прямих угод – достатньо факту узгодження, яке могло обмежити конкуренцію.

“Інтевро” не погодилося і подало позов до Господарського суду Києва (справа №910/15446/24). Вимагали визнати недійсними пункти рішення АМКУ, виключити з реєстру порушників і скасувати штраф. 12 лютого 2025 року суддя відмовив: докази АМКУ переважили, аргументи позивача не спростували висновків. Суд наголосив, що відповідність цивільному праву не гарантує антимонопольної чистоти, а спільні інтереси фірм свідчать про змови.

Апеляція до Північного апеляційного господарського суду (скарга від 17 березня 2025) теж не допомогла. Колегія 13 серпня 2025 року залишила все без змін. Послалися на практику Верховного Суду: не потрібно доводити реальних збитків, достатньо узгодження. Повний текст постанови – 22 вересня 2025. 30 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишили без руху.

Ця справа ілюструє, як тендери, призначені для економії бюджету, можуть стати інструментом для “домовленостей”. У Кривому Розі, де відеоспостереження – частина безпеки міста, такі закупівлі мали б бути прозорими, але стали об’єктом перевірки.

Повернення коштів: позов прокуратури проти договору з “Інтевро”

Наслідки антимонопольної справи не забарилися. На основі рішення АМКУ та аудиту Східного офісу Державної аудитслужби прокуратура подала позов. 28 жовтня 2025 року Господарський суд Дніпропетровської області (справа №904/6066/25) прийняв заяву Криворізької південної окружної прокуратури.

Вимоги чіткі: визнати недійсним договір №117 від 14 листопада 2023 на 21,82 мільйона гривень (ст. 215 Цивільного кодексу – угода, укладена з порушенням закону). Стягнути цю суму з “Інтевро” на користь КП “ЦЕП”, а з КП – у дохід держави (бо кошти бюджетні). Прокурор посилався на фіктивність: закупівля через змову, завищена вартість, відсутність реальної потреби. Аудит підтвердив порушення Закону “Про публічні закупівлі”. Просили залучити АМКУ як третю сторону, але суд відмовив – не обґрунтовано вплив на права комітету.

Станом на 4 листопада 2025 року справа на старті. Якщо позов задовольнять, гроші повернуться до бюджету – це буде кроком до справедливості. Прокуратура бачить у договорі продовження схеми: посадовці КП “ЦЕП” обирали “своїх” постачальників, як у випадку з “Інтевро”.

Загальна картина: зв’язок схем і уроки для громади

Ці три справи – як пазл, що складається в одну картину. Кримінальне провадження розкриває, як на безплатному проїзді завищували пасажиропотік і платили за непотрібне ПЗ. Антимонопольна – як фірми домовлялися на тендерах, де КП “ЦЕП” – замовник. А позов прокуратури – спроба розірвати ланцюг, повернувши 21,82 мільйона. Припустимо, що посадовці КП координували з “своїми” фірмами: фіктивні угоди на транспортне ПЗ, змови на закупівлях обладнання, завищені звіти для компенсацій. Усе це – на тлі воєнного стану, коли бюджет напружений, а довіра до влади крихка.

Для криворіжців це не абстракція: гроші, витрачені даремно, могли піти на ремонт трамваїв чи нові валідатори. Системи на кшталт ProZorro та АМКУ працюють, але потребують пильності. Судові процеси тривають – кримінальне досудове розслідування, можлива касація по антимонопольному, підготовка в Господарському суді. Громада чекає вердиктів, які покажуть, чи зможе система повернути довіру та кошти.

Джерела: Єдиний державний реєстр судових рішень, сайт Криворізької міськради, аналітична система YouControl.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.