Жителів Дніпра хвилює питання: коли буде добудоване метро, як там справи?

Але не тільки війна, але й корупція в КП «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради може заважати вирішенню цього питання в найближчі роки.

Тим паче, що нещодавно були оголошені нові сумнівні тендери.

Так, у березні 2025 року КП «Дніпровський метрополітен» замовило послуги судового супроводу в приватної контори: дніпровське метро, яке не приносить прибуток за офіційними даними, витратить 21 мільйон на адвокатів.

Це найдорожче замовлення, навіть на ремонтно-будівельні роботи не витрачається стільки цим підприємством Дніпровської міськради.

Наприклад, паралельно оголошено тендер на капітальний ремонт будівлі головного корпусу електродепо КП « Дніпровський метрополітен» за адресою м. Дніпро, вул. Ю. Кондратюка, 143а за 1,7 млн грн.

Але адвокати коштують більше ніж у 10 разів.

При цьому справи у метрополітену йдуть погано: підрядник, який будував нові станції, утік, кинувши роботу. І повернути його проблематично через війну.

Корупція в КП «Дніпровський метрополітен»? Виділено 21 мільйон на адвокатів, тобто бюджетні кошти свідомо віддали фірмі, яку, можна припустити, завчасно обрали. При цьому наміру проводити реальній конкурс не було. При цьому договір не містить жодної конкретики.

Лише одне прописано: адвокатські послуги будуть надаватися до кінця 2025 року.

Також резонне питання: а чи не можна було за ці гроші в штат найняти власних адвокатів? Можна ж було за дуже солідну зарплатню найняти цілу купу адвокатів. Але ж ні, давайте виділимо десятки мільйонів приватній фірмі незрозуміло на що.

І це в ситуація, коли справи, зокрема з грошима, у Дніпровського метрополітену геть погані. Але якщо наше припущення про шалену корупцію виправдається то прогнози щодо того, коли все ж таки побудують нові станції, є песимістичними: ніколи.

Проте ми висуваємо лише припущення, і якщо вони будуть розвіяні, ми лише зрадіємо.

Корупція в КП «Дніпровський метрополітен»: розкрадання бюджетних коштів і роль керівництва

Будівництво метрополітену в Дніпрі, яке триває з перервами з 1981 року, стало не лише одним із найдовших інфраструктурних проєктів України, але й осередком численних корупційних скандалів. За цей час проєкт обріс звинуваченнями в розкраданні бюджетних коштів, непрозорих тендерах і зловживаннях із боку місцевої влади та підрядників. У центрі уваги часто опинялося керівництво КП «Дніпровський метрополітен», зокрема його директор Андрій Овчаренко.

Які скандали пов’язані з метро, чи дійсно розкрадали бюджетні кошти і як це вплинуло на долю проєкту?

Передісторія будівництва метро

Дніпровський метрополітен запустили в 1995 році з однією лінією та шістьма станціями, але повноцінною транспортною системою він не став. У 2010-х роках міська влада вирішила розширити метро, залучивши кредити від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на 304 мільйони євро. У 2016 році турецька компанія Limak отримала контракт на будівництво трьох нових станцій – «Театральна», «Центральна» та «Музейна». Початковий дедлайн був у 2021 році, але війна, ймовірна корупція та управлінські провали відсунули завершення на невизначений термін.

Наші минулі дослідження

Публікації про КП «Дніпровський метрополітен» виходили в «Інформаційному агентстві Антикорупційна правозахисна рада» ще в 2021 році.

Про аудит:

Стаття «Мільйонні втрати дніпровського метро» описує результати перевірки комунального підприємства Східним офісом Держаудитслужби, яка виявила фінансові порушення на суму 353 мільйони гривень за період з 01.01.2017 по 31.10.2020. Зокрема, йдеться про:

• Кримінальну справу (№ 12020040030001933) проти директора КП Андрія Ліпьошкіна та представника підрядника Башарана Уфука через просідання фундаменту гуртожитку НТУ «Дніпровська політехніка», що спричинило значні збитки.
• Фіктивні роботи підрядників, завищені витрати на технічний нагляд, коригування вартості будівництва та оплату послуг консультанта.
• Безпідставні виплати премій працівникам на 723 тисячі гривень.
• Отримання субвенції з бюджету (понад 352 мільйони гривень), яка використовувалася на сумнівні витрати замість завершення будівництва метро.

Матеріали перевірки були передані до СБУ.

Про техногенну катастрофу через будівництво метро

Також ми провели аналіз можливих ризиків техногенної катастрофи, пов’язаних із будівництвом метрополітену в Дніпрі, та висвітлили виявлені порушення в цьому процесі. Обговорюється участь турецького консорціуму Limak Insaat Sanayi Ve Ticaret AS як генерального підрядника, який отримав контракт на завершення будівництва за кредитні кошти ЄБРР (152 млн євро) та ЄІБ (152 млн євро), залучені Україною в 2012-2013 роках. Основний акцент зроблено на:

Кримінальні провадження:

• Виявлено факти можливого підроблення документів посадовими особами Limak для отримання ліцензії на будівництво, включаючи недостовірні дані про штат, техніку, приміщення та кваліфікацію працівників.
• Розпочато кримінальні провадження (зокрема №42016040000001063 від 06.12.2016) за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення коштів) та ст. 366 КК України (службова підробка).

Фінансові аспекти:

• Кредитні кошти від ЄБРР та ЄІБ спрямовані на проєкт через державний бюджет, з подальшим відшкодуванням витрат Дніпровською міською радою. Загальна сума фінансування в 2016 році склала 546,4 млн грн.

Порушення та ризики:

• Підрядник, ймовірно, не мав необхідної матеріально-технічної бази та працівників, що ставить під сумнів якість будівництва.
• Можливі негативні наслідки для інфраструктури міста та мешканців, включаючи ризик техногенної катастрофи через неякісне виконання робіт.

Реакція влади та розслідування:

• «Антикорупційна правозахисна рада» звертала увагу на порушення, що призвело до перевірок та судових ухвал (наприклад, від 21.12.2016). Проте розслідування стикалося з тиском, неодноразовими закриттями та поновленнями справи, а винні досі не притягнуті до відповідальності.

Стаття порушує питання про те, чи зможуть правоохоронні та контролюючі органи дати остаточну відповідь на ризик техногенної катастрофи, наголошуючи на необхідності належного розслідування та контролю за будівництвом метро в Дніпрі. А одна з причин ймовірної катастрофи – це корупція в КП «Дніпровський метрополітен».

Службова недбалість в КП «Дніпровський метрополітен»: суд

Ми присвятили статтю судовому процесу над обвинуваченими в справі будівництва метрополітену в Дніпрі – Башараним Уфуком, директором турецької компанії «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті», та Андрієм Ліпьошкіним, директором КП «Дніпровський метрополітен». Основні аспекти:

Обвинувачення:

• Башаран Уфук: Звинувачується в службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України) через просідання фундаменту гуртожитку НТУ «Дніпровська політехніка» та підробленні документів (ч. 1 ст. 366 КК України) для отримання ліцензії ДАБІ. Покарання може сягати 5 років позбавлення волі.
• Андрій Ліпьошкін: Звинувачується в службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України) за той же епізод із гуртожитком, а також у завищенні вартості контракту через незаконну додаткову угоду з підрядником.

Кримінальні провадження:

• Номер провадження № 12020040030001933 (від 26.10.2020). Досудове слідство було завершено, зібрано докази, обвинувальні акти направлено до суду.

Судовий процес:

• Справи передані до Бабушкінського, Жовтневого та Кіровського районних судів Дніпра. У березні 2021 року відбулося підготовче засідання, розглянуто клопотання захисту.
• Збитки (15 млн грн) відшкодовано, Башаран Уфук перебуває під особистим зобов’язанням.

Наслідки:

• Будівництво метро, яке мало завершитися в 2021 році, затримується. Стаття підкреслює активну роботу прокуратури та сподівання на об’єктивний судовий розгляд, щоб винні не уникли відповідальності.

Стаття «ІА АПР» наголошує на серйозності звинувачень, пов’язаних із будівництвом метро, та їхніх наслідках для інфраструктури міста.

Директор представництва компанії «Лімак» Уфук Башаран вимагав (!!!)

спростування матеріалів, викладених у статті ІА ГО «Антикорупційна правозахисна рада»

Він звернулася до редакції з вимогою спростувати попередню статтю, в якій йшлося про звинувачення компанії у можливих порушеннях під час будівництва метро, зокрема у підробці документів задля отримання ліцензії та інших діях, що могли призвести до привласнення кредитних коштів від ЄБРР та ЄІБ.

Компанія направила офіційного листа до редакції з вимогою видалити статтю або спростувати викладені факти, посилаючись на те, що інформація є недостовірною та завдає шкоди її репутації. Limak погрожувала судовим позовом у разі невиконання вимог.

Тоді редакція com1.org.ua зазначила, що опублікована інформація ґрунтувалася на даних із відкритих джерел, зокрема результатах перевірок та кримінальних провадженнях. Ми заявили, що маємо право на свободу слова та висвітлення суспільно важливих питань, і готові до оскарження вимог Limak у суді.

Але до суду Уфук Башаран так і не звернувся, чим побічно міг підтвердити істинність наших матеріалів.

Корупція в КП «Дніпровський метрополітен»: проте це не єдині матеріали, які висвітлюють проблему.

Інші корупційні скандали навколо метро

1. Скандал із хабарем Максима Микитася (2022)
   Один із найгучніших скандалів пов’язаний із екснардепом і забудовником Максимом Микитасем. У жовтні 2022 року НАБУ затримало його за спробу підкупу міського голови Дніпра Бориса Філатова хабарем у 22 мільйони євро. Микитась пропонував ці кошти за укладення контракту на будівництво метро з підконтрольними йому компаніями поза тендером. Філатов заявив, що одразу звернувся до НАБУ, і операція завершилася затриманням Микитася. Справа перебуває у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), але цей випадок підкреслив вразливість проєкту до корупційних схем на найвищому рівні. Прямих доказів розкрадання бюджетних коштів у цій справі немає, але вона виявила намір обійти прозорі процедури.
2. Непрозорість витрат і звинувачення в розкраданні
   Громадські активісти, зокрема з організації «Громадський контроль», у 2022 році звернули увагу на непрозорість витрачання бюджетних коштів і кредитів ЄБРР/ЄІБ. Вони вимагали від КП «Дніпровський метрополітен» оприлюднити контракти, акти виконаних робіт і звіти про витрати. Суд підтримав цю вимогу, але підприємство проігнорувало рішення, що посилило підозри в розкраданні. Хоча точних даних про масштаби зловживань немає, сума в 304 мільйони євро та відсутність значного прогресу в будівництві (лише 30% виконано до 2022 року) свідчать про неефективне або незаконне використання коштів.
3. Скандал із відходом Limak і фінансовими втратами
   У лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення Росії, Limak припинила роботи, забравши техніку та персонал без офіційного розірвання контракту. Борис Філатов звинуватив компанію в «цинічному порушенні зобов’язань», а залишені тунелі почали руйнуватися через відсутність консервації. Це призвело до додаткових витрат із бюджету на підтримку об’єкта в безпечному стані. Хоча прямих доказів розкрадання тут немає, критики вказують на недостатній контроль з боку місцевої влади та КП «Дніпровський метрополітен» за діями підрядника, що могло сприяти фінансовим втратам.

Корупція в КП «Дніпровський метрополітен»: роль керівництва і Андрія Овчаренка

Директор Андрій Овчаренко неодноразово опинявся під прицілом громадської критики, хоча прямих звинувачень в корупції проти нього не висували в судовому порядку. Основні претензії до нього пов’язані з такими аспектами:

• Непрозорість звітності: Під його керівництвом підприємство не виконало судове рішення про розкриття фінансових документів, що посилило підозри в приховуванні інформації про витрати. Активісти припускають, що це може свідчити про зловживання, але конкретних доказів розкрадання немає.
• Управлінські прорахунки: Відхід Limak і подальше затоплення тунелів критикують як результат слабкого менеджменту. Овчаренко в інтерв’ю «Наше місто» в лютому 2025 року пояснював, що місто «вживає всіх заходів для уникнення аварій», але не деталізував, чому не вдалося законсервувати об’єкт одразу після уходу підрядника.
• Відсутність прогресу: За час його керівництва метро не просунулося до завершення, що ставить під сумнів ефективність управління коштами та проєктом загалом.

Хоча Овчаренко не фігурує в кримінальних провадженнях як обвинувачений, його діяльність асоціюється з неефективністю та непрозорістю, що сприяють спекуляціям про корупцію.

Чи було розкрадання бюджетних коштів?

Викладені факти створюють підстави для припущень про зловживання. Громадські активісти та експерти вважають, що неефективне управління коштами могло призвести до їхнього «розпилу» через фіктивні витрати чи завищені контракти, але це залишається на рівні гіпотез без судових підтверджень.

Можливо, в їхніх словах все ж таки є резон, оскільки якщо Дніпровське метро виділяє на приватних адвокатів 21 мільйон гривень, не визначивши в договорі конкретні обов’язки, то корупція в КП «Дніпровський метрополітен» дійсно має місце?

Нагадуємо, раніше ми писали про фіктивний тендерний конкурс в місті Кам’янське, який курували з мерії.

АПР-новини