Фірми з орбіти мера та його оточення розіграли між собою конкуренцію, щоб отримати замовлення на будівництво комплексу спортивних майданчиків.

Фіктивний тендерний конкурс у місті Кам’янське головні підряди з метою «освоєння» бюджетних коштів надаються «своїм» людям.

Нагадуємо, ми провели велике журналістське розслідування відносно стану справ у колишньому Дніпродзержинську. Ось важлива цитата:

«Можна припустити, що мер Андрій Білоусов та люди з його оточення (зокрема Саусь) створили низку фірм, серед яких є ТОВ «Будівельна компанія «Білдінг Буд», ТОВ «Будівельна група «Арт-Буд», ТОВ «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Комфорінг» «Буд-Рем Сервіс» та інші, які повністю їм підконтрольні (керівники на папірці – це «фунти»). Під ці фірми вони створювали тендери, загальна сума яких – сотні й сотні мільйонів гривень, за нашою інформацією вона вже перевалила за мільярд. Ці тендери стосувались будівництва, ремонтів, доріг, сміття, інших закупівель. «Свої» фірми створювали видимість конкуренції, подавали на одні й ті ж самі тендерні конкурси документи, але навіть не приховувались, відсилаючи їх з однієї адреси. Сторонні фірми не мали шансів на перемогу».

Якщо ви не ознайомились з нашими матеріалами, почитайте, дійсно цікаво!

Там, наприклад, описується випадок: правоохоронні органи провели обшук офісу однієї «своєї» для мерії фірми, і знайшли там… документи на десяток інших фірм, які приймають участь в бюджетних тендерних конкурсах, а також печатки.

Інакше кажучи, фірм багато, а стоять за ними одні й ті самі люди.

Цікавим є той факт, що Камянське (Дніпродзержинськ) – це, можна сказати, бізнес-батьківщина братів Дубинських. Але теперішня влада витіснила їх з міста, що є неймовірним прецедентом в Дніпропетровській області. Ось така боротьба з конкурентами.

У цій статті мова піде про випадок, який підтверджує результати нашого журналістського розслідування. Стало відомо про втручання Антимонопольного комітету України, який виявив фіктивний тендерний конкурс, а також прокуратури.

Поняття «фіктивний тендерний конкурс» означає ситуацію, коли конкурс на закупівлю товарів, робіт чи послуг проводиться лише формально, без реального наміру забезпечити чесну конкуренцію чи обрати найкращого постачальника. Такий конкурс зазвичай організовується з метою приховати заздалегідь визначеного переможця або обійти встановлені правила та процедури.

Основні ознаки фіктивного тендерного конкурсу:

1. Маніпуляція умовами. Вимоги до учасників прописані так, щоб підходив лише один конкретний кандидат.
2. Відсутність конкуренції. Участь беруть підставні компанії або особи, які не мають реальних шансів чи наміру виграти.
3. Порушення прозорості. Інформація про тендер приховується, або строки подачі заявок штучно скорочуються.
4. Змова. Організатори тендеру заздалегідь домовляються з «переможцем», а сам процес є лише формальністю.

Такі дії часто пов’язані з корупцією, зловживанням бюджетними коштами або іншими незаконними схемами (у нас, до речі, про конкурси як театр була стаття).

Ось саме це відбувається, причому, можна припустити, фіктивний тендерний конкурс – це те, що стало нормою в місті Кам’янське.

Суд та подробиці махінацій «своїх» для Кам’янської міськради фірм

5 березня 2025 року Господарський суд Дніпропетровської області провів засідання (справа №904/60/25), яке стосувалося визнання недійсним договору на будівництво спортивних майданчиків у місті Кам’янське та стягнення значної суми коштів – 29 951 580,89 грн.

Ця справа стала черговим прикладом боротьби з порушеннями у сфері державних закупівель в Україні, зокрема з так званими фіктивними тендерними конкурсами.

Позов до суду подав керівник Кам’янської окружної прокуратури. Відповідачами виступили ТОВ «Дніпро-Інвестгруп» та Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам’янської міської ради.

Предметом позову стало визнання недійсним договору №1138-20 від 13 листопада 2020 року на будівництво комплексу мультифункціональних спортивних майданчиків на проспекті Конституції в Кам’янському, а також стягнення 29 951 580,89 грн, отриманих за цим договором.

Позов обґрунтовано рішенням Антимонопольного комітету України (АМКУ) від 26 вересня 2023 року, яке встановило, що ТОВ «Дніпро-Інвестгруп» та ТОВ «Будівельна група «Арт-Буд» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, спотворивши результати тендеру. Такі дії є порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції». Прокуратура стверджує, що укладений договір суперечить інтересам держави і суспільства, що, відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, є підставою для його скасування та повернення коштів.

Фіктивний тендерний конкурс у місті Кам’янське: що вирішить суд?

Спірне питання судової практики

Проте не все так просто в цьому суді, і може виявитися, що конкурс хоч і був театралізованим, вдаваним, але головне питання в наступному: чи є порушення антимонопольного законодавства приводом для скасування договору?

Річ у тім, що до цих пір відсутня усталена судова практика в подібних справах, яка б не викликала сумнівів.

Це, наприклад, виявив судовий процес справи №922/3456/23, яку зараз розглядає об’єднана палата Касаційного господарського суду. Там подібна ситуація: справа була ініційована за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова. Відповідачами виступають спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та приватне підприємство «ЛСВ Моноліт». Позовні вимоги включають:

– визнання недійсним рішення тендерного комітету;

– визнання недійсним договору про закупівлю;

– стягнення коштів, отриманих за цим договором.

Центральним питанням у справі є те, чи достатньо самого факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції (наприклад, антиконкурентних узгоджених дій), встановленого Антимонопольним комітетом України, для визнання договору недійсним на підставі частини 3 статті 228 ЦК України.

У постанові від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд визнав, що так, достатньо.

Однак колегія суддів у справі №922/3456/23 висловила сумніви щодо такого підходу, аргументуючи, що:

– сам факт антиконкурентних дій не обов’язково свідчить про укладення договору з метою, що суперечить інтересам держави;

– Закон «Про захист економічної конкуренції» передбачає спеціальні санкції, такі як штрафи, а також можливість відшкодування шкоди за статтею 55 цього закону, що може бути достатнім для захисту інтересів держави без визнання договору недійсним;

– застосування статті 228 ЦК України до таких правовідносин потребує додаткового обґрунтування, зокрема доказів умисного завдання шкоди державі.

Через ці розбіжності справа передана на розгляд об’єднаної палати, яка має сформувати єдину правову позицію.

Рішення Верховного Суду в справі №922/3456/23 матиме прецедентне значення для судової практики в Україні, оскільки:

– воно визначить, чи можна автоматично визнавати договори недійсними через порушення конкуренційного законодавства, чи потрібні додаткові докази порушення інтересів держави.

– вплине на підходи до стягнення коштів у подібних справах, зокрема на те, чи повертати їх у дохід держави, чи обмежуватися штрафами та відшкодуванням шкоди.

– сприятиме уніфікації судової практики в спорах, пов’язаних із фіктивними тендерами та антиконкурентними діями.

Станом на 6 березня 2025 року справа перебуває на розгляді об’єднаної палати Касаційного господарського суду.

Ми чекаємо, коли будуть результати, оскільки вони матимуть дуже важливі наслідки для антимонопольного законодавства України й подальшої судової практики, яким чином боротися з фіктивними тендерними конкурсами.

Обов’язково ознайомимо з ними наших читачів.

Фіктивний тендерний конкурc у місті Кам’янське: так чи будуть наслідки?

Але повернемося до справи навколо будівництва спортивних майданчиків у колишньому Дніпродзержинську.

Ключовим її моментом стало клопотання прокуратури від 4 березня 2025 року про зупинення провадження.

Причина: необхідність дочекатися рішення Верховного Суду, про яке ми писали вище.

У цій справі Верховний Суд має уточнити, чи можна визнавати договір недійсним на підставі порушення конкуренційного законодавства за статтею 228 ЦК України, а також що робити з грошима – повертати їх чи ні?

Суддя Ігор Мельниченко, розглянувши клопотання, дійшов висновку, що рішення Верховного Суду матиме суттєве значення для єдності судової практики та правильного вирішення спору.

Відтак, провадження зупинено до завершення касаційного перегляду справи № 922/3456/23.

Тому справа поки що зависла, і чим вона завершиться – покаже час.

Чекаємо, як будуть результати, а після проінформуємо наших читачів. Слідкуйте за оновленнями на сайті.

Нагадуємо, раніше ми писали про сумнівні кадрові перестановки в Державній податковій службі України.