Заклад розташований на набережній, факт захоплення землі та перекриття доступу до води встановили, але в суді вирішили: нехай працює

Кафе «Мрія» на Червоному Камені, суд: наше журналістське розслідування, або Як захопити набережну, щоб за це тобі нічого не було.

У Дніпрі на Червоному Камені є кафе «Мрія», яке знаходиться на березі біля пам’ятника воїнам-визволителям, парку та колишнього кар’єру, який перетворився на невелику водойму посеред житлового масиву. Працює це кафе багато років, але мало хто знає його історію, в якій є і захоплення комунальної землі, і самочинне будівництво, і навіть кримінальне провадження.

Проте ми живемо в дивовижній країні з «найгуманнішим» судом, де можуть визнати факт правопорушення, але тут же знайти можливість виправдати правопорушника, дозволивши йому продовжувати. Ну захопили землю, ну звели кафе площею майже дві тисячі квадратних метрів, то й що?

При цьому Дніпровська міська рада робила вигляд, що кафе взагалі не існує, аж доки на нього не звернули увагу в прокуратурі, і вже тоді вона вирішила звернутись до суду з позовом: ой-ой, у міста землю «віджали». Але що взяти з корумпованих структур, коли представник міськради навіть відносно ймовірно незаконних заправок в охоронній зоні Нового мосту сказав у суді: ой, а ми не знали, що там є заправки.

Проте нікуди не ділись: Дніпровська міська рада все ж таки звернулась до суду, вимагаючи повернути захоплену землю. У суді факт незаконного вибуття з комунальної власності визнали, але залишили ділянку власнику. Звісно, не обійшлось й без Управління Держгеокадастру, яке «благословляє» всіх рейдерів та розпоряджається землями, як хочу, без огляду на законність. Закон – то добре, але добріше, коли в кишені веселіше.

Кафе «Мрія» на Червоному Камені: порушення і суд

Суди навколо «Мрії» відбувались багато років, а та справа, про яку йде мова, розпочалася ще в 2020 році. Було під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури розпочате кримінальне провадження з номером 4202104200000011, а також об’єднане – з номером 42019041440000062. На майно «Мрії» накладався арешт. Але процитуємо один із розповсюджених коментарів у Фейсбуці під нашими матеріалами: «То й що?!!!»

Відповімо: а нічого.

Провадження закрили, суд визнав факт захоплення землі та самочинного будівництва, але нехай земля залишиться у власника, працюйте далі.

Додайте до цього й інші правопорушення. Так, податкова після звернення до неї Інформаційного агентства Антикорупційна правозахисна рада схаменулась: ой, а нам «законний» власник, виявляється, податки не заплатив за землю. І нарахували йому близько 10 тисяч доларів боргу.

Ми звертались й до Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради (нещодавно, до речі, у нас вийшла стаття про один, ймовірно, корупційних тендер від цього відомства) й вказали на чисельні порушення, яке здійснює кафе «Мрія», закликавши провести перевірку та припинити ці порушення. Але відповідь з ДЕП ДМР можна охарактеризувати так: невиразна. Мовляв, прийняли й не прийняли, і так, і ні… Ось як Дніпровська міська рада насправді хотіла повернути землі. Так хотіла, що буксувала.

Також й інші підрозділи, які мають відношення до цієї справи, наприклад, Департамент по роботі з активами, Управління державного архітектурно-будівельного контролю реагували, скажім так, без ентузіазму, невиразно. Ну відповіли на наші запити, але знову ж згадаємо улюблений коментар наших скептичних читачів: «То й що?»

Проте в 2020 році Дніпровська міська рада не без повідомлення прокуратури про захоплення землі все ж таки звернулась до суду: ділянку повернути, державну реєстрацію права власності скасувати.

Майже три роки суд першої інстанції розглядав цю справу. І коронавірус минув, і воєнний стан оголосили, а суд усе розглядав і розглядав…

Схема захоплення землі кафе «Мрія» на Червоному Камені та суд першої інстанції

У суді представник Дніпровської міської ради заявив, що земельна ділянка загальною площею 0, 4044 га, кадастровий номер 1210100000:08:835:0039, належала на праві власності територіальній громаді м. Дніпро та була віднесена до земель комунальної власності. Але вона вибула із власності громади поза волею та без відома власника.

Як вибула? Та просто. У 2016 році особа, яка її захопила, «порєшала» через Індустріальний районний суд (справа №202/3776/16-ц), який визнав речове право на нерухомість (кафе) площею 1952 м2 на цій території. Причому не подивились, що сталося порушення принципу територіальності – справу розглядав не Ленінський суд. Але необхідно було саме до Індустріального звернутись, бо там був «контакт». Окрім цього, ходили чутки, що в «Індустріалці» без проблем «допомагають» рейдерам, особливо фігурувало ім’я судді Мороза. І нехай потім рішення відносно нерухомості кафе «Мрія» скасували в апеляції, то й що?

В обґрунтування своїх позовних вимог представник Дніпровської міської ради послався на те, що рішення щодо відчуження земельної ділянки не ухвалювали, документація із землеустрою ділянки не розроблялась, оскільки Дніпровська міська рада дозвіл на розроблення такої документації не надавала, а побудовані на ній об`єкти мають всі ознаки самочинного будівництва.

Проте кому це в нашій країні зговірливих посадовців та «найгуманнішого» суду заважало? Так, ми писали, що в Новомосковську люди, які, можна припустити, пов’язані з Пінчуком, розмістили будівельний вагончик, оформили «ліві» документи, начебто це нерухомість, і на праві нерухомості звернулись до Новомосковської міської ради, щоб та визнала землю під вагончиком їхньою. Вона й визнала, підписав рішення мер Рєзнік, якого нещодавно затримали на хабарі. Виявилось, що під маленьким вагончиком – аж 18,5 га землі в межі міста! І то й що? Можуть же!

До речі, також через махінації в Новомосковську землю на набережній захопило кафе «Султан».

Тобто «мрійники» з кафе «Мрія» нічого нового не вигадали. Розмістили будівлі на набережній, а кого «вагончик», того й земля. А потім «найгуманніший» суд пішов на зустріч. А потім в Дніпровській міській раді хтось дуже хотів не звертати на це увагу.

У 2018 році кафе було передано ТОВ «Мрія на березі».

А далі виявилось, що нібито ТОВ «Мрія на березі» влізло в борги на суму 800 000 гривень. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2019 року призначено стягнути борг на користь таємничої особи.

І що відбулося? ТОВ «Мрія на березі», щоб нібито повернути позикодавцю гроші, виставила кафе на електронний аукціон. Майно продали, і в кафе з’явився новий власник. Новий чи не новий, але можна припустити, що задіяли схему з перепродажем, коли захоплена земля продається і перепродається, а потім йди судись, адже в ланцюгу перепродаж двадцять восьмий покупець скаже: «А що, я ж законно придбав, яке я маю відношення до першого власника і його незаконних дій?»

Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2016 року в справі № 202/3776/16-ц, коли землю передали рейдеру, скасували постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.04.2020 року. Тобто факт захоплення землі визнали. Але рейдер уже злиняв, скинувши землю шляхом схеми з аукціоном.

Але всі ці схеми Дніпровська міська рада давала можливість провернути, оскільки в ній просто заплющили очі на захоплення набережної. А тут схаменулась: поверніть землю.

І тут з’явилося Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, до якого виникли питання: як ви могли сприяти рейдерству? У відповідь: а що, а ми що? ГУ Держгеокадастру подало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволені вимог Дніпровської міської ради. В обґрунтування представник Держгеокадастру послався на ту обставину, що державна реєстрація земельної ділянки 1210100000:08:835:0039, де знаходиться кафе «Мрія», була здійснена на підставі відповідної документації землеустрою, розробленої ТОВ «Земельне право». Отже, всі питання до ТОВ «Земельне право», йдіть і шукайте його.

А представник власника кафе «Мрія» на Червоному Камені заявив, що придбав спірний об’єкт на електронних торгах, що проводилися за допомогою ДП «Сетам» на виконання судового рішення та сплатив за майно грошові кошти, а відтак таке майно не може бути витребувано в нього, оскільки він є добросовісним набувачем. І самочинним будівництвом він не займався – які претензії?

Суддя Ленінського районного суду Дніпропетровська Мовчан Д.В. 17 лютого 2024 року прийняв прийняв рішення: відмовити Дніпровській міській раді в повному обсязі.

Ось цікаві формулювання суду:

• Визнав захоплення землі :

«Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені в територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.

Відтак суд доходить висновку, що таке майно вибуло із власності територіальної громади без волі власника та належних на те правових підстав».

• Визнав незаконне будівництво кафе:

«В даному випадку суду не представлені докази наявності того, що означений майновий комплекс було побудовано при наявності документа, який дає право виконувати будівельні роботи ,чи наявності належно затвердженого проекту.

Відтак такому нерухомому майну притаманні усі ознаки самочинно збудованого».

Отже, суд визнав: кафе «Мрія» захопило землю, його звели незаконно.

Але: ділянку не повертати місту, кафе не зносити, нехай працює й надалі.

Чому?

А тому що захопив її умовний Василь, але потім за борги кафе продали умовному Петюльці. А Петюльця тут до чого, він же не захоплював, він же не здійснював самочинне будівництво?

Отже, на замітку всім рейдерам. Берете комунальну землю, захоплюєте її. Будуєтесь. А потім переписуєте на якесь товариство з обмеженою відповідальністю, яке визнає себе банкрутом. А далі за борги віддає вашу незаконну землю та незаконну будівлю. А позикодавець – новий власник – у суді скаже: «А мене за що, не я ж захоплював, не я ж будував, я борг забрав». І суд вирішить: ай, ти ж невинуватий! Усе, земля твоя!

Касація та порушення процесуальних вимог

Але Дніпровська міськрада вирішила оскаржити рішення Ленінського районного суду Дніпропетровська відносно кафе «Мрія» на Червоному Камені. Була апеляція, але також не на користь міста Дніпро.

І майже через рік Верховний Суд розглянув цю справу. Позиція Верховного суду: суди попередніх інстанцій не дотримувались процесуальних вимог. Верховний суд зазначає:

«Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають».

Суди попередньої інстанції хитрували. Так, суд апеляційної інстанції послався на те, що, по суті, предметом позову є витребування майна. Тобто перекрутив сам предмет позову (нібито він стосується витребування майна), що дозволило винести зручне рішення. Верховний Суд із цим не погодився, так як відповідно до статей 43, 49 ЦПК України правом визначення предмету та підстав позову наділений лише позивач.

«Отже, – робить висновок Верховний Суд, – суди попередніх інстанцій розглянули позовні вимоги, які не заявлялися, а вимоги, які були заявлені, не розглянули».

У зв’язку з цим Верховний Суд постановив наступне:

«Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції».

Таким чином нас чекає раунд 2. Суди запущені з самого початку.

І в цій справі ми сподіваємось, що матеріали й докази, які ми отримали унаслідок нашого журналістського розслідування відносно незаконності кафе «Мрія» на Червоному Камені, знадобляться, коли буде суд.

Журналістське розслідування ІА ГО Антикорупційна правозахисна рада: а що ми з’ясували про кафе «Мрія»?

Ми зібрали документи, докази ймовірної незаконної діяльності закладу.

Наприклад, ось щодо санітарні та екологічні проблеми: споруди кафе «Мрія» на Червоному Камені знаходяться у водоохоронній зоні річки Дніпро, у межах встановленої ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України прибережної захисної смуги (100 метрів від урізу води). А це неприпустимо. Захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах забороняється влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об’ємом понад 1 кубічний метр на добу.

У межах пляжної зони захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

На території водоохоронних зон забороняється скидання неочищених стічних вод.

Цікавим є й податкове питання. За нашими матеріалами в податковій схаменулись: о, так вони не заплатили понад 200 тисяч гривень податків (це за тим курсом приблизно 10 тисяч доларів). Тобто землю взяли, й навіть суд визнав вас нібито законними власниками, а податки вирішили не сплачувати. Так не піде. Але питанням податків наші юристи займались в минулому, ще коли суди тільки розпочинались, цікаво буде подивитись, що ж із податками на цей час…

Хай там що, з усіма матеріалами ми ознайомимо читача в наступній статті про кафе «Мрія».

Сподіваємось, що судову справу щодо кафе «Мрія» на Червоному Камені, яку відновили у Верховному Суді, розглянуть на цей раз, орієнтуючись на закон, а не на кишеню.

Нагадуємо, раніше ми писали, що мера Новомосковська Рєзніка затримали на хабарі.