82,6% українців вважають, що корупції стало більше в Україні, а роботи антикорупційних структур недостатньо.

Які органи найбільш корумповані: дослідження суспільної думки від «Політарени» вказує на ТЦК, суди та правоохоронні органи.

Переважна більшість опитаних українців вважає, що з 2022 року ситуація з корупцією в країні погіршилася. При цьому найчастіше громадяни називають ураженими корупцією систему територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, суди та правоохоронні органи.

Про це свідчить дослідження, проведене виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.

В опитуванні взяли участь 2000 громадян України віком від 18 років. Дослідження проводилося за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет. За інформацією авторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.

Важливо враховувати, що опитування відображає сприйняття корупції громадянами, а не фактичну кількість виявлених корупційних правопорушень у тому чи іншому державному органі.

Понад 80% говорять про зростання корупції

За результатами дослідження, 82,6% опитаних вважають, що рівень корупції в Україні порівняно з 2022 роком збільшився.

Лише 6,6% респондентів говорять про його зменшення, ще 10,8% не змогли визначитися.

Показовим є порівняння з результатами опитування у січні 2023 року. Тоді про зростання корупції заявляли 43% респондентів, а 33,6%, навпаки, вважали, що її рівень знизився.

Таким чином, частка громадян, які бачать погіршення ситуації, за цей період суттєво зросла.

ТЦК, суди та правоохоронці

Окремо учасників дослідження запитували, які державні структури вони вважають найбільш ураженими корупцією.

Найчастіше респонденти називали систему ТЦК та СП – 76,7%.

На другому місці опинилася судова система – 62,2%, на третьому – правоохоронні органи, які назвали 59,1% опитаних.

Далі розташувалися Міністерство оборони – 39,2%, Кабінет Міністрів – 39%, органи місцевого самоврядування – 37,3%.

За деякими позиціями оцінки змінилися порівняно з жовтнем 2024 року.

Тоді систему ТЦК називали ураженою корупцією 71,3% опитаних, тобто нинішній показник вищий на 5,4 відсоткового пункта.

Щодо судової системи, навпаки, частка таких відповідей скоротилася з 71,2% до 62,2%, а щодо правоохоронних органів – з 67,7% до 59,1%.

Які структури вважають найменш корумпованими

Автори дослідження поставили й протилежне питання – які органи респонденти вважають найменш ураженими корупцією.

Найчастіше тут називали Збройні сили України – 24%. Далі йдуть органи соціального захисту – 20,5% та Президент України – 15,7%.

Проте 35,1% респондентів взагалі не змогли назвати жодного органу, який вони вважали б найменш корумпованим.

Для порівняння: у жовтні 2024 року так відповідали 19,3% опитаних.

Як оцінюють боротьбу з корупцією

Досить критично респонденти оцінили й роботу органів, які повинні протидіяти корупції.

Сукупно 65,7% вважають, що відповідні структури докладають недостатньо зусиль. Ще 19% заявили, що, на їхню думку, діяльність цих органів навіть сприяє збільшенню корупції.

Достатніми зусилля правоохоронних та антикорупційних органів назвали 7,6% опитаних. Ще 3,3% вважають, що вони роблять усе можливе або навіть більше.

При цьому частка тих, хто бачить у діяльності самих органів одну з причин проблеми, зросла: у травні 2026 року так відповідали 14,1%, а у серпні – вже 19%.

Суворі покарання, прозорість витрат та контроль

Респондентів також запитали, що могло б зробити боротьбу з корупцією та економічними злочинами ефективнішою.

Найпопулярнішою відповіддю стало запровадження суворих покарань – цей варіант обрали 64,6% опитаних.

За прозоріші процедури витрачання коштів висловилися 43,1%.

Контроль із боку міжнародних правоохоронних органів підтримали 33,9%, контроль медіа – 33,4%.

Ще 30,1% респондентів вважають можливим розподіл коштів без участі українських посадовців, 23,6% підтримують посилення контролю громадських організацій.

Зменшення податкового навантаження обрали 20,5%, спрощення звітності для підприємців – 16,1%.

Водночас посилення контролю з боку українських правоохоронних органів підтримали 12,3% опитаних, а підвищення зарплат правоохоронцям – лише 6,2%.

Які антикорупційні органи пропонують посилити

Ще одне питання стосувалося державних структур, які займаються боротьбою з корупцією та економічними злочинами.

Найчастіше респонденти говорили про необхідність посилення НАБУ – 24,3%.

СБУ назвали 22,6%, ДБР – 22,4%, САП – 18%, НАЗК – 15,7%, БЕБ – 14,8%.

Далі йдуть Державна митна служба – 14,3%, Вищий антикорупційний суд – 14%, Антимонопольний комітет – 11,9%, Держфінмоніторинг – 11,3%.

Національну поліцію назвали 10,7% респондентів, податкову службу – 9,7%, Офіс Генерального прокурора – 9,4%, Держаудитслужбу – 8,7%, АРМА – 8%.

Водночас 18,6% опитаних заявили, що посилення не потребує жоден із перелічених органів, а 28,9% не змогли відповісти.

Скільки мають заробляти ті, хто розслідує корупцію

Окремий блок дослідження присвячений оплаті праці співробітників органів, які займаються економічними та корупційними злочинами.

Медіанна оцінка справедливої зарплати рядового працівника таких структур становить 48,8 тис. грн на руки.

Найбільша група респондентів – 18,6% – назвала прийнятною зарплату від 35 до 50 тис. грн. Ще 16,3% обрали діапазон 50–80 тис. грн, 15,3% – 20–35 тис. грн, 13,3% – 80–100 тис. грн.

Зарплату понад 100 тис. грн вважають справедливою загалом 10,4% опитаних. Менше 20 тис. грн назвали 9,1%, а 17% не змогли відповісти.

При цьому 76,9% респондентів погоджуються з твердженням, що людина, яка розслідує багатомільйонні корупційні та тіньові економічні схеми, ризикує своїм життям.

Державні доплати людям, які займаються такими розслідуваннями, підтримують 50,4% опитаних. Проти висловилися 31,4%, ще 18,2% не визначилися.

Зарплата за результат?

На думку значної частини респондентів, розмір оплати праці співробітників антикорупційних та правоохоронних структур має залежати від конкретних результатів.

49% опитаних назвали одним із критеріїв кількість справ, доведених до судового вироку, а 47,9% – суму коштів, повернутих державі.

Ризик для життя та здоров’я вважають важливим критерієм 39,9%, кількість справ у роботі – 27,8%, стаж та досвід – 26,7%, складність розслідувань і рівень їхніх фігурантів – 25,6%.

Освіту та кваліфікацію назвали 19,3%, суспільний резонанс справ – 14,2%.

Лише 10,4% респондентів підтримують фіксовану зарплату, яка не залежала б від подібних показників.

Отримані результати передусім демонструють високий рівень суспільної недовіри до ефективності протидії корупції. Понад вісім із десяти опитаних вважають, що порівняно з 2022 роком корупції стало більше, а майже дві третини оцінюють зусилля відповідних державних структур як недостатні.

Водночас результати опитування не можна ототожнювати зі статистикою кримінальних проваджень або доведених фактів корупції. Йдеться саме про оцінки та уявлення громадян щодо масштабів проблеми й ефективності роботи державних інституцій.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.