Ще в 2019 році «Інформаційне агентство «Антикорупційна правозахисна рада» виявило низку заборонених закладів з «однорукими бандитами», про що було повідомлено в правоохоронні органи, суд тривав п’ять років.

Нарешті винесли вирок адміністратору за нелегальний гральний бізнес у місті Дніпро, проте суд затягнули на п’ять років, доля організаторів невідома.

Це викриває недосконалість системи, а також лазівки в ній, які ускладнюють елементарні справи, розтягуючи їх на роки, та, ймовірно, у певних випадках – фактор корупції в судах.

До речі, ми продовжуємо виявляти незаконні «ігровухи», ось наші матеріали про це за 2024 рік. Там відео, фото, адреси, звісно, відповідні заяви скеровані до поліції. Як ми бачимо, підпільні заклади продовжують існувати навіть після легалізації, яка сталася в 2020 році.

А тепер щодо судового процесу тривалістю п’ять років.

17 березня 2025 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська виніс вирок за нелегальний гральний бізнес у місті Дніпро адміністратору «ігровухи», розглянувши обвинувачення проти громадянки України. Кримінальне провадження розпочали після нашого журналістського розслідування.

Її звинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України (в редакції Закону №1019-VIII від 18 лютого 2016 року), а саме – у зайнятті гральним бізнесом, що було заборонено українським законодавством на момент скоєння злочину.

Обставини справи

Згідно з матеріалами провадження уродженка міста Дніпродзержинська (нині Кам’янське) Дніпропетровської області уклала усну угоду з невстановленим організатором грального бізнесу, особу якого виділено в окреме провадження.

Вона взяла на себе обов’язки адміністратора «ігровухи» в Дніпрі. Її функції включали організацію роботи за встановленим графіком, обмеження доступу сторонніх осіб до приміщення, надання гравцям можливості робити ставки на гральних автоматах, виплату виграшів, а також облік доходів і витрат від незаконної діяльності. За зміну отримувала 500 грн.

Ключовий інцидент, що став основою обвинувачення, відбувся 5 червня 2019 року. Адміністратор прийняла від громадянина ставку в розмірі 150 гривень. Того ж дня правоохоронці провели санкціонований обшук у приміщенні закладу і вилучили 10 технічних пристроїв, з яких чотири могли використовуватися як гральні автомати.

Докази та визнання вини

У судовому засіданні адміністратор повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та підтвердила обставини, викладені в обвинуваченні. Її свідчення підкріплені численними доказами, дослідженими судом, серед яких відеозаписи, які підтвердили її дії, та протокол обшуку.

Злочин, вчинений адміністратором «ігровухи», належить до категорії особливо тяжких (стаття 12 КК), однак суд врахував низку пом’якшуючих обставин: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики за місцем проживання, відсутність судимостей, а також тяжкі сімейні обставини – втрату сина, який був єдиним годувальником і загинув, захищаючи Україну. Обвинувачена також має хронічні захворювання та є пенсіонеркою.

Суд присудив штраф у розмірі 127 500 гривень замість передбачених санкцією 10 000–40 000 мінімумів. З урахуванням скрутного матеріального становища обвинуваченої штраф розстрочено на 12 місяців із виплатою по 10 625 гривень щомісяця.

Проте долю справжніх організаторів ігрового бізнесу нам з’ясувати поки що не вдалося, але їх виділили в окреме кримінальне провадження.

Слід зазначити, що злочин було скоєно в 2019, а вже в 2020 відбулася легалізація грального бізнесу. Але це не відміняє кримінального покарання.

Гральний бізнес у 2025 році: легалізація та контроль

Гральний бізнес в Україні перебував під забороною з 2009 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні» після трагічної пожежі в ігровому залі в Дніпрі, що забрала життя дев’яти людей. Цей закон діяв до 2020 року, хоча нелегальні заклади продовжували працювати в тіні.

Ініціатива повернення грального бізнесу до легального поля активно просувалася президентом Володимиром Зеленським під час його передвиборчої кампанії 2019 року. Він наголошував, що легалізація може залучити інвестиції в туризм і поповнити державний бюджет.

14 липня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» (№ 768-IX). Цей закон легалізував казино (включаючи онлайн), букмекерські контори, зали гральних автоматів та онлайн-покер, встановивши чіткі регуляторні рамки та вікові обмеження (мінімум 22 роки для гравців).

Спочатку нагляд за ринком здійснювала Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), створена в 2020 році. Вона видавала ліцензії, контролювала діяльність операторів і боролася з нелегальними закладами. Перші ліцензії почали видавати в 2021 році, а бюджет отримав від них 7,4 мільярда гривень лише за ліцензійні платежі в перший рік.

Легалізація мала на меті вивести ринок із тіні, зменшити корупцію та залучити іноземні інвестиції. Проте війна, що почалася у 2022 році, внесла корективи: з’явилися проблеми з контролем, а також занепокоєння щодо впливу азартних ігор на військових, що призвело до додаткових обмежень, зокрема заборони реклами у травні 2024 року.

Але критики зазначали, що легалізація грального бізнесу мала на меті створити «годівницю» з мільярдними (без перебільшення) потоками грошей. Тобто корупційний фактор насправді був головним.

У грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила рішення про ліквідацію КРАІЛ через її недостатню ефективність і корупційні ризики. Функції регулювання передали Міністерству цифрової трансформації, яке очолює Михайло Федоров. Основною причиною стала потреба в цифровізації видачі ліцензій й посиленні боротьби з нелегальними казино.

21 березня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про створення державного агентства «ПлейСіті» як нового центрального органу виконавчої влади. Воно підпорядковується Кабміну через Мінцифру і замінить КРАІЛ в регулюванні сфери азартних ігор та лотерей.

Основна мета «ПлейСіті» – цифровізувати процеси ліцензування, усунути людський фактор для зменшення корупції, посилити контроль за ринком і боротися з тіньовими операторами.

За оцінками Мінцифри, через нелегальний ринок держава втрачає до 10 мільярдів гривень щорічно. Агентство планує впровадити автоматизовані інструменти для прозорості та збільшення бюджетних надходжень, які згодом, як стверджують посадовці, перерахують на ЗСУ.

Проте як ця легенда уживається з масовою гральною залежністю серед військових, незрозуміло. У 2024 році спалахнув скандал, були навіть офіційні повідомлення про те, що на передовій дев’ять з десяти солдат можуть долучатися до азартних ігор.

Військовий з 59 бригади Павло Петреченко каже: побратими через лудоманію програють не тільки великі суми, а й змінюють центр уваги від військової задачі на пошук грошей для ігор.

«Війна триває вже, велика 3 рік і багато людей пішло в армію, саме тут заробляють непогані гроші, порівнюючи з цивільним сектором. Я допускаю не без підставно, що більшість з програних грошей це саме програні гроші військовослужбовців», — розповів Павло Петриченко, молодший сержант 59 бригади.

У зв’язку з цим навіть була створена петиція про заборону онлайн-казино, проте влада дотримується старого курсу: максимальна легалізація грального бізнесу. Але через великі корупційні ризики цей курс може мати на меті не стільки наповнення бюджету та протидію злочинам, скільки «освоєння» посадовцями «годівниці», через які проходять мільярдні кошти.

Нагадуємо, раніше ми писали що люди з ТОВ «Майстер-Буд», яке заборонив АМКУ, ймовірно, починають діяти під іншою назвою, отримавши «жирний» тендер на ремонт відділення новонароджених у Дніпрі.