Схеми “під шумок” земельної реформи: як місцеві ради та Держгеокадастр незаконно привласнюють тисячі гектарів, відкриваючи шлях до приватизації.

Чи займаються захопленням землі місцеві посадовці? Актуальні судові процеси розглянуло ІА АПР.

В Україні земельні питання завжди були однією з найвразливіших та водночас найкорупційніших сфер. Тисячі справ у судах, де прокуратура роками намагається оскаржити незаконні рішення Держгеокадастру та органів місцевого самоврядування – яскравий тому доказ. Замість того щоб діяти в інтересах держави та суспільства, посадовці нерідко стають ключовими учасниками сумнівних схем: ухвалюють сумнівні рішення, змінюють цільове призначення земель або “заплющують очі” на незаконні дії, допомагаючи “своїм” людям, агрохолдингам чи забудовникам безперешкодно та за безцінь отримувати найцінніші ресурси.

Запущена у 2018 році земельна реформа, що мала на меті децентралізацію та передачу державних сільськогосподарських земель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад (ОТГ), на місцях нерідко була сприйнята з небезпечним розмахом. Сформувалася викривлена логіка: “якщо земля лежить у межах нашої громади – значить, вона наша”.

Унаслідок місцеві ради почали масово приймати у комунальну власність ділянки, які за законом прямо заборонено передавати громадам: землі державних навчальних закладів, наукових установ, лісгоспів, заповідників і стратегічних державних підприємств. Мета таких дій у більшості випадків єдина – вивести майно з-під контролю держави, зафіксувати за собою право розпоряджатися ним, а далі подрібнити та роздати “своїм” людям під привабливу оренду чи подальшу приватизацію.

Яскравим прикладом цієї тенденції є серія судових процесів, які зараз розгортаються у Господарському суді Дніпропетровської області. Сценарії усюди схожі, але деталі кожної з цих історій вражають масштабом та зухвалістю.

Історія 1. Як міжнародну трасу “перетворили” на огород

Міжнародна автотраса М-29 з’єднує Харків та Дніпро. Це стратегічна дорога, а смуга відведення навколо неї належить державі та перебуває під опікою Служби відновлення та розвитку інфраструктури. Однак у Перещепинській міській раді, схоже, вирішили, що шматок цієї дороги можна легко перетворити на сільськогосподарське поле.

У 2022 році міськрада оформила на себе величезну ділянку площею майже 18 гектарів. Все б нічого, але в її склад примудрилися захопити 11 соток прямо із захисної смуги міжнародної траси. Звісно, ніякого дозволу у дорожників чи урядових структур ніхто не запитував. Прокуратура звернулася до суду, щоб анулювати цю реєстрацію, скасувати записи в кадастрі та повернути стратегічну землю державі (справа № 904/3710/26).

Історія 2. Дорожній акт із 1976 року та “приватизація” Верхньодніпровська

Схожий трюк провернули й у Верхньодніпровську. Місцева міська рада зареєструвала за собою ділянку площею 1,8 гектара. Проте під зміну цільового призначення на папері знову потрапила частина земель транспорту – понад 63 сотки, які ще з далекого 1976 року офіційно належать державі та закріплені за шляховиками.

Схема та ж сама: об’єднати державну дорогу із суміжними ділянками та оформити все як “землі громади”. Тепер прокурори у суді намагаються скасувати записи в реєстрах та забрати шматок дороги з рук міськради (справа № 904/3918/26).

Історія 3. Покровський розмах: як “прирізати” 60 гектарів

Якщо у перших двох випадках йшлося про відносно невеликі шматки доріг, то у Покровській громаді (Нікопольський район) вирішили грати по-великому.

Місцева міська рада зауважила та зареєструвала за собою величезний масив землі – майже 65 гектарів. Як з’ясувала прокуратура, понад 60 гектарів із цієї площі – це державні землі, якими повинна розпоряджатися обласна військова адміністрація. Землю фактично просто тишком-нишком вивели з держвласності. Суд відкрив провадження (справа № 904/3919/26), де прокурори вимагають припинити право комунальної власності та повернути державі її велетенський контур.

Історія 4. Заповідний ліс під Обухівкою та “свій” підприємець

Найделікатніша історія розгортається довкола курортного селища Обухівка біля Дніпра. Це мальовнича зона, де кожен метр лісу важить на вагу золота.

Ще у 2005 році місцевому підприємцю дали в оренду невеличку ділянку в 1,3 гектара. Але у 2017 році районна держадміністрація, не маючи на це жодних повноважень, підписала додаткову угоду і “роздула” площу оренди до 3,8 гектара. Додаткові 2,5 гектари просто відрізали від державного лісу, яким опікувалося ДП “Ліси України”. Нагадаємо, змінювати призначення лісів за законом може виключно Кабінет Міністрів України!

Далі ділянку успішно “приземлили” у комунальну власність Обухівської селищної ради. У цій справі (№ 904/1946/26) відповідачами виступають усі одразу: і селищна рада, і Держгеокадастр, і районна адміністрація, і сам бізнесмен. Прокуратура вимагає анулювати угоди, скасувати схематозні реєстрації та повернути сосновий ліс державі.

Чи займаються захопленням землі місцеві посадовці: що далі?

Усі ці справи об’єднує один мотив: під гаслом “земельної децентралізації” чиновники на місцях спробували підім’яти під себе те, що їм за законом ніколи не належало – від заповідних лісів до міжнародних трас.

У Господарському суді Дніпропетровської області тривають підготовчі засідання. Чи вдасться державі повернути свої ресурси– покажуть найближчі судові рішення.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.