Слово від журналістів-розслідувачів, які висвітлюють проблеми корупції.

Чому ефективний прокурор Дніпропетровщини з найкращими показниками в Україні раптово став незручним і невигідним Києву? Невже керівна посада стала потрібна для обслуговування еліт, а не звичайних українців?

Олександр Снісар,

голова ІА Антикорупційна правозахисна рада, правозахисник, адвокат

Ми, журналісти-розслідувачі Інформаційного агентства Антикорупційна правозахисна рада, нерідко з критикою оцінюємо діяльність правоохоронних органів. Наша організація працює з 2012 року, і за цей час ми бачили багатьох керівників правоохоронних органів. Ми маємо право та можливість робити об’єктивні оцінки їхньої роботи.

Наші розслідування викривають правопорушення, вказують на системні проблеми та вимагають справедливості. Проте ми не лише критикуємо, але й визнаємо позитивні зрушення. І як журналісти ми хочемо висловити свою позицію на захист керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури, яке демонструє високий рівень професіоналізму в умовах війни та складних регіональних викликів. Дізнавшись про перевірку, ініційовану новим Генеральним прокурором, ми вирішили вставити свої «п’ять копійок», адже маємо що сказати.

Як журналісти, ми не можемо залишитися осторонь і не запитати: чому саме область з одними з найкращих показників потрапила під пильну увагу – за інформацією з відкритих джерел, приїхало понад 30 перевіряльників? Під час воєнного стану тридцяти прокурорам у Києві нічим зайнятися? І яка мета перевірки: перетворити керівну прокурорську посаду на інструмент для обслуговування еліт, які не завжди демонструють чесність і дотримання законів, зокрема про корупцію, замість служіння громадянам, чи справді покращити роботу прокуратури?

Дніпропетровська обласна прокуратура, очолювана Сергієм Біжком, стабільно демонструє одні з найкращих показників в Україні за різними напрямками роботи.

Наприклад, у 2023 році відсоток розкриття кримінальних правопорушень за закінченими кримінальними провадженнями в області склав 53,4%, що значно перевищує середній показник по Україні (36,8%). Ще більш вражаючим є відсоток розкриття справ, в яких особам вже оголошено про підозру – 60,2% порівняно з 43% по країні.

Якщо порівняти статистичні дані з відкритих джерел (сайти Офісу Генерального прокурора та місцевих прокуратур), Дніпропетровська обласна прокуратура посідає провідні позиції у сфері повернення бюджетних коштів, земель та захопленої нерухомості (входить до трійки лідерів серед прокуратур інших областей). Водночас за загальними показниками ефективності вона демонструє найкращі результати.

І в нас, журналістів-розслідувачів, які досліджують, зокрема, питання корупції в правоохоронних органах, виникає закономірне питання: чи демонструють самі перевіряльники, які є прокурорами, кращі показники на своїх посадах? За інформацією з відкритих джерел, групу перевіряльників очолює новий заступник нещодавно призначеного Генерального прокурора. Суспільству було б цікаво дізнатися, чи показував він сам на попередній посаді кращі результати, ніж Дніпропетровська обласна прокуратура, щоб мати моральне право повчати місцевих прокурорів? Усі ми знаємо, як важливо серед правоохоронців мати авторитет. Якщо ж керівник сам не є авторитетом через низькі показники чи причетність до корупційних скандалів, як він може критикувати підлеглих, які мають кращі результати? Критикувати, звісно, можна, особливо якщо ти раптово став вигідним для когось «нагорі» і тебе тимчасово призначили начальником. Але чи не виглядатиме це смішно в очах підлеглих, які сумлінно виконують свої обов’язки?

Успішна діяльність Дніпропетровської обласної прокуратури заслуговує на визнання: варто не лише критикувати, а й відзначати досягнення. Ця робота безпосередньо впливає на безпеку та правопорядок в області. Високі показники розкриття злочинів не тільки зміцнюють довіру громадян до правоохоронної системи, яка, відверто кажучи, не завжди користується популярністю, але й є важливим кроком до забезпечення невідворотності покарання.

Від захисту інтересів держави до боротьби з організованою злочинністю – результати говорять самі за себе. Десятки кримінальних проваджень, ініційованих за заявами нашої організації, успішно розслідуються. Наприклад, справа щодо замаху на вбивство мене, керівника антикорупційного медіа та відповідної громадської організації, чи численні позови в інтересах держави, більшість з яких уже виграно, свідчать про активну та результативну роботу. Це не просто статистика – це реальний захист прав громадян і державних інтересів.

Але чи хвилює перевіряльників із Києва боротьба зі злочинністю або ж мова йде про банальний перерозподіл влади, навіть якщо це матиме негативні наслідки?

Дніпропетровщина – регіон зі складними клановими розподілами, де інтереси місцевих «князьків» часто намагаються диктувати правила. Проте чинне керівництво прокуратури демонструє політичну незаангажованість, що є рідкістю в таких умовах. Плітки та інформаційні атаки в підконтрольних певним групам ЗМІ лише підтверджують, що прокуратура незручна для тих, хто звик купувати вплив. Відсутність підтверджених фактів недоброчесності чи порушень з боку керівництва – це не «тиша», а свідчення принципової позиції: «Якщо про вас не говорять – ви нічого не робите».

Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада провело численні журналістські розслідування, присвячені корупції, захопленню землі та нерухомості, незаконному будівництву, розкраданню на тендерах, просуванню «своїх» компаній і махінаціям із бюджетними коштами. Підкреслюємо, що паралельно з нашою діяльністю Дніпропетровська обласна прокуратура також активно реагує на ці злочини: порушує кримінальні провадження, проводить судові процеси, багато з яких набувають широкого суспільного резонансу.

Варто зазначити, що під час нашої журналістської діяльності ми неодноразово виявляли правопорушення, факти корупції. Отримані матеріали ми передавали до прокуратури, і в кожному випадку вона оперативно реагувала на наші звернення, демонструючи результати. Ми жодного разу не стикалися з ситуацією, коли б у прокуратурі ігнорували нас чи відмовляли в співпраці в межах законодавства.

Прокуратура займає тверду позицію в боротьбі з наркозлочинністю, незаконним гральним бізнесом та іншими суспільно небезпечними явищами. На жаль, суди не завжди підтримують таку принциповість, що ускладнює доведення справ до логічного завершення. Проте це не применшує зусиль прокурорів, які системно працюють над очищенням регіону від цих загроз. Така діяльність потребує не лише професіоналізму, але й сміливості, адже протидія організованій злочинності завжди викликає спротив.

Нещодавно до Дніпропетровської області прибула перевірка з нової Генпрокуратури – понад 30 прокурорів з Києва. Невже керівна посада в Дніпропетровській обласній прокуратурі комусь необхідна для реалізації того, що закон називає «зловживанням владою»? Невже йдеться про встановлення «своєї» людини для обслуговування певних політичних сил, а не інтересів громадян? Чи не логічніше було б зосередитися на регіонах, де корупційні скандали з прокурорами набули розголосу та, головне, підтвердження? Ми не ставимо під сумнів необхідність перевірок, але яка їхня мета? Чи не йдеться про підготовку до кадрових змін, які можуть замінити ефективне керівництво на більш «зручне» чи «чужорідне» для регіону?

Ми вже бачили, як призначені «згори» керівники не завжди враховують специфіку Дніпропетровщини. Часто такі «временщики» працюють лише для того, щоб «засвітитися» перед переведенням у столичні кабінети. Чи потрібні такі експерименти нашому регіону, особливо в прифронтовій зоні, де стабільність правоохоронних органів є критично важливою?

Нинішнє керівництво Дніпропетровської обласної прокуратури демонструє кращу результативність, ніж більшість попередників. Ми можемо про це говорити, бо за 13 років існування організації бачили багато керівників. У прифронтовій області, де населення зросло через міграцію, а кадровий голод у прокуратурі відчувається гостро, чинне керівництво забезпечує стабільність і ефективність. Зміна керівника зараз – це втрата часу на адаптацію до складної регіональної специфіки та ризик розбалансування системи. Скільки потрібно новому очільнику, щоб розібратися в місцевих «кланових течіях»? А якщо він приведе «свою команду» з іншого регіону, скільки часу піде на їхню інтеграцію?

Чинний прокурор незручний для багатьох, бо він працює. Але чи потрібен «зручний» прокурор мешканцям Дніпропетровщини? Чи враховують «там, нагорі», інтереси звичайних громадян, чи лише бізнес і кланові групи диктують порядок денний?

Ми закликаємо до прозорості в проведенні перевірок і сподіваємося, що будь-які рішення враховуватимуть інтереси мешканців Дніпропетровщини, а не лише політичні чи кланові амбіції. Час покаже, але ми, як і завжди, стежитимемо за ситуацією та триматимемо руку на пульсі.