Скільки отримають НАБУ і НАЗК та де залишаються корупційні ризики?

Боротьба з корупцією та бюджет-2027: на оборону витратять майже половину, але чи не обернеться це знову “яйцями по 17 грн”?

Проєкт Державного бюджету України на 2027 рік передбачає 5 трлн 648 млрд грн доходів і 7 трлн 272 млрд грн видатків. Граничний дефіцит становитиме 1 трлн 666,1 млрд грн. На оборону передбачається 4 трлн 885 млрд грн, тобто 43,8% прогнозованого ВВП. За такого масштабу державних фінансів значення мають не лише суми, виділені безпосередньо антикорупційним органам, а й те, як розподілятимуться десятки мільярдів гривень на відновлення, медицину, інфраструктуру та підтримку регіонів.

У пояснювальній записці до законопроєкту є окремий розділ про антикорупційні та правоохоронні органи. Найдетальніше розписано фінансування Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції. Окремою новацією стало спрямування коштів, стягнутих у провадженнях НАБУ, ДБР і БЕБ, а також доходів від активів АРМА на закупівлю та ремонт зброї.

Водночас у бюджеті залишаються великі програми, остаточний розподіл яких здійснюватиме Кабінет Міністрів. Сам по собі такий механізм не свідчить про корупцію: в умовах війни уряду потрібна можливість швидко реагувати на руйнування і зміну потреб. Однак що більша сума і ширші повноваження щодо її розподілу, то важливішими стають прозорі критерії відбору, відкриті закупівлі, аудит і звітування.

Майже 2,9 млрд грн для НАБУ

На діяльність Національного антикорупційного бюро у 2027 році планують спрямувати 2 млрд 856,7 млн грн. Майже вся сума — 2 млрд 854,2 млн грн — має надійти із загального фонду бюджету. Спеціальний фонд становитиме лише 2,5 млн грн.

Найбільша стаття витрат НАБУ — оплата праці. На зарплати та нарахування передбачено 2 млрд 147,3 млн грн, тобто близько 75% усього бюджету бюро.

Решту планують спрямувати на:

• 335,2 млн грн — придбання комп’ютерної й організаційної техніки, спеціальних транспортних засобів, реконструкцію будівлі та інші капітальні видатки;
• 206,9 млн грн — матеріально-технічне забезпечення та оплату послуг;
• 106 млн грн — оперативно-розшукові заходи;
• 37,6 млн грн — комунальні послуги та енергоносії;
• 21,2 млн грн — відрядження.

Пояснювальна записка наводить розподіл коштів за загальними напрямами, але не визначає, яку саме техніку або спеціальні автомобілі закуповуватиме НАБУ і скільки коштуватимуть окремі позиції. Така деталізація має з’являтися вже у кошторисах, планах закупівель та договорах.

Капітальні витрати НАБУ у розмірі понад 335 млн грн самі по собі не є підозрілими: бюро потребує захищених інформаційних систем, спеціальної техніки, транспорту і приміщень. Однак саме закупівлі техніки, автомобілів та будівельні роботи потребують контролю за цінами, технічними вимогами до товарів і конкуренцією між постачальниками.

Майже половина бюджету НАЗК піде політичним партіям

На Національне агентство з питань запобігання корупції передбачено 1 млрд 890,9 млн грн. Але ця сума не означає, що всі кошти витратять на утримання НАЗК.

Майже половина — 935,5 млн грн — призначена для державного фінансування статутної діяльності політичних партій. НАЗК у цьому випадку є органом, через який проходить відповідна бюджетна програма, а не кінцевим одержувачем грошей.

Без урахування фінансування партій безпосередньо на діяльність агентства припадає приблизно 955,4 млн грн. Із них:

• 719,4 млн грн — зарплати з нарахуваннями;
• 125,8 млн грн — матеріально-технічне забезпечення та послуги;
• 95,4 млн грн — придбання системи зберігання даних для Реєстру декларацій та заміна обладнання для його захисту;
• 9,9 млн грн — комунальні послуги та енергоносії;
• 4,9 млн грн — відрядження.

Окремої уваги заслуговують 95,4 млн грн на Реєстр декларацій. Стабільність і захищеність цієї системи мають безпосереднє значення для фінансового контролю за посадовцями. Водночас придбання обладнання і програмних рішень потребує зрозумілого технічного обґрунтування: що саме купуватиметься, яку проблему це розв’язує, хто буде постачальником і як перевірятиметься результат.

Фінансування політичних партій також потребує постійного контролю. НАЗК має перевіряти звіти партій, законність їхніх витрат та дотримання обмежень щодо фінансування. Тому 935,5 млн грн не можна називати витратами на утримання антикорупційного агентства, але це частина системи запобігання політичній корупції.

Загалом НАБУ і НАЗК отримають близько 4 млрд 747,6 млн грн. Однак якщо відняти кошти на політичні партії, безпосередньо на роботу цих двох органів залишається приблизно 3 млрд 812,1 млн грн.

Прокуратура, ДБР і БЕБ: ще понад 29 млрд грн

У тому самому розділі пояснювальної записки наведено фінансування інших правоохоронних органів:

• 21 млрд 146,1 млн грн — Офіс генерального прокурора;
• 5 млрд 504,9 млн грн — Державне бюро розслідувань;
• 3 млрд 246,9 млн грн — Бюро економічної безпеки.

Разом із НАБУ та НАЗК загальний ресурс органів, об’єднаних у пояснювальній записці в розділі про антикорупційні, правоохоронні органи та прокуратуру, становить приблизно 34,65 млрд грн.

Але називати всю цю суму видатками на боротьбу з корупцією неправильно. Офіс генерального прокурора, ДБР і БЕБ виконують значно ширше коло завдань. Наприклад, ДБР розслідує не лише корупційні, а й військові, службові та інші злочини, а БЕБ займається економічними правопорушеннями.

Стягнуті корупційні кошти пропонують віддавати на зброю

Важлива новація міститься у статті 39 законопроєкту. У 2027 році до спеціального фонду державного бюджету пропонують у повному обсязі зараховувати надходження, отримані в результаті окремих кримінальних проваджень, які розслідували НАБУ, ДБР і БЕБ.

Ідеться про:

• кошти, стягнуті на користь держави за судовими рішеннями;
• гроші від реалізації конфіскованого майна;
• відшкодування завданих державі збитків;
• кошти, сплачені на виконання угод про визнання винуватості;
• добровільне відшкодування шкоди до ухвалення вироку;
• окремі податки, фінансові санкції та пеню, сплачені у кримінальних провадженнях про ухилення від оподаткування.

До цього самого джерела зараховуватимуть кошти від управління активами, переданими АРМА, крім активів, якими агентство управляє в межах санкційного законодавства. Також до спеціального фонду надходитимуть кошти і штрафи, стягнуті Державною аудиторською службою, та штрафні санкції Антимонопольного комітету.

Законопроєкт прямо визначає, куди мають піти ці гроші:

«Надходження, визначені частиною першою цієї статті, спрямовуються Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання».

Таким чином, кошти, повернуті державі внаслідок роботи антикорупційних і правоохоронних органів, не залишатимуться в розпорядженні цих органів. Їх пропонують використовувати на оборонні закупівлі.

Наперед визначеної суми таких надходжень у законопроєкті немає. Їхній обсяг залежатиме від кількості завершених проваджень, судових рішень, укладених угод, вартості конфіскованого майна, результатів роботи управителів активів АРМА та фактичного стягнення коштів.

Це важливе застереження: сума збитків, зазначена у кримінальному провадженні або вироку, не завжди дорівнює сумі, яка реально надійшла до бюджету. Для оцінки ефективності механізму потрібно буде публікувати не лише вартість арештованих активів і заявлених збитків, а й фактичні надходження до Казначейства та подальше використання грошей Міністерством оборони.

Що контролювати у використанні коштів АРМА

АРМА не лише розшукує активи, а й передає їх в управління. До бюджету може надходити дохід від такого управління. У 2027 році ці кошти пропонують спрямовувати на озброєння.

Антикорупційне значення тут має весь ланцюг:

1. оцінка арештованого активу;
2. конкурсний відбір управителя;
3. умови договору з ним;
4. доходи від використання майна;
5. витрати на управління;
6. сума, фактично перерахована державі;
7. зарахування грошей до спеціального фонду;
8. їх використання Міністерством оборони.

Ризик виникає не через саме спрямування грошей на оборону, а через складність такого ланцюга. Якщо суспільство бачить лише заявлену вартість активу, але не бачить доходу від його управління, винагороди управителя і фактичного платежу до бюджету, оцінити ефективність роботи системи неможливо.

Стаття 39 дозволяє Міністерству фінансів за пропозицією Міністерства оборони змінювати розпис спеціального фонду відповідно до фактичних надходжень. Це логічно, оскільки наперед передбачити суму конфіскацій неможливо. Водночас потрібен окремий і доступний облік: скільки надійшло від проваджень кожного органу, від управління активами АРМА, від Держаудитслужби та штрафів Антимонопольного комітету, а також на які оборонні програми були спрямовані ці кошти.

Де в бюджеті потрібен посилений антикорупційний контроль

Антикорупційна політика — це не лише фінансування НАБУ чи НАЗК. Значно більші ризики можуть виникати під час розподілу основної частини бюджету: на закупівлях, будівництві, компенсаціях, субвенціях і державній допомозі бізнесу.

Окремої уваги заслуговують програми, за якими в законопроєкті визначено велику загальну суму, але остаточний перелік одержувачів, проєктів або закупівель формуватиметься пізніше.

10 млрд на скринінг здоров’я

Наприклад, у проєкті бюджету передбачено 10 млрд грн на скринінг здоров’я, або «чек-апи», для громадян із підвищеним ризиком розвитку захворювань.

Сама ідея раннього виявлення захворювань не є сумнівною. Профілактичні обстеження можуть зменшувати витрати на лікування тяжких станів і рятувати життя. Питання виникають через масштаб нової програми та відсутність у пояснювальній записці її детальної моделі.

З документа незрозуміло:

• які саме обстеження входитимуть до скринінгу;
• хто і за якими критеріями визначатиме групи підвищеного ризику;
• скільки людей планують охопити;
• якою буде вартість обстеження однієї людини;
• які державні, комунальні або приватні заклади отримуватимуть оплату;
• як перевірятимуть, чи були послуги фактично надані;
• як запобігатимуть подвійному фінансуванню послуг, які вже оплачуються за Програмою медичних гарантій.

Тому 10 млрд грн не слід називати корупційними видатками. Але до запуску програми уряд і Національна служба здоров’я мають оприлюднити тарифи, перелік послуг, прогнозовану кількість учасників, вимоги до медичних закладів і механізми перевірки. Без цього велика сума на нову програму створюватиме ризик оплати формальних або завищених за вартістю обстежень.

60 млрд грн на стійкість регіонів

Ще 60 млрд грн передбачено на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. За пояснювальною запискою ці гроші мають використовуватися для сталого теплопостачання, водопостачання і водовідведення, розвитку розподіленої генерації та інженерного захисту критичної інфраструктури.

Стаття 49 законопроєкту передбачає, що розподіл цих коштів здійснюватиме Кабінет Міністрів. За потреби уряд зможе відкривати нові бюджетні програми та передавати кошти місцевим бюджетам.

Такий механізм дозволяє оперативно реагувати на нові пошкодження. Водночас конкретний розподіл 60 млрд грн відбудеться вже після ухвалення бюджету — урядовими рішеннями. Для зменшення корупційних ризиків мають бути відкритими критерії відбору регіонів і проєктів, технічні обґрунтування, кошториси, інформація про підрядників та результати виконання робіт.

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії

Стаття 34 законопроєкту дозволяє Кабінету Міністрів самостійно визначати напрями використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та ухвалювати рішення про їх виділення. За необхідності уряд зможе відкривати нові бюджетні програми, зокрема передавати трансферти місцевим бюджетам.

Це широкі повноваження, але законопроєкт містить і механізм контролю: Державна казначейська служба повинна щомісяця подавати звіт про надходження і використання коштів Верховній Раді, Президенту, Кабінету Міністрів, Рахунковій палаті, Міністерству фінансів та профільному міністерству. Це широкі повноваження, але законопроєкт містить і механізм контролю: Державна казначейська служба повинна щомісяця подавати звіт про надходження і використання коштів Верховній Раді, Президенту, Кабінету Міністрів, Рахунковій палаті, Міністерству фінансів та профільному міністерству.

Однак подання звіту державним органам ще не гарантує його зрозумілості та доступності для громадськості. Для реального контролю потрібні відкриті дані про кожне рішення: одержувача, об’єкт, суму, обґрунтування, процедуру закупівлі, підрядника, строки та стан виконання.

І це тільки деякі проблемні сторони бюджету-2027, які треба врегулювати задля протидії корупції.

Оборонні закупівлі: мільярдні ризики та справи без вироків

У бюджеті-2027 на безпеку й оборону передбачено майже 4,9 трлн грн, зокрема понад 2,39 трлн грн — на озброєння і військову техніку. Попередні скандали показали три основні слабкі місця оборонних закупівель: маніпуляції з цінами всередині великих контрактів, вибір постачальників без належного досвіду та значні авансові платежі без достатніх гарантій виконання договорів.

Найвідоміший приклад — «яйця по 17 гривень». За даними НАБУ, у контрактах на постачання харчів окремі дешеві продукти використовували для заниження загальної ціни комплекту, тоді як найбільш затребувані позиції продавали за завищеною вартістю. Слідство оцінило ймовірне розкрадання у понад 733 млн грн, а замах на заволодіння ще 788 млн грн вдалося попередити. У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили лише про завершення розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту — про остаточний обвинувальний вирок у цьому повідомленні не йдеться.

Інша вразливість — допуск до військових контрактів компаній, які не мають достатнього досвіду у відповідній сфері. Компанії львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, раніше пов’язані переважно з будівництвом, отримали 23 контракти на постачання одягу для Міноборони на понад 1,5 млрд грн. За версією слідства, частина продукції була неякісною, а збитки державі перевищили 1,16 млрд грн. У січні 2025 року обвинувальний акт передали до суду, але направлення справи до суду ще не означає встановлення вини та реального відшкодування збитків.

Третій показовий випадок — контракт із ТОВ «Львівський арсенал» на постачання 100 тисяч мінометних мін. Міністерство оборони перерахувало постачальнику аванс, однак боєприпаси армія не отримала. У січні 2024 року Міноборони відсудило понад 1,5 млрд грн, але рішення господарського суду про стягнення грошей не є вироком у кримінальному провадженні. Цей випадок показує небезпеку великих авансів, складних ланцюгів іноземних посередників і контрактів, за якими держава сплачує кошти раніше, ніж отримує товар.

Спільна проблема цих справ — значний проміжок між викриттям схеми та остаточним покаранням винних. У відкритих повідомленнях щодо «золотих яєць» ідеться про завершення слідства, щодо справи Гринкевичів — про передачу обвинувального акта до суду, а у випадку «Львівського арсеналу» — про стягнення коштів у господарському процесі та окреме кримінальне розслідування. Тому для бюджету-2027 критично важливими є не лише перевірка цін, досвіду постачальників і якості продукції до оплати, а й обмеження необґрунтованих авансів, банківські гарантії, контроль кінцевих посередників та невідворотність вироків. Інакше навіть гучне викриття через кілька років не поверне армії вчасно неотримані одяг, харчі чи боєприпаси.

Бюджет антикорупційних органів — лише частина системи

Проєкт бюджету-2027 передбачає майже 4,75 млрд грн для НАБУ та НАЗК, але близько 935,5 млн грн із цієї суми підуть на фінансування політичних партій. Безпосередній ресурс двох органів становитиме приблизно 3,81 млрд грн.

Набагато більші суми проходитимуть через прокуратуру, ДБР, БЕБ, регіональні програми, медичні проєкти, відновлення та оборонні закупівлі. Тому ефективність боротьби з корупцією залежатиме не лише від кількості грошей, виділених НАБУ або НАЗК.

Важливо, чи матимуть ці органи достатньо фахівців і технічних можливостей, чи буде забезпечена незалежність розслідувань, чи працюватиме контроль за деклараціями та партійними фінансами. Не менш важливо, чи оприлюднюватиме уряд критерії розподілу десятків мільярдів гривень, чи будуть конкурентними закупівлі та чи можна буде простежити рух коштів від бюджетної програми до конкретного договору і виконаної роботи.

Бюджет пропонує перетворити стягнуті у кримінальних провадженнях кошти та доходи від управління активами АРМА на додатковий ресурс для оборони. Але справжнім показником роботи цієї системи буде не вартість арештованого майна у пресрелізах, а сума, реально повернута державі, зарахована до бюджету і використана за призначенням.

Так само великі програми на кшталт медичних скринінгів, комплексних планів стійкості регіонів і фонду ліквідації наслідків агресії не можна наперед оголошувати корупційними. Проте їхній масштаб і спосіб подальшого розподілу роблять прозорість не додатковою бажаною умовою, а необхідною частиною виконання бюджету.

_____________________

Читай нас далі

Події у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.