Законодавство та органи протидії.

Антикорупційна система в Україні: механізм і його елементи.

Україна, як країна, що прагне до європейської інтеграції та подолання системних викликів, намагається розвивати антикорупційну систему. Після Євромайдану 2014 року було створено низку спеціалізованих органів і прийнято ключові закони, спрямовані на запобігання, виявлення та покарання корупційних правопорушень. Станом на листопад 2025 року антикорупційна політика регулюється комплексом нормативно-правових актів, які охоплюють як превентивні заходи, так і кримінальну відповідальність. Ця система спрямована на підвищення прозорості влади, захист прав громадян та забезпечення невідворотності покарання. У статті розглянуто огляд основних законів і норм кодексів, а також перелік ключових органів, залучених до боротьби з корупцією.

Огляд антикорупційного законодавства

Антикорупційне законодавство України формує комплексний підхід: від визначення корупції та превентивних механізмів до кримінальної та адміністративної відповідальності. Основним документом є Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року. Цей закон визначає корупцію як використання службовим становищем для отримання неправомірної вигоди, а також встановлює суб’єктів декларування (посадовці, судді, прокурори тощо). Він передбачає заходи запобігання, такі як електронне декларування активів, врегулювання конфлікту інтересів, заборони на сумісництво та подарунки. Закон також регулює контроль за фінансуванням політичних партій і захист викривачів корупції.

Стратегічним документом є Закон України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки» від 20 червня 2022 року № 2322-IX, який затверджує Антикорупційну стратегію. Ця стратегія акцентує на пріоритетних сферах: судовій системі, прокуратурі, поліції, митниці, оподаткуванні, державному регулюванні економіки, будівництві, земельних відносинах, обороні, охороні здоров’я, освіті та соціальному захисті. Вона передбачає цифрову трансформацію (електронне судочинство, автоматизовані закупівлі), кадрові механізми (конкурсний добір, перевірка доброчесності), моніторинг виконання через НАЗК та щорічні національні доповіді. Реалізація здійснюється через державну антикорупційну програму, затверджену Кабінетом Міністрів, з урахуванням воєнного стану (затримка заходів до 30 днів після його скасування). Стратегія ґрунтується на принципах оптимізації функцій держави, цифровізації та формування суспільної нетерпимості до корупції, з метою підвищення Індексу сприйняття корупції (CPI) від Transparency International.

Щодо кодексів, корупційні правопорушення регулюються:

  • Кримінальним кодексом України: визначає злочини, такі як неправомірна вигода (хабарництво) (ст. 368–369), зловживання владою (ст. 364), незаконне збагачення (ст. 368-5), а також розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).
  • Кодексом України про адміністративні правопорушення: статті 172-4 – 172-7 передбачають адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення, зокрема:
    • Стаття 172-4: Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами зайнятості;
    • Стаття 172-5: Порушення встановлених законом обмежень щодо прийняття на роботу близьких осіб;
    • Стаття 172-6: Недотримання антикорупційного законодавства щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та інших осіб, визначених Законом України “Про запобігання корупції”;
    • Стаття 172-7: Порушення законодавства про етичну поведінку (конфлікт інтересів).
  • Кримінальним процесуальним кодексом України: регулює розслідування корупційних злочинів, з акцентом на незалежність НАБУ та САП, електронне провадження та швидкий розгляд у ВАКС.

Додаткові закони включають:

У 2025 році Верховна Рада прийняла закон від 22 липня, який, за оцінками правозахисників, може підірвати незалежність антикорупційних органів, зокрема через зміни в призначеннях. Загалом, законодавство орієнтоване на міжнародні стандарти, але потребує посилення виконання для досягнення цілей Стратегії до 2025 року.

Органи та установи, залучені до боротьби з корупцією

Антикорупційна система включає спеціально уповноважені суб’єкти, правоохоронні органи та контролюючі структури. Нижче наведено ключовий список з коротким описом ролей (на основі Закону «Про запобігання корупції» та інших актів). Ці органи взаємодіють через Координаційну робочу групу при НАЗК та інформаційні системи моніторингу. Громадські організації, як-от Центр протидії корупції (ЦПК) чи Transparency International Ukraine, відіграють роль в моніторингу та адвокації, але не є державними.

  • Національне антикорупційне бюро України (НАБУ): спеціалізований орган досудового розслідування корупційних злочинів вищих посадовців, що становлять загрозу національній безпеці. Проводить оперативно-розшукову діяльність, розслідування.
  • Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП, у складі Офісу Генпрокурора): наглядає за розслідуваннями НАБУ, підтримує обвинувачення у ВАКС. Забезпечує процесуальне керівництво.
  • Вищий антикорупційний суд (ВАКС): спеціалізований суд першої та апеляційної інстанцій для розгляду корупційних справ. Забезпечує швидкий та незалежний судовий розгляд.
  • Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК): формує антикорупційну політику, розробляє Стратегію, контролює декларації, етику, конфлікт інтересів. Моніторить фінансування партій, захищає викривачів, перевіряє декларації.
  • Бюро економічної безпеки України (БЕБ): розслідує економічні злочини, пов’язані з корупцією, такі як ухилення від податків, фальсифікація звітності, протидіє тіньовій економіці та корупційним схемам у бізнес-сфері.
  • Національна поліція України: розслідує корупційні злочини нижчого рівня, протидіє злочинності загалом, надає поліцейські послуги.
  • Офіс Генерального прокурора: координує прокурорську діяльність, захищає права суспільства, наглядає за антикорупційними розслідуваннями.
  • Державна аудиторська служба України: проводить фінансові перевірки, виявляє порушення у використанні бюджетних коштів.

Антикорупційна система України еволюціонує, але стикається з викликами, як-от воєнний стан та політичний тиск. До 2025 року ключовим є виконання Стратегії для досягнення прозорості та довіри. Посилення незалежності органів і цифровізація – шляхи до успіху. Для детальнішого вивчення рекомендуємо офіційні джерела, як-от сайт Верховної Ради чи НАЗК.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.

 

Відкрийте більше з АПР

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.