Аналіз судової практики щодо корупції

У 2023 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з громадською організацією «Центр політико-правових реформ» за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС опублікувало звіт, присвячений аналізу судової практики щодо корупційних та пов’язаних із корупцією кримінальних правопорушень. Цей документ, підготовлений на виконання Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, висвітлює ключові тенденції у притягненні до відповідальності за корупційні злочини, виявлені проблеми законодавства та судової практики, а також пропонує рекомендації для їх вирішення.

Аналіз судової практики щодо корупції: статистичні дані

Згідно зі звітом, у 2023 році було обліковано 10 887 корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень, з яких 7 266 класифіковано як тяжкі та особливо тяжкі. Найпоширенішими були злочини за статтями 191 (3 368 випадків), 364 (2 983), 369 (2 041) та 368 (1 403) Кримінального кодексу України (КК), що разом становлять 90% від загальної кількості. Менш поширеними виявилися правопорушення за статтями 369-2 (411), 365-2 (227) та 364-1 (130) КК. У 2023 році до суду направлено матеріали щодо 4 290 правопорушень, що стосуються 2 471 особи, з яких 4 281 справа завершена обвинувальним актом, а 7 – клопотанням про звільнення від відповідальності.

Важливою особливістю є те, що 81,5% осіб, які вчинили корупційні правопорушення, не були уповноваженими на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Лише 18,5% порушників належали до категорії державних службовців, посадовців чи правоохоронців. Це свідчить про значну частку активної корупції, коли неправомірну вигоду пропонують особи, не пов’язані з владними повноваженнями.

Аналіз судової практики щодо корупції: судові рішення

У 2023 році судові рішення, які набрали законної сили, стосувалися 1 913 осіб, з них 1 549 засуджено. Найбільше засуджень припало на статтю 369 КК (1 251 особа), яка стосується пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди. Це становить 80,8% від загальної кількості засуджених за корупційні злочини. Також значна кількість вироків стосувалася статей 369-2 (124 особи), 368 (107) та 366-3 (17) КК. Водночас за статтею 368-5 КК засуджених не було.

Серед покарань переважають штрафи (94,9% засуджених загальними місцевими судами), тоді як позбавлення волі застосовувалося лише у 2,2% випадків. Це свідчить про те, що суди розглядають корупційні правопорушення як менш суспільно небезпечні у порівнянні з іншими видами злочинів, де частка позбавлення волі становить 18,2%. Додаткові покарання, такі як позбавлення права обіймати певні посади, застосовувалися у 155 випадках, а конфіскація майна – у 53.

Проблеми та рекомендації

Аналіз судової практики щодо корупції виявив низку проблем. По-перше, значна частина проваджень (2 611 у 2023 році) закривається через закінчення строків давності або відсутність складу злочину, що вказує на необхідність перегляду строків давності за статтями 49 та 80 КК. По-друге, неузгодженість кримінального законодавства з міжнародними стандартами та кримінально-процесуальним кодексом ускладнює притягнення до відповідальності. По-третє, суди часто формально встановлюють суб’єктивну сторону злочину, не аналізуючи психічне ставлення особи до вчиненого.

Рекомендації звіту включають уточнення законодавчих положень, уніфікацію судової практики щодо формулювання додаткових покарань, удосконалення роботи Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) та глибше вивчення причин домінування активної корупції. Крім того, пропонується роз’яснити судам необхідність ширшого підходу до заборони займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями.

_____________________

Читай нас далі

Події в Дніпрі та Дніпропетровській області.

Журналістські розслідування: корупція, кримінал, розкрадання бюджету, рейдерство (захоплення землі та нерухомості), фіктивні тендери та порушення законодавства про публічні закупівлі.

Статті: аналітика, аналіз законодавства, поради громадянам, посібники для юридичного захисту.