В Україні діє Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), проте в самій його роботі також знайдено корупційний ризик, і є вірогідність, що значна частина вилучених грошей розкрадається.

Активи корупціонерів та злочинців можуть бути розкрадені вже самими посадовцями, відповідальними за їхню реалізацію на благо держави: чи дійсно крадуть накрадене?

«Інформаційне агентство Антикорупційна правозахисна рада» спробує відповісти на це питання.

Що таке АРМА та з чим його їдять?

Давайте пояснимо простими словами, що таке Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено АРМА), а також як воно працює.

Це відомство створили в 2015 році. Його завдання: знаходити, куди подівалися брудні гроші та активи, сприяти поверненню їх державі та подальшій законній реалізації.

Що означає слово «активи»? Ними можуть виступати компанії, заводи, АЗС, торгові центри, яхти, літаки, гелікоптери, грошові кошти, метали тощо.

АРМА має право запитувати та отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб інформацію, необхідну для виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальних провадженнях.

Коли арешт накладено, Агентство бере активи під своє управління, якщо їхня вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму.

Діяльність АРМА передбачує міжнародне співробітництво. Агентство може звертатися до компетентних іноземних органів для пошуку активів за кордоном, співпрацюючи через міжнародні угоди та мережі (наприклад, GlobE Network, EPAC).

Інакше кажучи, виявили, наприклад, розкрадання бюджету, повернули кошти. Далі вже АРМА приймає безпосереднє управління ними з метою адекватного, ефективного використання. І не тільки мова про гроші, але й про нерухомість, майно.

АРМА може передавати активи управителям, відібраним на конкурсній основі, або юридичним особам для їх реалізації.

Агентство також має право продавати арештовані активи на електронних аукціонах (наприклад, через систему «Прозорро. Продажі»), якщо це передбачено судовим рішенням, з подальшим перерахуванням коштів до державного бюджету.

І це відкриває широкі можливості для корупції вже в самому Агентстві, оскільки, наприклад, арештовану нерухомість можна злити «своїм» фірмам та за копійки. Багато й інших схем, яким чином розікрасти вкрадене.

Звернемо увагу, що АРМА лише з 2024 року АРМА зобов’язали відображати арештовані активи в бухгалтерському обліку (на позабалансових рахунках), що раніше не виконувалося належним чином.

Отже, повноваження АРМА охоплюють широкий спектр функцій (від розшуку активів до їх реалізації), спрямованих на боротьбу з корупцією та наповнення бюджету. Проте ефективність цього обмежується недосконалістю законодавства, слабким технічним забезпеченням і корупційними ризиками, що потребує системних реформ для повноцінного виконання Агентством своєї місії.

Аудит АРМА 2024

Активи корупціонерів: чи крадуть накрадене? У 2024 році вийшов Звіт Рахункової палати про діяльність Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і ми його детально вивчили.

Аудит Рахункової палати, затверджений рішенням від 25 грудня 2024 року № 59-1, виявив низку проблем, що створюють сприятливе середовище для корупції:

1. Непрозорий облік активів. Активи, крім грошових, не відображаються у бухгалтерському обліку, а управлінський облік ведеться вручну через Microsoft Excel. Це підвищує ризики маніпуляцій, помилок і втрати даних. Єдиний державний реєстр активів (ЄДРА) не містить повної інформації про вартість і стан майна, що ускладнює контроль і відкриває можливості для зловживань.
2. Недосконалість реалізації активів. Процедури продажу арештованого майна на електронних аукціонах непрозорі, а відсутність чітких критеріїв оцінки призводить до заниження вартості. Аудитори підрахували, що через це бюджет втратив 850,6 млн грн. Вибір оцінювачів часто залежить від організаторів торгів, що створює простір для корупційних домовленостей.
3. Затримки в управлінні. Із 684 судових ухвал за період аудиту не виконано 549, залишивши активи на 39,4 млрд грн поза управлінням. Такі затримки, зокрема через неврегульовану взаємодію з прокуратурою та органами досудового розслідування, можуть бути пов’язані з умисним саботажем або тиском зацікавлених сторін.
4. Фінансові зловживання. АРМА неефективно витратило 1,8 млн грн на незалежні аудити без належного обґрунтування, а 66,2 млн грн із фонду оплати праці спрямовано на надбавки за «інтенсивність праці» у розмірі 100–225%, що встановлювалися без чітких критеріїв.

Окремі кримінальні провадження також підкреслюють корупційні ризики. Наприклад, №62023000000000802 від 2023 року, розпочате через недоотримання бюджетом 101,9 млн грн унаслідок бездіяльності посадовців АРМА щодо управління 23 201 арештованим вагоном.

Аудит Рахункової палати запропонував низку рекомендацій для зменшення корупційних ризиків:

1. Автоматизація обліку активів шляхом введення в експлуатацію програмного продукту «Система менеджменту активів АРМА» до травня 2025 року.
2. Розробка чітких процедур реалізації активів і критеріїв оцінки, щоб унеможливити заниження вартості.
3. Врегулювання взаємодії з правоохоронними органами для прискорення передачі активів в управління.
4. Посилення відповідальності працівників АРМА та прозорості кадрової політики.

У грудні 2024 року АРМА вже внесло зміни до своєї політики, що має забезпечити облік активів на 51,5 млрд грн, а також розробило 11 рекомендацій вдосконалення законодавства.

Проте чи будуть усі ці зміни реально реалізовані? І чи буде створений реальний механізм протидії розкраданню у сфері управління активами, отриманими шляхом корупції?

Активи корупціонерів: чи крадуть накрадене? або Немає диму без вогню, а диму забагато

АРМА неодноразово потрапляло у фокус журналістських розслідувань. Один із гучних випадків – управління арештованим майном ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка вартістю понад 1,4 млрд грн.

Протягом 2021-2023 років АРМА провело 12 конкурсів для відбору управителя, але жоден не завершився успіхом, а наступний конкурс оголосили лише у жовтні 2024 року без результату. Такі затримки викликають підозри у навмисному затягуванні процесу.

Ще один приклад – непрозоре управління грошовими активами. Через відсутність чітких процедур АРМА не прийняло в управління 833,8 тис. євро, 687 тис. дол. США та банківські метали вартістю 22 млн грн, що могло бути наслідком корупційних схем або лобіювання інтересів окремих банків.

Transparency International Ukraine у 2023 році оцінила спроможність Агентства в 3,4 б. з 5 – найнижчий показник серед антикорупційних органів України. Експерти зазначають, що слабке нормативне регулювання, низький рівень автоматизації та кадрові проблеми сприяють корупційним ризикам. Водночас певний прогрес у порівнянні з 3 балами в 2020 році свідчить про спроби АРМА виправити ситуацію.

А влітку 2024 року взагалі стало відомо про кримінальне провадження відносно керівництва Агентства.

НАБУ і САП скерували до суду справу за обвинуваченням п’ятьох осіб у заволодінні 398 тис. дол. США, які перебували під арештом і були передані до АРМА.

Підробивши судове рішення про нібито скасування арешту коштів, учасники оборудки незаконно перерахували їх на банківський рахунок фізичної особи, яка не мала до грошей жодного відношення. Потім цю суму вони розподілили між собою.

Серед обвинувачених колишній виконуючий обов’язки голови і його заступник, а також ексначальник управління менеджменту активів АРМА (ч. 5 ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Слід зауважити, що аудит Рахункової палати виявив: через непрозору реалізацію активів на аукціонах держава втратила 850,6 млн грн за період 2022–2024 років. Оцінювачі, яких обирали організатори торгів на власний розсуд, застосовували занижувальні коефіцієнти, що дозволяло продавати майно за цінами, значно нижчими за ринкові.

І це лише верхівка айсберга.

Про деякі гучні корупційні скандали, пов’язані з АРМА, ми розповімо детальніше.

Як АРМА продала 128 мільйонів за 16 мільйонів через аукціон

Наприклад, можна згадати схему, як через Агенцію корупційним шляхом отримали 112 млн грн. Підозру оголосили організатору злочинної групи, до якої входили чотири особи, що завдали збитків на цю суму через махінації з кредитними правами приватного банку. Серед підозрюваних: народний депутат минулого скликання, помічниця нардепа – директор фірми, яка отримала кредитні кошти, начальник слідчого відділення Головного слідчого управління СБУ до 2020 року, керівництво ДП «СЕТАМ», два оцінювача та начальник управління менеджменту активів АРМА до 2020 року.

За інформацією НАБУ, у 2012 році особа, яка згодом стала народним депутатом (а на той момент була депутатом Київської обласної ради), володіючи кількома компаніями, розпочала зведення житлового комплексу на околицях Києва.

Для фінансування проєкту він узяв кредит на суму понад 200 млн грн, застава була такою: майбутній ЖК, земельні ділянки.

Пізніше Національний банк України визнав банк, що видав кредит, неплатоспроможним. Щоб уникнути повернення боргу та зберегти можливість продавати квартири, у період із кінця 2018 до середини 2019 року депутат розробив схему за участі посадовців.

Схема полягала в наступному: за сприяння співробітників СБУ, АРМА та ДП «СЕТАМ» на право вимоги за кредитом наклали арешт і передали його в управління АРМА. Агентство, у свою чергу, виставило це право на торги через ДП «СЕТАМ».

На аукціоні за заниженою вартістю переможцем стала компанія, підконтрольна депутату. Ця фірма, отримавши права вимоги, зняла всі іпотеки на нерухомість та обтяження за договорами поруки. Згодом права перепродали іншій компанії, також пов’язаній із депутатом, щоб унеможливити стягнення боргу правонаступником банку.

Для реалізації схеми депутат залучив співробітника СБУ, який за винагороду відкрив кримінальне провадження, у рамках якого забезпечив арешт і передачу прав вимоги до АРМА.

Керівник управління менеджменту активів АРМА разом із посадовцями ДП «СЕТАМ» організували перемогу підконтрольної компанії на торгах, продавши права вимоги на 128 млн грн усього за 16 млн грн – тобто зі знижкою у 112 млн грн.

Депутат координував схему, фінансуючи її на всіх етапах – від купівлі фірм до оплати послуг оцінювачів, а також даючи вказівки учасникам групи.

Ймовірно, у цій історії фігурує екснардеп від Радикальної партії Сергій Скуратовський.

Раніше Центр протидії корупції встановив, що в 2015-2016 роках Скуратовський володів мальтійською компанією Bogena Ltd, яка була власником яхти з такою ж назвою, де він відпочивав. Проте в деклараціях ці активи не відображалися.

НАБУ розслідувало справу про недекларування Скуратовським майна на суму понад 50 млн грн, але після рішення Конституційного суду України про скасування кримінальної відповідальності за це порушення справу закрили.

Як АРМА продала за заниженими цінами російські мінеральні добрива

Думаєте, що резонансні викриття, оголошення підозр і гучні відставки попередніх років могли б припинити корупційні схему з реалізації арештованого майна? Проте у 2024 році співробітників агентства знову спіймали на розкраданні 50 млн грн (справа №62024000000000489) під час продажу 4,4 тис. тонн мінеральних добрив.

Нещодавно «Економічна правда» опублікувала матеріали про це.

У 2024 році Шевченківський суд Києва передав АРМА для продажу 4 470,41 т російських мінеральних добрив (карбамідно-аміачної суміші КАС-32), які швидко псуються. Агентство провело оцінку та продало добрива за зниженою ціною компанії, яка, ймовірно, була заздалегідь обрана.

За інформацією порталу Kurkul та даних провідних агрохімічних підприємств, у 2024 ціна КАС-32 на українському ринку коливалася в межах 17,5-19 тис. грн за тонну.

Таким чином, ринкова вартість 4 470,41 т добрив мала становити від 78,2 до 84,9 млн грн. Проте АРМА оцінило їх у 64 млн грн, штучно занизивши ціну приблизно на 20 млн грн.

А якби Агентство вийшло на міжнародні ринки, де ціна за тонну сягає 25,2-33,6 тис. грн, то загальна вартість могла б скласти 112,6-150,2 млн грн.

І є цікаві подробиці, які стосуються фірми, що придбала на аукціоні АРМА добрива. Мова йде про ТОВ «Мирко Трейд». Виявилося, що саме ця компанія завезла нелегально російські добрива, які були вилучені, а потім їй же через АРМА повернуті. Слідство встановило, що на початку 2023 року товариство підробило документи, змінивши дані про країну походження товару, організувала ввезення російських добрив в Україну через Ізмаїльський порт.

Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило, що за пів року до придбання добрив на аукціоні Агентства ТОВ «Мирко Трейд» уже незаконно ними розпоряджалася. Зокрема, 14 вересня 2023 року вона передала добрива на зберігання ТОВ «Агрохімпродукт», а 29 вересня того ж року замовила в ТОВ «Ньюенерджі» послуги з їх завантаження та розвантаження.

Саме тому ДБР та Офіс Генерального прокурора (ОГП) повторно наклали арешт на добрива, які АРМА вже продало.

Розслідуючи справу, правоохоронці звернули увагу на посадовців АРМА, зокрема на заступника голови, відповідального за виявлення та розшук активів, начальника першого відділу управління, що займається розшуком у справах про визнання активів необґрунтованими, методологією та правозастосуванням, а також виконувача обов’язків начальника відділу, який координує управління та реалізацію активів у структурі менеджменту Агенства.

Під тиском критики АРМА зробило кроки до виправлення ситуації. У грудні 2024 року внесено зміни до політики, що має забезпечити облік активів на 51,5 млрд грн. Також планується запуск програмного продукту «Система менеджменту активів АРМА» для автоматизації обліку.

Проте без системних змін у законодавстві та посилення контролю ці заходи можуть залишитися косметичними. Але чи будуть ці зміни?

Можна припустити, що ні.

Можна припустити, що корупція в АРМА є своєрідною «нормою» – ні, не в межах держави як такої, а в межах тієї системи, яку вистроїла теперішня влада. Агентство й покликане (його для цього й створили) в цій системі розподіляти арештовані кошти корупціонерів між «своїми» – теж корупційним шляхом. Так одні крадії «кидають» інших.

Активи корупціонерів: чи крадуть накрадене? Агентство, покликане боротися з корупцією, само стало її осередком через непрозорість, слабке управління та внутрішні зловживання. Корупційні скандали коштували державі мільярди гривень і підірвали довіру до інституції. Без радикальних реформ – від прозорого відбору управителів до повної автоматизації процесів – АРМА ризикує залишитися не лише неефективним органом, а й символом корупції, яку мало викорінювати.

Нагадуємо, раніше ми писали про захоплення лісів у Дніпропетровській області.