Каталог статей 0

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ ДОСВІДУ США ІЗ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Аналіз міжнародного досвіду боротьби з корупцією свідчить про те, що за сучасних умов прояви корупції стали тими чинниками, що створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку більшості країн світу, негативно впливають на всі сторони суспільного життя.

Корупція як соціальне явище притаманна будь-якому суспільству, будь-якій державі, жодна країна у світі сьогодні не може оголосити себе вільною від корупції. Однак окремим країнам світу вдається ефективно боротися з цим негативним явищем. На наш погляд, одним із перспективних у вивченні та імплементації для України є досвід Сполучених Штатів Америки. Особливу зацікавленість для України становить досвід цієї країни щодо захисту свідків у провадженнях про корупцію.

Саме у США у 1970 р. вперше у світі прийнято федеральний закон, що містив норми про захист свідків. Це був Закон про контроль над організованою злочинністю. Переважна більшість штатів цієї країни мають власні програми захисту свідків, які забезпечують, як правило, менший захист, ніж федеральна програма. У 1982 р. Конгрес США прийняв федеральний закон «Про захист жертв злочинів та свідків», у преамбулі якого вказано, що нормальне функціонування системи кримінальної юстиції неможливе без «кооперації» з жертвами та свідками злочинів.

Інший федеральний закон США 1984 р. «Про контроль за злочинністю» скасував Титул У федерального закону 1970 р., істотно розширивши коло осіб, які підлягають державному захисту. Законодавством всіх штатів передбачений захист деяких «спеціальних категорій» жертв злочинів [1].

Відповідно до законодавства США Генеральний прокурор може переселити на нове місце проживання свідка й забезпечити його іншими засобами захисту, якщо йдеться про свідчення цього свідка на користь Федерального уряду чи Уряду штату в ході офіційного судового розгляду, що стосується організованої злочинності або іншого серйозного злочину, і якщо Генеральний прокурор визначає, що проти свідка у цьому розгляді може бути вчинено правопорушення, що припускає злочин із застосуванням сили. Генеральний прокурор може також переселити на нове місце проживання та забезпечити іншими засобами захисту членів сім’ї такого свідка або людини, близько з нею пов’язаної, якщо зазначені особи можуть наразитися на небезпеку у зв’язку з участю свідка в судовому розгляді. За рішенням Г генерального прокурора такому свідку можуть бути видані також нові документи, виплачені кошти на життєво необхідні витрати, в тому числі пов’язані із зміною місця проживання, надано допомогу в працевлаштуванні, застосовані інші заходи фізичного та соціального захисту, в тому числі заборона на розголошення інформації про дану особу та її місце проживання.

Одним із важливих аспектів захисту свідків є дія в Нью-Йорку спеціальної телефонної лінії зв’язку для жертв злочинів, зателефонувавши на яку особи, які зазнали нападу злочинців, можуть з’ясувати, де вони відбувають покарання, а також термін їх звільнення. Цією телефонною лінією можуть користуватися також адвокати і свідки, які брали участь у судових процесах. Будь-який клієнт цієї телефонної служби оповіщення може зареєструвати спеціальний пароль, і тоді комп’ютерна система зв’яжеться з ним по телефону через 10 хвилин після звільнення ув’язненого з в’язниці. Якщо абонент не відповість, комп’ютер буде надзвонювати йому щопівгодини протягом доби. Якщо свідку або потерпілому загрожує реальна небезпека, то застосовується весь комплекс заходів захисту, включаючи його переселення, зміну роботи і навіть зміну зовнішності [3].

На даний період програма захисту свідків здійснюється спеціальною Службою маршалів США, у якої є штаб-квартира, регіональні представництва та офіс в поліції кожного міста, в якому працює інспектор з питань захисту свідків. Аналогічний департамент діє і в складі ФБР. У кожному окремому випадку остаточне рішення про участь громадянина у програмі захисту свідків ухвалює міністр юстиції США на підставі рекомендацій і запитів прокурорів штатів. Після схвалення кандидатури представники Служби маршалів укладають угоду зі свідком і приступають до здійснення його захисту. Для цих цілей можуть застосовуватися: переміщення учасника програми і його близьких родичів у безпечне місце, надання всім переміщеним особам посвідчень з новими особистими даними, медичного страхування, допомоги у працевлаштуванні та виділення необхідних коштів на час працевлаштування, а також цілодобової охорони в ході судового процесу. На кожну підзахисну особу в середньому виділяється 40 тис. доларів США, які витрачаються на особисту охорону, зміну адреси проживання, працевлаштування і грошову допомогу на термін адаптації, який для більшості підзахисних становить близько півтора років. Заходи щодо захисту свідків і потерпілих, які передбачають серйозні зміни в житті підзахисної особи (повна заміна біографії, пластична операція), застосовуються переважно щодо тих осіб, яким потрібен захист і після судового розгляду, та лише в тих випадках, коли застосування інших засобів захисту є неефективним або недостатнім.

Універсальних методів протидії корупції не існує, тому кожна країна світу, виходячи зі своїх внутрішніх реалій, обирає власну стратегію і систему антикорупційних заходів. Проте позитивний досвід розробки та цілеспрямованої реалізації зарубіжних стратегій протидії корупції необхідно вивчати. Цей досвід неможливо і навіть небезпечно копіювати в нашій країні, тому що антикорупційні стратегії завжди реалізуються в умовах дії багатьох різноманітних чинників розвитку тих чи інших країн, які в інших країнах можуть діяти інакше або не працювати зовсім. Але успішний антикорупційний досвід зарубіжних країн показує, яких помилок не слід припускатись і в яких умовах які антикорупційні заходи стають більш ефективними. Облік такого зарубіжного досвіду, включаючи й рекомендації ГРЕКО, може дозволити нашій країні істотно знизити рівень корупції в усіх сферах діяльності за історично короткий період часу. Але для цього необхідна не лише політична воля, а й цілеспрямована, довгострокова спільна робота коаліції органів влади, приватного бізнесу, некомерційних організацій та громадян. Від цієї коаліції, як показує світовий досвід, будуть вимагатися постійні зусилля з моніторингу модифікацій корупції і на його основі настільки ж постійні зусилля щодо вирішення цієї складної і самовідтворювальної соціальної проблеми.