Новини 0

ЧОРНІ РИЕЛТОРИ ТА ГУМАННІ ДО НИХ СУДДІ

riehltorДо Антикорупційної правозахисної Ради надійшла інформація про шахрайські дії з боку невстановлених осіб, які, користуючись завідомо протизаконними рішеннями суду, намагались  заволодіти житловою квартирою у центрі міста Дніпропетровську. В процесі перевірки даної інформації представниками Антикорупційної правозахисної Ради було встановлено:

у вересні 2013 року Потьомкін О.О. звернувся до Бабушкінського суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому зазначено, що між ним та Хіль С.В. (відповідач, власником квартири), шляхом складання боргової розписки було укладено договір позики від 04.07.2013 року. У зв’язку з тим, що відповідач гроші добровільно не повернув, позивач просив суд стягнути з відповідача 570000 грн. . Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2014 року позов Потьомкіна О.О. задоволено. На зазначене рішення районного суду було подано апеляційну скаргу. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2015 року по справі № 200/12762/13-ц вищезгадане рішення першої інстанції скасовано, в резолютивній частині зазначено, що рішення Бабушкінського районного суду постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. Вивчивши наявні документи було встановлено, що до Бабушкінського районного суду, як основний доказ передачі грошових коштів було надано письмову розписку. При візуальному огляді тексту можна побачити, що рукописний текст зроблено двома різними почерками (особами), більш того представник відповідача надав пояснення суду, що у відповідача не було будь-яких грошових відносин з позивачем, тобто дана розписка, фактично являється, підробленим документом (що було підтверджено в процесі розгляду апеляційної скарги висновком судової почеркознавчої експертизи №2493-14 від 01.12.2014р.).  Незважаючи на вищевикладені факти, судом першої інстанції були задоволені позовні вимоги позивача,  хоча вже на етапі розгляду суду першої інстанції викликали сумніви у справжності документа, до суду першої інстанції позивачем не було надано інших достовірних доказів (хоча згідно ст. 60 ЦПК України, в даному випадку, саме позивач повинен був доказувати справжність розписки). 12.06.2015 року за фактом підроблення документів (ч.1 ст. 358 КК України) Ленінським РВ було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015040690001994.
16.06.2015 року на адресу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від громадянина Казанцева Є.С. про стягнення суми боргу у розмірі 60000 доларів США. Як підтвердження боргу було надано КОПІЮ другої аналогічної рукописної боргової розписки, в якої також при візуальному огляді наявні два різних почерку (два виконавця) та прописано зобов’язання в разі невиконання боргових зобов’язань переоформити на Казанцева нерухоме майно. За даним позовом з порушенням підсудності (п.1 ст. 60, п.8 ст. 110 ЦПК України) суддею ленінського суду Остапенко Н.Г. було розпочато розгляд цивільної справи №205/17/53/152/205/1242/15 та з метою вжиття заходів забезпечення позову (на підставі КОПІЇ боргової розписки, яка навіть при візуальному огляді викликає сумніви у справжності документа)  01.04.2015. р. винесено ухвалу про якою накладено арешт на квартиру, яка належить громадянину Хіль С.В. та находиться в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити обґрунтоване припущення, що інформація про шахрайську діяльність групи невідомих осіб, які за незаконним сприянням окремих суддів, здійснюють спроби заволодіти нерухомим майном, грошовими коштами гр. Хіль С.В. – можуть знайти підтвердження. В діях невідомих осіб вбачаються ознаки злочину, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою), ч.1 ст. 358 КК України (підроблення документів).  В діях суддів Бабушкінського та Ленінського районних судів міста Дніпропетровська вбачаються ознаки злочину, передбачені ч. 1 ст. 375 КК України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) .

З метою перевірки викладеної інформації та термінового реагування, Антикорупційною правозахисною Радою підготовлені та направлені необхідні звернення.